Єрихонка: відмінності між версіями

Єрихонка складається з [[залізо|залізної]] чи [[сталь|сталевої]] [[тулія (одяг)|тулії]] з загостреним верхом, із елементами для захисту [[Вухо|вух]], пласким [[козирок|козирком]], [[наносник]]омнаносником, який ковзає (вузька залізна смужка, яка захищала [[обличчя]] від поперечних ударів), нерідкочасто&nbsp;— [[пластина|пластинчастим]] [[напотиличник]]омнапотиличником<ref name="ЭБЕ">Энциклопедический Словарь Ф.&nbsp;А.&nbsp;Брокгауза и И.&nbsp;А.&nbsp;Ефрона.</ref>. Вухові пластини і [[напотиличник]] кріпилися до [[тулія (одяг)|тулії]] за допомогою [[шкіра|шкіряних]] [[ремінь|ременів]] або, рідше, [[ланцюг|ланцюжків]]<ref name=":0"/>.

ТакіШоломи-єрихонки шоломинабули використовувалисяпоширення в XVI—XVIII століттях. На [[Русь]] вони прийшли з [[південь|півдня]]&nbsp;— з [[Османська імперія|Туреччини]], та [[Персія|Ірану]], а потімзвідти потрапили на [[захід]]&nbsp;— в [[Річ Посполита|Польщу]], [[Угорщина|Угорщину]], [[Велике князівство Литовське|Литву]] та інші [[країна|країни]]<ref name=":0"/>.

Походження [[Слово|назви]] «єрихонка» точно невідоме. За однією версією, це спотворене слово «югренський», або [[Грузинська мова|«грузинський»]]. За іншою&nbsp;— від слова «єрихонитись», тобто пручатися<ref>Vasmer's Etymological Dictionary, статья «ерихон».</ref>. Втім, деякі дотримуються думки про походження від назви міста [[Яркенд (місто)|Яркенд]], або, що найбільш очевидно, але сумнівно&nbsp;— від назви [[Палестина|палестинського]] міста [[Єрихон]]<ref name="mnd">[http://www.promurom.ru/murompage.php?spage=191 Муром&nbsp;— Никита Давыдов]</ref>.

[[Купол]]оподібніКуполоподібні шоломи, як і [[шолом]]ишоломи з елементами [[захист]]узахисту вух і [[Потилиця|потилиці]], відомі щез часів до [[Наша ера|нашої ери]]. [[Наносник]], що ковзає, з'явився у [[XIV століття|XIV столітті]]. Але даний тип [[шолом]]ушолому склався в [[XV століття|XV]]-[[XVI століття|XVI столітті]] в [[Османська імперія|Туреччині]] в результаті додавання додаткових захисних [[елемент]]івелементів до двох різних типів шоломів&nbsp;— напівсферичних [[шишак]]ів і турецьких шишаків сфероконечної форми. В результаті турецькі єріхонкиєрихонки могли відрізнятися як сфероконечноюсферокінечною, так і напівсферичною формою тулії. Подібні шоломи в Туреччинi називали «шишак» ({{lang-tr|çiçak}}), або, у випадку напівсферичної тулії, «муваама» ({{lang-tr|muwa`ama}}).<ref name="dnv">Рассел Робинсон «Доспехи народов Востока». ISBN 5-9524-2225-X</ref>

Під турецьким впливом єріхонкиєрихонки потрапили в [[Іран]], [[Єгипет]] і в інші країни. Тулії шоломів, як правило, цільноковані. У країнах [[Азія|Азії]] [[козирок]] був, зазвичай, з гострим виступом вперед посередині. [[Напотиличник]] міг бути не тільки сегментний, але, частіше&nbsp;— з однієї пластини. Збоку від [[наносник]]ананосника на козирку або на тулії часто кріпилася втулка для [[плюмаж]]у&nbsp;— металевої трубки, в яку вставлялися [[Пташине перо|пір'я]] або розфарбований [[Кінь (рід)|кінський]] [[хвіст]]. Це була не тільки прикраса, але і відзнака. Зокрема, такі шоломи носили найбільш знатні [[яничари]], турецька [[Вищий клас|знать]], [[полководець|полководці]] і [[султан]]и. Подібні шоломи нерідко дужечасто багатопишно прикрашалися. В окремих країнах [[Азія|Азії]] єріхонкиєрихонки зберігали, переважно, [[церемонія|церемоніальне]] значення до [[XIX століття]].

На [[Русі]] такі [[шолом]]и з'явилися в [[XVI століття|XVI столітті]] під [[Туреччина|турецько]]-[[іран]]ським впливом ієрихонки використовувалися, в основному, знатними людьми&nbsp;— [[цар]]ями і [[воєвода]]ми, тому багато прикрашалися [[золото]]м, [[срібло]]м і дорогоцінними каменями. [[Росія|Російські]] єрихонки цього періоду робилися відповідно до [[азія|азійських]] зразків, а нерідко і були [[імпорт]]нимиімпортними. Самі ж [[шолом]]ишоломи могли бути зі [[сталь|сталі]], [[Булат (метал)|булату]], [[дамаск]]у. Наприклад, в [[Оружейна палата (Москва)|Оружейній палаті]] зберігається булатна єрихонка царя [[Михайло I РомановФедорович|Михайла Федоровича Романова]].

