Зґвалтування: відмінності між версіями

нема опису редагування
(виправлено помилки вікіфікації)
Немає опису редагування
[[Файл:Slevogt Faun and a Girl.jpg|міні|300x300пкс|[[Фавн]] і [[дівчина]]. {{Не перекладено|Макс Слефогт||en|Max Slevogt}}, 1905.]]
{{Насильство проти жінок}}
'''Зґвалтува́ння''' ({{lang-en|Rape}}) — [[Статеве насильство|сексуальний злочин]], що полягає у вчиненні [[Статевий акт|статевого акту]] або проникненні (вагінальному, анальному, оральному) в тіло людини [[геніталії|геніталіями]] чи будь-якими іншими предметами без [[згода на секс|свідомої добровільної інформованої згоди]] партнерки(-ра) на ці дії. Зґвалтуванням чи [[розбещення]]м є також сексуальні дії з [[повноліття|неповнолітніми]], оскільки вони не можуть дати згоду на секс.
 
Найчастіше зґвалтування відбувається з застосуванням фізичного насильства чи його погрозою, психологічним тиском (використовується залежність жертви від ґвалтівника: [[Економіка|економічна]], [[Соціальні відносини|соціальна]], [[Психологія і суспільство|психологічна]]; особливо в контексті [[Домашнє насильство|домашнього насильства]]). Також використовується безпорадний стан потерпілої(-го) людини — сон, непритомність, сп'яніння, психічний розлад, інвалідність.
 
[[Харасмент]] у сексуальній сфері називається [[Сексуальне домагання|сексуальним домаганням]], [[аб'юз]] — [[Сексуальне зловживання|сексуальним зловживанням]].
 
== Статистика ==
[[Файл:Rape Rate.png|ліворуч|міні|Зґвалтування, про які було заявлено, на 100,000 осіб (2011)]]
Статистика зґвалтувань є неповною, викривленою, часто відсутньою через три складові:
* '''Незаявлюваність'''. Зґвалтування є одним із найбільш незаявлюваних (''underreported'') злочинів по всьому світу. Особливо це стосується зґвалтувань в контексті [[Домашнє насильство|домашнього насильства]]. Більшість жінок не заявляють про зґвалтування через [[соціальний тиск]], [[звинувачення жертви]] (в тому числі,зокрема самозвинувачення), страх за свою безпеку, небажання повторної віктимізації системою правосуддя, через [[Психологічна травма|психологічну травму]], нанесену зґвалтуванням, та інші його наслідки.
* '''Замовчування'''. [[Культура зґвалтування]] та створюваний нею соціальний тиск на постраждалих придушують гласність зґвалтувань та відкритий суспільний діалог на тему сексуального насильства. Залякування з боку оточення, сором, почуття провини, нестача адекватної інформації про стратегію дій у випадку зґвалтування, страх повторного зґвалтування чи іншої помсти від кривдника, а також невіра у те, що ґвалтівник буде покараний, призводять не лише до незаявляювання зґвалтованими жінками до правоохоронних органів, а й до їхнього незвертання за допомогою (включно з невідкладною медичною), приховування вагітності, травм чи хвороб, отриманих внаслідок нього, аж до повного замовчування потерпілими факту зґвалтування.
* '''Безкарність'''. Вкрай мала кількість заяв про факти зґвалтувань, поєднуючись з іншими особливостями розслідування статевих злочинів (такими, як відмови правоохоронців приймати від жінки заяву про зґвалтування, некриміналізованість багатьох видів сексуальних злочинів у різних країнах (наприклад, юридична підтримка зґвалтування дружини чоловіком у мусульманських країнах), упередженість щодо жертви, пошук доказів вини чи «провокації» з боку потерпілої, надання суддями переваги підходу ''примирення сторін'' над ''покаранням винних''), робить відсоток зґвалтувань, за котрі кривдники понесли покарання, мізерним стосовно решти зґвалтувань. Крім того, дуже часто покарання непропорційно легкі та нетривалі. Це запускає цикл безкарності, котрий впевнює жінок у марності звертань до правосуддя чи надій на відшкодування завданої їм шкоди.
У багатьох древніх та примітивних культурах існували сексуальні табу, пов'язані з [[Дефлорація|дефлорацією]] (описані, наприклад, [[Зигмунд Фрейд|З. Фрейдом]] у «Тотемі і табу»), що вбачали у жіночій сексуальності демонізм, для захисту законного чоловіка від котрого перший статевий акт із нареченою необхідно здійснити іншим чоловікам (жерці, старійшини, родичі нареченого), іноді — групою чоловіків або з застосуванням спеціальних пристосувань для вагінального проникнення.
 
