Джордж Герберт Вокер Буш: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 36:
'''Зовнішня політика'''
 
У зовнішній політиці Президент також намагався наслідувати попередника (назва курсу - "стримування і залякування"). Його реакція як Президента на дипломатичні ініціативи радянського лідера М. [[Горбачов]]а була спочатку розцінена неадекватною. Проте згодом ситуація змінилася. Відбулися зустрічі лідерів двох наддержав: 1989 р. на [[Мальта|Мальті]], коли було оголошено про завершення [[холодна війна|холодної війни]], та 1990 р. у [[Вашингтон]]і. Згодом, у липні 1991 р. вони підпасали Договір про скорочення стратегічних наступальних озброєнь ([[СНО-1]] або [[СТАРТ-1]]). У грудні 1989 р. Буш ініціював [[інтервенція|інтервенцію]] в [[Панама|Панаму]] під приводом боротьби з наркоманією для скинення свого колишнього союзника генерала [[Нор’єга Мануель|Нор’єги]] (операція "Вірна справа"), що сприяло зростанню його популярності в США. Успіх у [[Війна в Перській затоці (1990)|війні у Перській затоці]] проти [[Ірак|Іраку]] ([[1991]]) ще більш підняв його популярність. Причиною війни була гостра міжнародна криза в цьому [[регіон]]і у 1989-1991 рр., пов"язана з [[анексія|анексією]] [[Ірак]]ом [[Кувейт]]у. У 1990 р. було створено "[[Щит пустелі]]" - контингент з військ США та їхніх союзників з метою захисту [[Саудівська аравія|Саудівської Аравії]] від можливої іракської [[агресія|агресії]], а [[17]] січня - [[28]] лютого 1991 р. - здійснено операцію "Буря в пустелі", визволено Кувейт, а на тоталітарний режим С. [[Хуссейн]]а накладено [[санкції]]. На [[Близький Схід|Близькому Сході]] Буш продовжував підтримувати [[Ізраїль]] та добиватися його примирення з [[ОВП]]. Важливе значення у період Буша посідали американсько-китайські відносини. Але Президент підтримував як режим [[КНР]], про що свідчить його візит до [[Пекін]]а, так і [[Тайвань]], свідченням чого є збройна допомога останньому, внаслідок чого викликав невдоволення з боку обох китайських держав. У червні 1989 р. [[сенат]] США схвалив пакет санкцій проти КНР (відмова від спільних торговельних та економічних програм), приводом до чого стала розправа комуністичних властей над студентами-маніфестантами в Пекіні. Взяв Дж. Буш участь і в сприянні об"єднанню [[Німеччина|Німеччини]]: він був одним з тих, хто [[12]] вересня 1990 р. у [[Москва|Москві]] підписав Договір про врегулювання німецького питання, який передбачав об"єднання [[ФРН]] та [[НДР]]. Після розпаду СРСР США підтримали нові незалежні держави та встановили з ними дипломатичні відносини. Щодо програми [[ПРО]], то Буш продовжив розвиток [[СОІ]] Рейгана.
 
Щодо відносин з Україною в період Буша, то вони були неоднозначними. З о дного боку, його адміністрація доклала значних зусиль до міжнародного визнання України: [[25]] грудня 1991 р. визнала незалежність, а [[23]] січня 1992 р. встановила [[дипломатичні відносини]], а з іншого - уся подальша політика щодо України зводилася до скординованого з Росією її ядерного роззброєння. В якості Президента США [[1 серпня]] 1991 у [[Київ|Києві]] виголосив промову, в якій однозначно висловлювався за збереження [[СРСР]] і підтримку [[Горбачов Михайло Сергійович|М. Горбачова]]. Все ж у період Буша Україна отримала зовнішнє фінансування. У липні 1991 р. Президент США приймав з візитом голову [[ВРУ]] Л. [[Кравчук]]а, який 1992 р. прибув до Штатів уже в якості Президента своєї держави