[[Росія|Російські]] єрихонки мали сфероконічну форму тулії, яка часто була рифленою, у вигляді [[Ребро жорсткості|ребер жорсткості]]. У [[XVII століття|XVII столітті]] під [[захід]]нимзахідним впливом нав [[Русь|Русі]]Московії набувають поширення єрихонки з напівсферичними туліями, проте подібні [[шолом]]ишоломи, як правило, називали [[шишак]]ами. [[Напотиличник]] міг бути і [[сегмент]]нимсегментним, і одинарним, а [[козирок]], переважно, рівним або з [[кут]]омкутом посередині. [[Наносник]] проходив через козирок («полку») і тримався за допомогою [[гвинт]]агвинта («шурупець»), тому міг підніматися і опускатися<ref name="visk">[[Висковатов А. В.]], «Историческое описание одежды и вооружения российских войск», ч.1.</ref>. Схожу природу мали і наносники іноземних єрихонок.

Як в [[Азія|Азії]], так і на [[Русь|Русі]], застосовувалися і більш дешеві, не прикрашені [[шолом]]ишоломи, які за формою і конструкцією мало чим відрізнялися від єрихонок, але виготовлені з [[мідь|міді]] або [[томпак]]у. ЦеВони булиназивались ''мідні шапки''. Їх використовували відносно небагаті люди, але і захищали ці шоломи гірше. Мідними шапками, однак, могли називати і шоломи іншої форми та конструкції, зроблені з цього ж матеріалу<ref name="visk" />.

В їх числі&nbsp;— [[Булат (метал)|булатна]] Шапка єрихонська [[Михайло I Романов|Михайла Федоровича]] (що іноді помилково приписується [[Олександр Невський|Олександру Невському]]), зроблена в 1621 році майстром Нікітою Давидовим, можливо, на основі [[араб]]ського шолома, прикрашена [[золото]]ю насічкою, [[емаль|емаллю]], [[діамант]]ами, [[рубін]]ами, [[смарагд]]ами і [[перли|перлами]]<ref>[http://www.kreml.ru/ru/main/virtual/exposition/arsenal/MichaelFedorobich/ Оружейная Палата]</ref>.

У країнах [[Східна Європа|Східної Європи]] існували й інші форми. Зокрема, у [[Річ Посполита|польських]] [[Крилаті гусари|гусарів]] набули поширення [[Османська імперія|турецькі]] напівсферичні єрихонки<ref>[http://modelsculpt.org/forum/userpix/28_img302_2.jpg См.фотографию]</ref>. В [[угорці]]в побутували конічні [[шолом]]и<ref>[http://www.hermann-historica.de/auktion/images52_gr/57827_b.jpg См.фотографию]</ref>. Характерно також те, що у [[Річ Посполита|Польщі]] в XVI столітті мали місце гібридні з [[капеліна|капеліною]] форми&nbsp;— єрихонки, які замість козирка були забезпечені полями і званіазивались «Капалін» ({{lang-pl|kapalin}}). У цьому регіоні напівсферичні єрихонки отримали з кінця XVI&nbsp;— початку XVII століття дуже широке поширення і використовувалися в [[Кіннота|кавалеріїкавалерією]] як приналежністьчастина [[Обладунки гусарів|обладунків]]. На них перейшла і [[польська мова|польська]] назва «Капалін», і східне «Шишак» ({{lang-pl|Szyszak}}).<ref name="pov">[http://www.rol.in.ua/?p=2&num=80 Польское оборонительное вооружение]</ref>

Польські єрихонки [[XVII століття]] іноді забезпечувалися [[наносник]]омнаносником, який [[лопата|лопатоподібно]] розширювався до низу, майже повністю закриваючи таким чином [[обличчя]]. Вони відрізнялися полусферичноюнапівсферичною тулією, яка могла бути як гладкою, так і увінчаною напівкруглим [[гребінь|гребенем]], або «[[крила]]микрилами» чи ще чим-небудь<ref name="pov"/>

З [[Річ Посполита|Польщі]] єрихонки потрапили в [[Саксонія|Саксонію]], а з [[Угорщина|Угорщини]]&nbsp;— в [[Австрія|Австрію]] і [[Баварія|Баварію]]<ref name="be">В.Бейхам. «Энциклопедия Оружия».</ref>. Під впливом [[Річ Посполита|Речі Посполитої]], в інших країнах [[Європа|Європи]] цей тип шолома став відомий як ''Capeline'' і був переважно польсько-турецької напівсферичної форми. На початку [[XVII століття]] ці [[шолом]]ишоломи почали використовувати і виробляти в [[Священна Римська імперія|Німеччині]], але під східною назвою «Шишак» ({{lang-de|Zischagge}})<ref>http://www.4to40.com/qa/index.asp?id=1165</ref>. Незабаром вони набули поширення по всій [[Європа|Європі]], в тому числі навіть в [[Португалія|Португалії]]<ref>[[:Файл:Armadura Portuguesa.JPG|См.фотографию]]</ref>. Європейські шоломи практично завжди були з сегментним напотиличником і рівним козирком.

Єрихонські шапкишоломи давали хороший захист від ударів такої зброї, як [[шабля]], по голові, особливо&nbsp;— зверху. ЗабезпечувалиКрім того вони забезпечували хороший огляд.

В кінці [[XVII століття]] почали виходити з ужитку в [[Європа|Європі]], як і на [[Русь|Русі]], виходять з ужитку у зв'язку із загальною відмовою від захисного [[озброєння]]; проте в ряді країн зберігалися до [[XVIII століття]] включно.