Середньовічне [[право першої ночі]] передбачало секс чоловіків-феодалів із новоспеченими дружинами підлеглих чоловіків, як одноразовий (дефлоруючийдефлорувальний), так і тривалий (протягом певного періоду).
 
== Правове регулювання ==
За часів старозавітного права у [[євреї]]в доведене зґвалтування каралося [[Смертна кара|стратою]]. При цьому покарання поширювалося на обидві сторони, якщо жертва не закликала до допомоги (це прирівнювалася до ''заохочення злочину''). Якщо була зґвалтована заручена дівчина, то ґвалтівник мав заплатити її батькові 50 [[Шекель (міра)|шекелів]] срібла і взяти шлюб з потерпілою, втрачаючи право на [[розлучення]]<ref>Біблія, книга Второзаконня, глава 22. {{ref-ru}} </ref>.
 
ВУ зарубіжномузакордонному законодавстві [[XIX]]-початку [[XX століття]] найважливішою ознакою зґвалтування вже стало не насильство як таке, а відсутність '''згоди''' потерпілої на статевий акт. Це поділило зґвалтування на два види: секс без згоди жінки ій без вживанняуживання насильства (''Stuprum nec violentum, nec voluntarium''), і секс проти волі жінки, за допомогою фізичного або морального насильства над нею (''Stuprum violentum''). До першого виду (секс без згоди жінки) відносились:
 
# Розтління малолітньої (по укладенню про покарання&nbsp;— дівчина, яка не досягла 14 років, а в Південному Кавказі&nbsp;— 13-ти), без насильства, але із зловживанням її невинністю і невіданням;
Соборне уложення 1697&nbsp;р.: зґвалтування згадується в ст. 30 гл. VII, що передбачає відповідальність за злочини, вчинені військовослужбовцями при проходженні на службу або під час повернення з неї. Закон особливо виділяє вбивство й зґвалтування як найтяжчі злочини, що заслуговують страти.
 
Артикул військовий 1715 року. Глава 20 регламентує статеві злочини, розгляд яких раніше майже цілком відносивсяналежав до компетенції церкви. Поряд зі зґвалтуванням встановлюється покарання за скотолозтво, [[Содомія|мужолозтво]], [[перелюбство]], двошлюбність, укладання шлюбу в близьких ступенях споріднення, [[Інцест|кровозмішання]]. Артикул 167, що передбачає покарання за зґвалтування жінки, встановлює однакове покарання (стратою) незалежно від того, на своїй або на ворожій землі був вчинений злочин, проти вільної жінки чи проституйованої: «…насильство є насильство, хоч над блудницею або чесною жінкою, і слід… не на особу, але на справу й саме обставини дивитися» і «коли хто жіночої статі, стару або молоду, замужню або неодружену, на ворожій або дружній землі зґвалтує, і освідується, і тому голову відітнути, або вічно на галеру послати, по силі справи».
 
В 1845&nbsp;р. було прийнято «Уложення про покарання карних й виправних», система злочинів якого включала розділ Х «Про злочини проти життя, здоров'я, волі й честі приватних осіб» (ст. ст. 1920—2039) і розділ XI «Про злочини проти прав сімейних» (ст.ст. 2040—2093). Тут зґвалтування згадується як кваліфікуючакваліфікаційна обставина іншого злочину.
 
Карний кодекс 1903&nbsp;р. Злочини проти моральності регламентувались главами 26 «Про злочинні діяння проти особистої волі» і 27 «Про непотребство» Карного кодексу. Існувала градація потерпілої залежно від її віку. Законодавець особливо виділяє стан жертви, що поза різних обставинахобставин залежить від винного. Як покарання за ці злочини ув'язнення або утримання у виправному будинку.
 
