Вікіпедія

Латинська мова: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Мітки: Скасовано Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 1:
{{Мова
| Колір= індоєвропейська
| Назва= Латинська мова
| Самоназва = Lingua Latīna
| Поширена_в=
| Регіон=[[Європа]]
| Кількість_носіїв = обмежене використання, класична мова трансформувалася у більшість сучасних європейських мов{{сумнівно}}
| Місце=
| Писемність=[[Латинська абетка]]
| Класифікація=
[[Індоєвропейські мови|Індоєвропейські]]
: [[Італійські мови|Італійські]]
:: [[Латино-фаліскські мови|Латино-фаліскські]]
| Державна=
| Офіційна= [[Католицька церква]]; середньовічна Європа
| Регулює=Opus Fundatum Latinitas
| ISO_639= la
| ISO_639-2= lat
| ISO_639-3= [[iso639-3:lat|lat]]
| SIL= LAT
| Зображення =
| Ширина_зображення =
| Підпис =
|}}
'''Лати́нська мо́ва, лати́на''' (''Lingua Latīna'', {{IPA2|ˈlɪŋɡʷa laˈtiːna}})&nbsp;— [[класична мова|класична]] [[індоєвропейські мови|індо-європейська]] мова. Належить до [[Латино-фаліскські мови|латинсько-фаліскської групи]] [[італьські мови|італьських мов]]. Одна з найстаріших і наріжних мов [[Європа|Європи]], які формували [[Західний світ|її цивілізацію]]. Використовує [[Латинська абетка|латинську абетку]], створену на основі [[Етруська абетка|етруської]] і [[Грецька абетка|грецької]]. [[Флективні мови|Флективна мова]], має три [[Рід (мовознавство)|роди]], сім [[Відмінок|відмінків]], п'ять [[Відміна|відмін]], чотири [[Дієвідміна|дієвідміни]], три [[Час (мовознавство)|часи]], три [[особа (мовознавство)|особи]], три [[Спосіб дієслова|способи дієслова]], три [[Стан (мовознавство)|стани]], три [[Вид (мовознавство)|види]], два [[число (мовознавство)|числа]]. Походить від мови населення [[Стародавній Рим|Стародавнього Рима]]. Набула поширення у [[Середземномор'я|Середземномор'ї]] та [[Західна Європа|Західній Європі]] завдяки розростанню [[Римська республіка|Римської Республіки]] та [[Римська імперія|Римської імперії]]. Стала панівною мовою [[Апеннінський півострів|Італії]] та [[Західна Римська імперія|Західної Римської імперії]]. У середньовіччі була офіційною мовою [[Католицька церква|Католицької церкви]], завдяки чому перетворилася на [[лінгва франка|універсальну мову]] Європи середньовіччя та раннього модерну. Використовувалася в літературі, науці, офіційній документації тощо. Пройшла декілька етапів розвитку: [[стародавня латина|стародавній]], [[класична латина|класичний]] (І—ІІ ст.), [[пізня латина|пізній]] (ІІІ—V&nbsp;ст.), [[середньовічна латина|середньовічний]] (V—XIV&nbsp;ст.), ренесансний (XV—XVII&nbsp;ст.). На основі [[народна латина|народної латини]] виникли [[романські мови]] такі як [[італійська мова|італійська]], [[французька мова|французька]], [[іспанська мова|іспанська]], [[португальська мова|португальська]], [[румунська мова|румунська]] тощо<ref>{{Cite web|title=Learning Italian: Step-by-Step Guide From Basics to Fluency|url=https://preply.com/en/blog/2019/07/17/how-to-learn-italian/|website=preply.com|date=2019-07-17|accessdate=2020-02-03}}</ref>.
 
Справила вплив на становлення більшості європейських мов: [[англійська мова|англійської]], [[німецька мова|німецької]], [[польська мова|польської]], [[українська мова|української]] тощо. Фактично є [[мертва мова|мертвою мовою]] (носіїв, які б вважали латину рідною мовою немає); проте на практиці широко використовується як мова міжнародного спілкування серед науковців, літераторів, освітян. Церковна латина залишається офіційною мовою [[Святий Престол|Святого Престолу]] та [[Католицька церква|Католицької церкви римського обряду]]. Вивчається у школах усіх рівнів Європи та Західного світу.
 
== Класифікація ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Латинська_мова