Класична китайська мова: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
|||
Рядок 5:
| Кількість_мовців= немає даних
| Місце=
| Класифікація=[[
| Державна=
| Офіційна=[[Китай]] (до початку 20
| Регулює=
| ISO_639=
Рядок 16 ⟶ 15:
| Підпис =
|}}
'''Класична китайська мова''' ({{lang-zh|文言}}, ''веньянь'', «літературна мова»; {{lang-ja|漢文}}, ''канбун'', «[[Хань (династія)|
Класична китайська використовувалася в Китаї як писемна мова до початку [[20 століття]]. Це була універсальна мова [[Східна Азія|східноазійського регіону]]. До середини [[19 століття]] вона відігравала роль подібну до [[латина|латини]] у [[Західна Європа|Західній Європі]].
== Конспект граматики ==
=== <u>Ієрогліфосполучення</u> ===
В класичній китайській мові немає змінюваних частин слова, [[закінчення|закінчень]] і [[відмінок|відмінків]]. Текст написаний
У таблиці подані основні типи зв'язків між сполученнями двох знаків, які можуть зустрічатися у класичній китайській мові:
# '''Підмет + присудок'''
# '''Присудок + доповнення'''
# '''Означення + означувальне слово'''
# '''Зіставлення'''
# '''Вибір'''
# '''Послідовність дії'''
# '''Рівнозначність'''
Це типи зв'язків характерні для головних частин мови таких як іменник. дієслово чи прикметник. Проте в класичній китайській мові ще є багато допоміжних знаків, які впливають на зміст речення і мають складніші правила застосування.
Рядок 39 ⟶ 40:
{|class="wikitable" align=center width="100%"
|-
|№
|width="20%" |'''Тип сполучень'''
|width="5%" | '''Сполучення'''
|width="20%"| '''Значення'''
|width="55%"| '''Пояснення і тип взаємозв'язку'''
|-
| (1) ||[[Іменник]] + [[Дієслово]] || <center>日没</center> || ''сонце заходить'' || Сполучення [[іменник]]а «''сонце''» (日) і [[дієслово|дієслова]] «''заходить''» (没).
|-
| (2) ||[[Іменник]] + [[Дієслово]] || <center>氷解</center> || ''тане як крига'' || Сполучення можна прочитати як приклад (1)
|-
| (3) ||[[Дієслово]] + [[Дієслово]] || <center>撃破</center> || ''
|-
| (4) ||[[Прикметник]] + [[Дієслово]] || <center>晩成</center> || ''стало пізно'' || Сполучення слів «''пізній''» (晩) і «''ставати''» (成). <br
|-
| (5) ||[[Дієслово]] + [[Дієслово]] || <center>殺傷</center> || ''убити і (чи) ранити'' || Сполучення слів «''вбивати''» (殺) і «''ранити''» (傷) можна прочитати як приклад (3), однак обидва знаки мають різне смислове навантаження і вказують на паралельність дії. <br
|-
| (6) ||[[Дієслово]] + [[Дієслово]] || <center>傷害</center> || ''зашкодити'' || Сполучення слів «''ранити''» (傷) і «''шкодити''» (害) можна прочитати як приклади (3) і (5), однак обидва знаки мають однакове смислове навантаження, тому читаються як одне складене слово. <br
|-
| (7) ||[[Дієслово]] + [[Іменник]] || <center>読書</center> || ''читати книгу'' || Сполучення слів «''читати''» (読) і «''книга''» (書). <br
|-
| (8) ||[[Іменник]] + [[Іменник]] || <center>父母</center> || ''батьки'' || Сполучення слів «''батько''» (父) і «''мати''» (母) можна читати за зразком прикладу (5)
|-
| (9) ||[[Прикметник]] + [[Іменник]] || <center>大國</center> || ''велика країна'' || Сполучення слів «''великий''» (大) і «''країна''» (國).
|-
| (10) ||[[Дієслово]] + [[Іменник]] || <center>流水</center> || ''вода, що тече'' || Сполучення слів «''текти''» (流) і «''вода''» (水). Як і в прикладі (7) дієслово стоїть перед іменником, але значення таке як у прикладі (9). <br
|-
| (11) ||[[Іменник]] + [[Іменник]] || <center>城門</center> || ''замкові ворота'' || Сполучення слів «''замок''» (城) і «''ворота''» (門). Як і в прикладі (8) присутнє поєднання двох іменників, але значення таке як у прикладі (9). <br
|-
| (12) || Знак + Знак || <center>蒙古</center> || ''Монголія'' || Сполучення слів «''зазнавати''» (蒙) і «''старий''» (古) немає смислового значення, а лише фонетичне. Китайською звучить як ''мунгу''. <br
|-
| (13) ||[[Іменник]] + [[Іменник]] || <center>矛盾</center> || ''протиріччя'' || Сполучення слів «''алебарда''» (矛) і «''щит''» (盾) є складовими [[крилатий вислів|крилатого вислову]] з чотирьох ієрогліфів,
|-
| (14) ||[[Іменник]] + [[частка (мовознавство)|Частка]] || <center>決然</center> || ''рішуче'' || Сполучення слів «''рішення''» (決) і частки стану (然), що перетворює попередній знак на прислівник. <br
|}
У класичній китайській мові дуже важко визначати перехідну і
=== <u>Синтаксис</u> ===
Для розуміння
(1) Різновид речення «А є В», «А робить В»:
* 長袖善舞,多銭善賈
: 長袖
:
:
: 多銭
:
Це речення складається з двох
== Див. також ==
Рядок 94 ⟶ 95:
== Джерела та література ==
* 小川環樹、西田太一郎『漢文入門』東京:岩波全書、1957 (Оґава Тамакі, Нісіда Таітіро «Вступ до китайської класичної мови». Токіо: Іванамі дзенсьо, 1957 (1 видання), 2006 (48 видання)) ISBN 4000201018 {{ref-ja}}
{{Китайська мова}}
|