Уведений у дію в 1960&nbsp;р. Кримінальний Кодекс РСФСР&nbsp;— за здійснення зґвалтування особа засуджувалась або до позбавлення волі на тривалий час, або, за злочин, вчинений за особливо кваліфікуючихкваліфікаційних обставин,&nbsp;— до страти.
 
У сучасних нормативно-правових актах України найвища міра покарання за зґвалтування&nbsp;— це позбавлення волі.
Зґвалтування порушує статеву волю потерпілої особи, яка є видовим [[Об'єкт злочину|об'єктом цього злочину]]. Кримінальний закон охороняє статеву волю жінки і статеву волю чоловіка, що можуть бути потерпілими. Статевою волею володіють усі фізично та розумово розвинуті особи, які розуміють значення та наслідки статевих прагнень, сексуальних дій. Тобто малолітні (до 14-ти років), люди з психічними порушеннями, а також ті, хто не розуміють значення сексуальних дій чи не мають можливості чинити їм опір або суперечити, статевою волею не володіють. Тільки щодо цих осіб відповідний статевий злочин буде посяганням на їхню статеву недоторканість.
 
Сутність зґвалтування полягає у вчиненні статевого акту насильно, поза волею жінки чи чоловіка, без їхньої згоди. Статевий акт визнається зґвалтуванням, якщо опір жінки статевому акту був дійсним, а не удаваним, коли жінка нібито суперечить, а насправді не заперечує проти статевого акту. При зґвалтуванні статевий акт вчинюється насильно, тобто із застосуванням злочинцем фізичної сили (утримання силою, зв'язування, нанесеннязавдавання ударів, побоїв і подібними діями, які могли змусити потерпілу припинити опір, зламати його).
 
== Види зґвалтування ==
* {{не перекладено|Зґвалтування знайомими||en|Acquaintance rape}}
* {{не перекладено|Сексуальне насилля на побаченнях|Зґвалтування на побаченнях|en|Dating abuse}} &nbsp;— зокрема, зґвалтування дівчат-підлітків;
* {{не перекладено|"Коректуюче"«Коригувальне» зґвалтування||en|Corrective rape}}&nbsp;— зґвалтування, виправдовуване «лікувальною метою»: насильство заради «корекції» сексуальної орієнтації;
* {{не перекладено|Зґвалтування обманом||en|Rape by deception}};
* {{не перекладено|Сексуальне насилля з застосуванням наркотиків|Зґвалтування з застосуванням наркотиків|en|Drug-facilitated sexual assault}}.
'''Зґвалтування, вчинене повторно'''
 
Зґвалтування особою, яка раніше вчинила такий злочин. ПриПід вирішеннічас розв'язання питання про повторність зґвалтування не враховуються ті випадки, коли потерпіла від зґвалтування не подавала заяви про притягнення винного до відповідальності. Не утворюють повторності:
 
* зґвалтування, за які знята чи погашена судимість, стосовно яких уже закінчилися строки притягнення до відповідальності;
1. Групою осіб щодо однієї потерпілої, коли статевий акт вчинив тільки один із винних, а інші сприяли йому в цьому, впливаючи фізично чи психічно на потерпілу.
 
2. Групою осіб щодо однієї потерпілої, коли статевий акт вчинили всі чи декілька членів групи. Зґвалтування, вчинене групою осіб, припускає спільні погоджені дії двох або більше осіб, які вчинили зґвалтування однієї потерпілої по черзі кожен окремо без допомоги іншого. Зґвалтування визнається вчиненим групою осіб і в тих випадках, коли особи, які брали участь у зґвалтуванні, діяли погоджено щодо потерпілої. Та обставина, що винні по черзі вчиняли з потерпілою статевий акт кожен окремо, не виключає того, що вони діяли групою і не виключає цієї кваліфікуючоїкваліфікаційної ознаки зґвалтування&nbsp;— вчинення його групою осіб.
 
