Англійська мова: відмінності між версіями

Англійська розвивалася протягом понад 1400 років. Найдавніші форми англійської мови, група західногерманських (інгвеонських) діалектів, принесених до Великобританії [[Англосакси|англосаксонськими поселенцями]] у V столітті і подальших [[Інгвеонські мови|змін норськомовними]] [[Вікінги|поселенцями вікінгів,]] починаючи з VIII і IX століть, спільно називають [[Давньоанглійська мова|староанглійською.]] [[Середньоанглійська мова]] почалася наприкінці 11 століття з [[Норманське завоювання Англії|норманським завоюванням Англії]]; це був період, коли англійська поглинула багатий словниковий запас французької та латинської мов через [[Давньофранцузька мова|старофранцузьку,]] зокрема, її [[Старий Норман|давньонормандський]] [[Мови ойль|діалект]].<ref name="Ian Short 2007. p. 1932">Ian Short, ''A Companion to the Anglo-Norman World'', "Language and Literature", Boydell & Brewer Ltd, 2007. (p. 193)</ref>{{Sfn|Crystal|2003b|с=30}} [[Англійська мова раннього Нового часу|Рання сучасна англійська мова]] бере свій початок наприкінці XV століття з запровадженням [[Друкарський верстат|друкарського верстату]] в [[Лондон|Лондоні]], друкуванням [[Біблія короля Якова|Біблії короля Якова]] та початком [[Великий зсув голосних|Великого зсуву голосних]].<ref>{{Cite web|title=How English evolved into a global language|url=https://www.bbc.co.uk/news/magazine-12017753|date=20 December 2010|publisher=BBC|accessdate=9 August 2015}}</ref>

[[Сучасна англійська]] поширюється по всьому світу з XVII століття під впливом [[Британська імперія|Британської імперії]] та [[Сполучені Штати Америки|Сполучених Штатів]]. Через усі типи друкованих та електронних засобів масової інформації цих країн, англійська стала провідною мовою міжнародного [[Дискурс|дискурсу]] та ''[[Лінгва франка|lingua franca]]'' у багатьох регіонах та професійних контекстах, таких як [[наука]], [[навігація]] та [[право]].{{Sfn|The Routes of English}} Сучасна [[граматика англійської мови|англійська граматика]] є результатом поступової зміни від типового [[Індоєвропейські мови|індоєвропейського]] [[Залежно-маркувальна мова|шаблону залежно-маркування]] з багатою [[Словозміна|флективною]] [[Морфологія (мовознавство)|морфологією]] та відносно [[Вільний порядок слів|вільним порядком слів]] до переважно [[Аналітичні мови|аналітичного]] зразка з невеликою флексією та досить фіксованим [[SVO|підмета – присудка – прямого додатку]] порядоку слів.{{Sfn|König|1994|с=539}} Сучасна англійська мова більше покладається на [[допоміжне дієслово|допоміжні дієслова]] та [[порядок слів]] для вираження складних [[Час (мовознавство)|часів]], [[Вид (мовознавство)|аспекту]] та [[Спосіб дієслова|настрою]], а також [[пасивний стан|пасивних конструкцій]], [[Питальний|питальних]] і деяких [[заперечення (лінгвістика)|заперечень]].