Rutan Voyager: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
шаблон: потрібні статті про пілотів; усунення пасиву |
м виправлення дат |
||
Рядок 20:
Ідея проекту виникла у Джеани Єґер, Діка та його брата [[Берт Рутан|Берта Рутана]], під час обіду в 1981 році. Початковий задум спочатку було накинуто на звороті серветки. Вояджер будували в [[Мохаве (пустеля)|Мохаве]], Каліфорнія протягом 5 років. Збудувала його група добровольців, що працювали як на Авіазаводі Рутана, так і в організації заснованій під назвою «Літальний апарат Вояджер» ({{lang-en|Voyager Aircraft}}).
Планер літака виготовлений значною мірою із [[скловолокно|скловолокна]], [[вуглеволокно|вуглеволокна]] та [[Кевлар]]у, його вага – 426 кг. Разом з двигунами незавантажена маса літака становила 1020 кг. Однак, коли він був повністю завантаженим перед історичним польотом, то важив 4397 кг за рахунок великої кількості палива, яке було потрібно для польоту на довгу дистанцію.<ref name="NASM">[http://www.nasm.si.edu/collections/artifact.cfm?id=A19880548000 Rutan Voyager – Smithsonian National Air and Space Museum]</ref> Літак мав [[аеродинамічна якість|аеродинамічну якість]] близько 27.<ref>David Noland, "Steve Fossett and Burt Rutan's Ultimate Solo: Behind the Scenes," ''Popular Mechanics'', Feb. 2005 ([http://www.popularmechanics.com/science/air_space/1262012.html?page=3 web version] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20061211202755/http://www.popularmechanics.com/science/air_space/1262012.html?page=3 |date=11
Вояджер мав передній та задній пропелери, які приводились у дію окремими двигунами. Задній двигун з водним охолодженням [[Continental O-200|Teledyne Continental IOL-200]], був запланований для роботи протягом всього польоту. Передній двигун з повітряним охолодженням [[Continental O-240|Teledyne Continental O-240]], призначався для забезпечення додаткової потужності при зльоті та початкового періоду польоту, коли маса була великою.
| |||