3. Групою осіб щодо декількох потерпілих, коли кожен із винних зґвалтував одну із потерпілих, а їхні дії поєднувалися спільністю наміру. Якщо ж насильство було застосоване хоча і одночасно, в одному і тому самому місці різними винними щодо різних потерпілих без такої єдності наміру, то таке зґвалтування не визнається груповим.
=== Пов'язані злочини та явища ===
 
* [[Проституція]] та насильство над проституйованими, зокрема, [[Проституція в Україні|в Україні]]. Шведське законодавство та ряд інших країн, де працює модель криміналізації клієнта («північна», або [[Проституція в Швеції|«шведська» модель]]), розглядають секс із проституйованою жінкою та покупку інших сексуальних послуг як зґвалтування за гроші. Див. [[Культова проституція]]. Проституція тісно пов'язана з [[Торгівля людьми|торгівлею людьми]] та [[Сексуальне рабство|сексуальним рабством]], всередині неї одні з найвищих рівні насильства над жінками ({{не перекладено|Насильство проти проституйованих|насильство проти проституйованих|en|Violence against prostitutes}}). Офіційно {{не перекладено|Примусова проституція|примусовою|en|Forced prostitution}} є мізерна частка дійсно примусової проституції. {{не перекладено|Комерційна сексуальна експлуатація дітей||en|Commercial sexual exploitation of children}} також дуже поширена у проституції та порнографії. Більшість течій [[Фемінізм|руху за права жінок]] (крім про-секс фемінізму), особливо першопочатковіпочаткові (такі як [[радикальний фемінізм]]) є виразно антипроституційними та підтримують шведську модель; найгостріше тематику проституювання як зґвалтування освітлює [[антипроституційний фемінізм]].
* [[Порнографія|Порнографію]] та порноіндустрію [[Фемінізм|феміністська]] критика розглядає як форму зґвалтування, оскільки в них жінки-акторки займаються сексом поза природним [[Сексуальний потяг|сексуальним]] чи тим паче романтичним потягом до статевих партнерів та партнерок, а формальна згода на секс, котру вони дають, є результатом досить невільного вибору, спричиненого [[Патріархат (соціальні відносини)|патріархальною]] системою гноблення та [[Сексизм|дискримінації жінок]] у більш прибуткових та престижних галузях працевлаштування. Порнографія, хоча й не так тісно, як проституція, пов'язана з [[Торгівля людьми|торгівлею жінками та дівчатками]]. Великою шкодою порнографії також вважається масове постановочнепостановче фільмування саме шкідливих, небезпечних, неприємних для жінок, або ж неприйнятних чи малопоширених сексуальних практик для ефекту шоку і комерційної успішності порнофільмів, що сприяє нормалізації таких практик серед молодого покоління чоловіків і вимог до реальних жінок брати в них участь. Порнографія створює іта укріплює хибне уявлення, ніби жінка готова до будь-яких форм сексу будь-коли, на умовах чоловіка і виключно задля його, а не власного, сексуального задоволення.
* [[Сексуальне домагання|Сексуальні домагання]] (в тому числі {{не перекладено|Вуличні домагання|на вулиці|en|Street harassment}} («''кет-колінг''»: непрохані коментарі, пропозиції чи натяки сексуального характеру жінкам від незнайомих чоловіків, що позиціонуютьсяпозиціюються ними як «комплімент» і суспільно виправдовуються, хоча по суті є харасментом), [[Домагання на робочому місці|на роботі]], {{не перекладено|Лапання|лапання|en|Groping}}) в ряді країн криміналізовані як форма [[Сексуальне насильство|сексуального насильства]], що передує та призводить до зґвалтувань.
* {{не перекладено|Примусова вагітність||en|Forced pregnancy}} та {{Не перекладено|Репродуктивне насильство||en|Reproductive coercion}}.
* [[Сексуальне насильство]] над дітьми (в тому числі [[розбещення]], [[педофілія]] та [[інцест]]), особливо в складі [[Домашнє насильство|домашнього насильства]].
* [[Залежність|Залежності]]: від [[Наркоманія|наркотиків]] (часто [[Алкоголізм|алкоголь]]), [[Розлади харчової поведінки|харчові розлади]] (наприклад, [[Нервова анорексія|анорексію]]),
* Різноманітні розлади сексуальності, такі як страх сексуальних контактів, [[аноргазмія]], [[вагінізм]],
* Ризик потрапляння в нездорові стосунки ([[Любовна залежність|залежні]], [[Співзалежність|співзалежні]], [[Домашнє насилля|аб'юзніюзивні]]).
 
