Відмінності між версіями «Сонант»

2090 байтів додано ,  14 років тому
нема опису редагування
м (Робот: -Категорія:Статті які слід доробити)
'''Сонант''' (або сонорний приголосний звук) — клас [[приголосний звук|приголосних звуків]], що характеризуються перевагою тона над шумом. Артикуляційно вони є приголосними, але за акустичними характеристиками вони наближені до [[голосний звук|голосних звуків]]. Це, зокрема, [w], [l], [m], [n], [r].
'''Сонант''', приголосний звук з групи сонорних (м,н,р,л), що сам або в сполученні з вокальним елементом утворював осередок складу в індоевр. і праслов. мові. В староукр. мові С. р і л заступлені сполученнями півкоротких голосних ь, ъ, з сонорними р, л (староукр. вълкъ ,вовк', пълкъ ,полк', вьрхъ ,верх', търгъ ,торг'). Окремі слов. мови (напр., словацька) зберігають С. р, л в різній мірі й досі. Про тенденцію укр. мови усувати нові С., виниклі у висліді заникання півкоротких голосних ъ, ь (староукр. огнь ,вогонь', вЂтръ ,вітер'), див. [[Склад]].
 
У деяких мовах сонанти можуть утворювати [[склад]], виступаючи при цьому у ролі голосного. Це, зокрема, властиво [[словацька мова|словацькій]], [[чеська мова|чеській]], [[сербська мова|сербській]], [[хорватська мова|хорватській]], [[словенська мова|словенскій]] та [[македонська мова|македонській]] мовам. Наприклад, словацьке '''hĺbka''' [глбка] («глибина», з наголосом на «l»), сербське '''Србиjа''' («Сербія» з наголосом на «р»). У стосунку з цим цікава штучна чеська фраза, в усіх словах якої немає жодного голосного звука, а всі склади утворено за допомогою сонанта [r]: '''strč prst skrz krk''' [стрч прст скрз крк] «просунь палець через шию».
 
У [[давньоукраїнська мова|давньоукраїнській мові]] такі складоутворюючі сонанти також деякий час існували (після падіння '''єр'''ів ('''ъ''' та '''ь''')), але вони дуже швидко розвили перед собою або після себе допоміжний голосний: давньоукр. ''кръвавыи > крвавий'' > '''кривавий''' (діалект.: '''кервавий'''), ''глъбъкыи > глбокий'' > '''глибокий''', ''сльза > сл’за > слеза'' > '''сльоза''' (діалект.: '''селза'''), ''сьрдьцє > ср’це'' > '''серце'''; або перейшли у клас голосних (напівголосних): ''вълкъ > влк > воўк'' > '''вовк'''.
 
Позиційно складотворчі сонанти властиві й [[англійська мова|англійській мові]]. Так, якщо вимовляти слово «section» як [sekſ'''n'''] «секція», то звук [n] можна вважати складотворчим сонантом. Складотворчі [n] та [m] – звичайне явище у німецькій мові: braten [bra:t'''n'''] «смажити(ся)», sieben [zi:p'''m'''] «сім».
 
 
{{Ling-stub}}
527

редагувань