|
== Патогенез ==
При набутому сифілісі збудник сифілісу швидко проникає через неушкоджені [[слизова оболонка|слизові оболонки]] особливо [[статеві органи|статевих органів]] або мікроскопічні садна шкіри і протягом кількох годин потрапляє в лімфатичні шляхи та кров, спричинюючи системну інфекцію. [[Інкубаційний період]] від впливу до розвитку первинних уражень, які виникають на первинному місці інокуляції, становить ву середньому 3 тижні, але може бутии від 10 до 90 днів. Дослідження на кроликах показують, що спірохети можна виявити в лімфатичній системі вже через 30 хвилин після первинної інокуляції, що свідчить про те, що сифіліс зіз самого початку є системним захворюванням. Потім на місці розмноження спірохет з'являється [[Афект первинний|первинний афект]] — особлива [[виразка]], яку називають [[шанкр]]ом, округлої форми з блискучою поверхнею та затвердінням в основі. ЧерезЗа кілька днів від появи шанкру різко збільшуються найближчі до місця ураження [[лімфатичні вузли]]. Це — первіснийпервинний період сифілісу. Він триває приблизно місяць, та оскільки і збільшення лімфатичних вузлів не супроводжується болем, хворий на сифіліс може не помічати ознак хвороби і не звернутися вчасно за медичною допомогою.
Спірохети, інтенсивно розмножуючись, поширюються в організмі. Вони з'являються в усіх його органах і тканинах, у [[кров]]і й [[лімфа|лімфі]]. У цей вторинний період сифілісу спостерігають явища [[інтоксикація|інтоксикації]] (отруєння) організму токсинами спірохет. При цьому немає якихось характерних ознак, за якими можна було б безпомилково визначити захворювання на сифіліс; звичайна загальна слабкість, головний біль, нездужання, біль у м'язах, суглобах і кістках, невелике підвищення температури. Часом усе це хворий розцінює як [[грип]]. Єдина характерна ознака вторинного періоду сифілісу — рожево-червоні плями по всьому тілу; вони не завжди легко виявляються, а якщо хворий їх і помічає, то, як правило, вважає, що це [[алергія]] на якусь їжу. У вторинний період сифілісу хворий дуже заразний для оточуючих. УЦентральна третинномунервова періодісистема сифілісууражається ввже місцяхна скупченняпочатку спірохет дуже уражаються тканини: спочатку тканина сильно набрякаєхвороби, а потімпід мертвієчас івторинної розпадається,стадії наобстеження їїпоказують, місціщо утворюєтьсябільше глибокий30% рубець,пацієнтів характерниймають тількивідхилення длявід сифілісу.норми Такі ураження тканинив ([[ГумаСпинномозкова (патологія)рідина|гумиспинномозковій рідині]]). можутьПротягом з'явитись наперших будь5-якій10 ділянціроків тіла.після Появапочатку гуминелікованої напервинної ділянціінфекції твердого піднебіння спричиняє руйнування кісткизахворювання в цьомуосновному місціуражає й[[мозкові виникненняоболони]] характерноїта гугнявості. Гума на[[кровоносні ділянці спинки носа руйнує кістки носасудини]], що призводить до йогоменінговаскулярного «провалювання»нейросифілісу. УшкодженняПізніше різнихпошкоджується частин[[паренхіма]] тілаголовного спотворюютьі людинуспинного імозку, внаслідок чого роблятьвиникає їїпаренхіматозний інвалідомнейросифіліс.
У третинному періоді сифілісу в місцях скупчення спірохет дуже уражаються тканини: спочатку тканина сильно набрякає, а потім мертвіє і розпадається, на її місці утворюється глибокий рубець, характерний тільки для сифілісу. Такі ураження тканини ([[Гума (патологія)|гуми]]) можуть з'явитись на будь-якій ділянці тіла. Поява гуми на ділянці твердого піднебіння спричиняє руйнування кістки в цьому місці й виникнення характерної гугнявості. Гума на ділянці спинки носа руйнує кістки носа, призводить до його «провалювання». Ушкодження різних частин тіла спотворюють людину і роблять її інвалідом.
При сифілісі дуже уражаються [[кровоносні судини]], особливо [[аорта]], стінка якої втрачає свою високу міцність, еластичність і під тиском крові поступово розтягується й може розірватись. Розривання аорти призводить до майже миттєвої смерті. Сифілітичні ураження судин і тканин [[спинний мозок|спинного мозку]] спричиняють появу тяжких неврологічних ускладнень, при яких порушується чутливість різних ділянок тіла, виникають постійні або періодичні сильні свердлячі або «стріляючі» болі. В результаті сифілітичного ураження нервової системи порушується [[координація рухів]], [[хода]] стає нестійкою, втрачається [[рівновага]], людина похитується; типовими є порушення мови, випадіння пам'яті, розлад лічби, писання, читання, поступовий розвиток [[слабоумство|слабоумства]]. Хворі стають надзвичайно дратівливими, запальними або, навпаки, млявими й апатичними. ▼
▲При сифілісі дуже уражаються [[кровоносні судини ]], особливо [[аорта]], стінка якої втрачає свою високу міцність, еластичність і під тиском крові поступово розтягується й може розірватись. Розривання аорти призводить до майже миттєвої смерті. Сифілітичні ураження судин і тканин [[спинний мозок|спинного мозку]] спричиняють появу тяжких неврологічних ускладнень, при яких порушується чутливість різних ділянок тіла, виникають постійні або періодичні сильні свердлячі або «стріляючі» болі. В результаті сифілітичного ураження нервової системи порушується [[координація рухів]], [[хода]] стає нестійкою, втрачається [[рівновага]], людина похитується; типовими є порушення мови, випадіння пам'яті, розлад лічби, писання, читання, поступовий розвиток [[слабоумство|слабоумства]]. Хворі стають надзвичайно дратівливими, запальними або, навпаки, млявими й апатичними.
Прояви сифілісу змінюються залежно від стадії захворювання. Виділяють три періоди:
|