=== Небажана вагітність ===
Одним з потенційних наслідків зґвалтувань є небажана вагітність. В українському судочинстві позбавлення потерпілої [[Цнота|незайманості]] і настання вагітності внаслідок зґвалтування не належать до числа особливо тяжких наслідків.
 
Сам фактор зґвалтування може викликати труднощі під час і після вагітності, з потенційними негативними наслідками для здоров'я матері і дитини. Медичний догляд після зґвалтування включає в себеохоплює перевірку, запобігання чи контроль за вагітністю. Жінка, яка завагітніла внаслідок зґвалтування, може стояти перед рішенням про те, щоб зробити [[аборт]], віддати дитину на [[усиновлення]] тощо. У деяких країнах, де аборти заборонені навіть після зґвалтування й інцесту, понад 90&nbsp;% вагітностей у дітей 15 років і молодше стаються в результаті зґвалтування з боку членів сім'ї<ref>O'Toole, Laura L.; Schiffman, Jessica R., eds. (1997). Gender Violence: Interdisciplinary Perspectives. p. 235. ISBN 978-0-8147-8041-1.</ref>. В Україні вагітність внаслідок зґвалтування віднесена до соціальних показань для [[Аборт|переривання вагітності]]<ref>[http://yurist-online.com/ukr/uslugi/yuristam/kodeks/024/132.php Науковий коментар до ст. 134 КК України]</ref>.
 
Помилкове переконання, що вагітність майже ніколи не може бути результатом зґвалтування, було поширене протягом століть. У Європі з часів середньовіччя і в 1700-х років чоловік міг використовувати фактор вагітності жінки у ролі правового [[аргумент]]у, щоб довести, що він не міг би зґвалтувати її, оскільки настання вагітності нібито означало, що жінка насолоджувалася [[секс]]ом і тому погодилася на нього. В останні десятиліття деякі політики, що виступають проти [[аборт]]ів взагалі (рух «за життя»), та організації, що борються проти легальних абортів у випадках зґвалтування, представили претензії, що вагітність нібито виникає вельми рідко від зґвалтування і що практична значущість таких винятків із закону про аборти обмежена чи взагалі відсутня.<ref>Brian Clowes, The Facts of Life: An Authoritative Guide to Life & Family Issues, Chapter 3: Exceptions for Abortion: The Frequency of Rape-Caused Pregnancies (Human Life International, 1997). ISBN 978-1-55922-043-9.</ref><ref>[http://www.nytimes.com/2012/08/21/us/politics/rape-assertions-are-dismissed-by-health-experts.html Health Experts Dismiss Assertions on Rape]</ref><ref>[http://www.nationaljournal.com/politics/analysis-a-canard-that-will-not-die-legitimate-rape-doesn-t-cause-pregnancy-20120820 Health Experts Dismiss Assertions on Rape. The New York Times]</ref>
 
