Священний синод Російської православної церкви: відмінності між версіями

 

Після скасування [[Петро І|Петром I]] патріаршого управління Церквою, з [[1721]] до серпня [[1917]] року заснований ним '''Святійший Правлячий Синод''' був вищим державним органом церковно-адміністративної влади Російської імперії, що замінив собою [[патріарх]]а в частині загальноцерковних функцій та зовнішніх зносин (номінально існував до [[1 лютого]] [[1918]] року).

 

Першим правильником С. П. С. був «Духовний реґлямент», що його опрацював Т. Прокопович. С. П. С. складався Із представників вищої ієрархії (постійним чл. його був митр. київ.), яких іменував цар; діяльність С. П. С. контролювалася світською владою, її представником у С. П. С. з 1722 був оберпрокурор у ранні мін., який очолював С. П. С. і був вершителем церк. справ. 1764 від С. П. С. відібрано госп. оправи і залишено суто церк., духовне шкільництво та духовне судівництво. С. П. С. постійно обмежува" залишки самобутности Київ. митрополії, він виступав проти вживання української мови у церк. шкільництві (1860, 1912). По відновленні патріархату у 1917 °C. П. С. перестав існувати.

 

* [[Володимир (Сабодан)]]

* [[Володимир (Котляров)]]

{{reflist}}

 

* {{ЕУ}}

{{reli-stub}}

 

[[Категорія:Російська православна церква]]

 

[[bg:Свети Синод]]