* Ніби жінки здебільшого чи повсякденно ''брешуть'' про зґвалтування.<ref name="EMH">{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=5aLxBQAAQBAJ&pg=RA3-PA15|title=Encyclopedia of Mental Health|date=26 August 2015|publisher=Elsevier Science|pages=3|isbn=978-0-12-397753-3}}</ref><ref name="Lundberg-LoveMarmion2006">{{Cite book|url=https://books.google.ca/books?id=OnEq_IbDSUQC&lpg=PA59&pg=PA60#v=onepage&q&f=false|title="Intimate" Violence Against Women: When Spouses, Partners, Or Lovers Attack|last=Paula K. Lundberg-Love|last2=Shelly L. Marmion|year=2006|publisher=Greenwood Publishing Group|pages=59–|isbn=978-0-275-98967-5}}</ref><ref name="JohnsonFisher2014">{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=pD62BQAAQBAJ&pg=PA96|title=Critical Issues on Violence Against Women: International Perspectives and Promising Strategies|last=Holly Johnson|last2=Bonnie S. Fisher|last3=Veronique Jaquier|date=5 December 2014|publisher=Routledge|pages=96–|isbn=978-1-135-00603-7}}</ref><ref name="Hayes">Rebecca M. Hayes1, Katherine Lorenz2, Kristin A. Bell, "Victim Blaming Others: Rape Myth Acceptance and the Just World Belief, " ''Feminist Criminology'' 8 (3), April 2013: 202—220.</ref><ref name="Rich">{{Cite book|title=Interviewing Rape Victims: Practice and Policy Issues in an International Context|last=Karen Rich|date=2014|publisher=Palgrave MacMillan|isbn=9781137353221}}</ref>
* Ніби те, в що одягнута потерпіла, може призвести до сексуального насильства над нею, чи що зґвалтування є виною жертви, а не злочинця, якщо на ній був відкритий («''провокуючийпровокаційний''») одяг.<ref name="Scott-Snyder2017">{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=ka_ZDQAAQBAJ&pg=PT103|title=Introduction to Forensic Psychology: Essentials for Law Enforcement|last=Stephanie Scott-Snyder|date=6 January 2017|publisher=CRC Press|pages=103–|isbn=978-1-315-29853-5}}</ref><ref>Moor, Avigail (2010). She Dresses to Attract, He Perceives Seduction: A Gender Gap in Attribution of Intent to Women's Revealing Style of Dress and its Relation to Blaming the Victims of Sexual Violence. Journal of International Women's Studies, 11(4), 115—127.</ref>
* Ніби жертви, а не злочинці, несуть відповідальність за зґвалтування, якщо жертви були нетверезі, коли його над ними вчинили.<ref>Hayes, R. M., Lorenz, K., & Bell, K. A. (2013). Victim blaming others: Rape myth acceptance and the just world belief. Feminist Criminology, 1557085113484788.</ref><ref>Munro, Vanessa; Finch, Emily. «Juror Stereotypes and Blame Attribution in Rape Cases Involving Intoxicants». ''British Journal of Criminology''. '''25''' (1): 25–38.</ref><ref>{{Cite court|litigants=R v. Malone|reporter=2 Cr. App. R.|url=http://ww3.lawschool.cornell.edu/AvonResources/R-v-Malone.pdf|date=1998}}</ref>
* Ніби більшість зґвалтувань вчиняються незнайомцями.<ref name="Lundberg-LoveMarmion2006" /><ref name="JohnsonFisher2014" /><ref name="Scott-Snyder2017" /><ref name="doi.org">Ben-David, S. & Schneider, O. Sex Roles (2005) 53: 385. https://doi.org/10.1007/s11199-005-6761-4</ref> (Насправді більшість зґвалтувань вчиняються друзями, членами родини, знайомими потерпілих жінок та дівчат).<ref>{{Cite web|url=http://ncrb.nic.in/StatPublications/CII/CII2015/FILES/Compendium-15.11.16.pdf|title=Crime in India 2015 Compendium|website=NCRB.NIC.in|publisher=National Crime Records Bureau, India|accessdate=March 11, 2017}}</ref><ref name="Temkin">Temkin, Jennifer (2010). «'And Always Keep A-hold of Nurse, for Fear of Finding Something Worse': Challenging Rape Myths in the Courtroom». ''New Criminal Law Review''. '''13''': 710. doi:[[doi:10.1525/nclr.2010.13.4.710|10.1525/nclr.2010.13.4.710]].</ref><ref name="Reddington">{{Cite book|title=Sexual Assault: The Victims, the Perpetrators, and the Criminal Justice System|last=Reddington|first=Frances P.|last2=Kreisel|first2=Betsy Wright|date=2009|publisher=Carolina Academic Press|isbn=9781594605772}}</ref><ref>Ellison, Louis (2008). «Reacting to Rape: Exploring Mock Jurors' Assessments of Complainant Credibility». The British Journal of Criminology. 49: 202. doi:[[doi:10.1093/bjc/azn077|10.1093/bjc/azn077]]</ref>
* Ніби коли чоловік платить за вечерю чи побачення, то від жінки очікується відплата сексом.<ref name="EMH" /><ref name="Lundberg-LoveMarmion2006" /><ref name="Hayes" />
* Ніби жінки, яких зґвалтували, часто цього ''заслуговували ''- особливо, якщо вони зайшли в дім чоловіка чи сіли в його машину; чи що такі дії автоматично означають чи прирівнюються до [[Згода на секс|згоди на секс]].<ref name="Martha Burt">Burt, Martha R. (February 1980). «Cultural myths and supports for rape». ''Journal of Personality and Social Psychology''. [[Американська психологічна асоціація]]. '''38''' (2): 217—230. doi:[[doi:10.1037/0022-3514.38.2.217|10.1037/0022-3514.38.2.217]]. PMID [https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/7373511 7373511]&nbsp;— via PsycNET.</ref><ref name="Lundberg-LoveMarmion2006" /><ref name="Rich" />
* Ніби це не зґвалтування, доки жертва відбивається/фізично протистоїть, або що це не зґвалтування, поки жертва фізично скута чи ушкоджена<ref name="Lundberg-LoveMarmion2006" /><ref name="Scott-Snyder2017" /><ref name="ymrk2002">Yancey-Martin, Reynolds, Keith, «Gender Bias and Feminist Consciousness among Judges and Attorneys: A Standpoint Theory Analysis», 2002, {{DOI|10.1086/337941}}</ref><ref name=":1">Kennedy, K. M. (2012). «The relationship of victim injury to the progression of sexual crimes through the criminal justice system». ''Journal of Forensic and Legal Medicine''. '''19''' (6): 309—311. doi:[[doi:10.1016/j.jflm.2012.04.033|10.1016/j.jflm.2012.04.033]].</ref> (в реальності багато зґвалтувань не включають фізичного примусу, як у випадках з жертвами, обмеженими в можливостях або несвідомими, або коли нерівновладні стосунки змушують жертву підкорятись).<ref>{{Cite news|url=https://www.lawctopus.com/academike/section-375-analysis-of-provisions-relating-to-rape/|title=Section 375: Analysis of Provisions Relating to Rape|last=Chauhan|first=Soumya Singh|date=14 February 2015|publisher=Lawctopus|work=Academike|accessdate=3 November 2017}}</ref><ref>{{Cite court|litigants=Rao Harnarain Singh, Sheoji Singh, et al. v. The State|reporter=AIR 1958 P H 123; 1958 CriLJ 563.|url=https://indiankanoon.org/doc/1607781/|court=Punjab-Haryana High Court, India|date=12 August 1957}}</ref><ref name=":1" /><ref>«Evaluating Stranger and Acquaintance Rape: The Role of Benevolent Sexism in Perpetrator Blame and Recommended Sentence Length». ''Law and Human Behavior''. '''28''': 295</ref>
* Ніби жінка ''повинна ''бути здатною уникнути зґвалтування, «відбившись» від ґвалтівника, і що вона відповідальна за те, щоб це зробити.<ref name="Martha Burt" /><ref name="Temkin" />
* Ніби чоловіки нездатні контролювати себе, як тільки сексуально збудяться, і тому жінки відповідальні за зґвалтування, якщо'' допустили речам зайти так далеко.''<ref name="Lundberg-LoveMarmion2006" /><ref name="Scott-Snyder2017" /><ref name="ymrk2002" />
* Ніби згода на поцілунки, [[петинг]] тощо автоматизує згоду на [[статевий акт]].<ref name=":2">Cocker, Ann (2005). «PTSD Symptoms Among Men and Women Survivors of Intimate Partner Violence: The Role of Risk and Protective Factors». ''Violence & Victims''. '''20''': 625.</ref>
* Ніби в більшості випадків жінки фальшиво свідчать про неіснуючівигадані зґвалтування: «зі злості», «щоб подолати провину після сексу, про який жалкують», «щоб приховати небажану вагітність» чи «для привернення уваги»<ref name="Scott-Snyder2017" /><ref name="ymrk2002" /> (В реальності, за наявними світовими даними, жінки в цілому повідомляють поліцію про менше ніж 2&nbsp;% зґвалтувань, котрих зазнають).
* Ніби зґвалтування в основному мотивоване сексуально (багато вчених виявили, що не секс, а влада та/або гнів часто є головним мотиватором зґвалтувань).<ref name="doi.org" /><ref name=":3">Anderson, Irina; Swainson, Victoria (17 квітня 2001). «[https://uiowa.edu/crisp/sites/uiowa.edu.crisp/files/6.8.pdf Perceived Motivation for Rape: Gender Differences in Beliefs About Female and Male Rape]». Current Research in Social Psychology. University of Iowa. 6 (8). Перевірено 31.07.2018.</ref>
* Ніби більшість ґвалтівників є психічно нездоровими.<ref name="Rich" /><ref name="Reddington" /><ref name=":3" />
 
=== Звинувачення жертви ===
Поширеною практикою щодо зґвалтувань є безпрецендентнийбезпрецедентний стосовно будь-яких інших злочинів малоусвідомлюваний культурний підхід апріорно звинувачувати потерпілу, а не злочинця, у тому, що над нею вчинили сексуальне насильство, і шукати докази провини жертви, особливо, якщо потерпілою є жінка. Такі практики включають надмірну увагу до стану жертви перед та під час зґвалтування, те, чи чинила вона опір ґвалтівнику, в тому числі упередженість слідства й правоохоронних органів (відмову приймати заяву, допитування, у що жертва була одягнена, чи вживала психоактивні речовини, яким було її сексуальне життя до зґвалтування чи стосунки з кривдником, та навіть (донедавна повсюдно) включення цих фактів до судової справи як аргументів за виправдання нападника), і називають [[Звинувачення жертви|звинуваченням жертви (віктімблеймінгом)]]. У радянській науці існував навіть концепт [[Віктимність|''віктимності'']] (гадані характеристики жертви, які могли «провокувати» зґвалтування) та напрямок досліджень з наукового обґрунтування таких характеристик (''«[[віктимологія]]»''): підхід широко застосовувався в юридичній практиці ведення справ про зґвалтування.
 
=== Сексуальна об'єктивація жінок ===
* антиабортні ініціативи та законодавство, брак доступу до [[Контрацепція|контрацепції]] і засобів [[Контроль над народжуваністю|контролю над народжуваністю]], державні політики [[планування сім'ї]] (замість індивідуальних), брак [[Статеве виховання|сексуальної просвіти]] та інформації про [[безпечний секс]], часто за сприяння релігійних інститутів та для «захисту ''моральності''» жінок;
* екстремальні види контролю, такі як [[Жіноче обрізання|калічення геніталій]], примусова стерилізація.
* Методи психологічного впливу включають міфи про зґвалтування, [[Слатшеймінг|cлатшеймінгслатшеймінг]] (засудження розкутої сексуальної поведінки жінок чи демонстрації тіла в неодобрюваних суспільством контекстах за «надмірну сексуальність» прирівнюванням до повії), звинувачення жертви, залякування, цькування, сексуальну об'єктивацію (наприклад, розміщення плакатів з оголеними жінками на робочому місці створює на жінок, що працюють поряд, пригнічуючийгнітючий вплив).
 
== Резонансні справи ==
* [[Убивство Оксани Макар]]
 
* [[ЯНеБоюсьСказати]]&nbsp;— український інтернет-флешмоб 2016-го року, що спричинився постом журналістки Анастасії Мельниченко у Facebook, під час якого жінки України, а пізніше Росії іта Білорусі, масово почали зізнаватися в пережитому ними сексуальному насильстві.
* Пізніше світ сколихнув подібний флешмоб всесвітнього масштабу [[MeToo]], запущений розголосом численних сексуальних зловживань кіномагната [[Гарві Вайнштайн]]а.
* Рейнар Синага ґвалтував гомосексуальних і на гетеросексуальних чоловіків. Всього близько 137 жертв.<ref>{{Cite news|title=Британець десять років ґвалтував чоловіків і знімав це на відео|url=https://www.bbc.com/ukrainian/news-51022466|date=2020-01-10|accessdate=2020-01-10|language=en-GB}}</ref>
 
* [[У краю крові та меду]] (2011)&nbsp;— фільм зображає воєнне сексуальне насильство.
* [[Принцеса (фільм, 2014)|Принцеса]] (2014)&nbsp;— про аб'юзніюзивні стосунки чоловіка з 12-річною донькою його дівчини.
* [[Вона (фільм, 2016)|Вона]] (2016)&nbsp;— за мотивами роману Філіппа Джиана.
* [[Тринадцять причин чому (телесеріал)|Тринадцять причин чому]] (2017)&nbsp;— серіал за мотивами [[Тринадцять причин чому|однойменного твору]] про колективне [[цькування]] та кількаразове зґвалтування дівчини однолітками у школі, а також сліпоту та марність шкільної системи психологічної допомоги, що лишають злочинця безкарним і приводять потерпілу до самогубства.
11 446

редагувань