|
'''Сергій Олександрович Захарець''' (*[[10 січня]] [[1980]]<ref>[http://www.pisni.org.ua/persons/1695.html Сергій Захарець — Українські пісні]</ref>) — [[Фольклорно-репродуктивна школа кобзарства|репродуктивний кобзар]], грає на [[Старосвітська бандура|старосвітській бандурі]].
'''Захарець Сергій'''
== Біографія ==
</div>e-mai: folkbandura@gmail.com
Народився [[10 січня]] [[1980]] року. Розпочав навчання на старосвітській бандурі у Віталія Роя, відомого на переяславщиніПереяславщині музиканта та одного із засновників кобзарської школи. Далі - навчання у [[Товкайло Микола Тихонович|Миколи Товкайла ]], - учня [[Ткаченко Георгій Кирилович|Георгія Ткаченка ]]. ▼
</div>tel. +38 096 444 08 00
У [[1995]] році вступає до [[Стрітівська вища педагогічна школа кобзарного мистецтва|Стритівської вищої педагогічної школи кобзарського мистецтва]], де під керівництвом [[Кушпет Володимир|В. Кушпета]] опановує техніку гри на [[Старосвітська бандура|старосвітській бандурі]]. Закінчив [[Харківська консерваторія|Харківський Інститут мистецтв ім. І.П. Котляревського]].
'''Сергій Захарець''' – бандурист нової виконавської формації, який присвятив свою творчість популяризації старосвітської бандури. Якщо перші реконструктори виконавської традиції Г. Ткаченко, М. Товкайло, М. Будник та інші, намагалися зберегти та повернути автентичний інструмент на українські терени, то Сергій Захарець спрямовує свої зусилля на його популяризацію, засобами високохудожнього виконавства.
Віртуозна техніка гри, блискуче володіння голосом, характерність у створенні образів, наслідування традицій та академічна музична освіта, дозволяють говорити про цього співця-музиканта, як одного з найкращих бандуристів світу. Після ознайомлення з його репертуаром, стає зрозумілим зміст терміну «кобзарське мистецтво», який, нарешті, набуває відповідності поміж назвою та змістом його наповнення.
З [[2004]] року — артист-соліст [[Київська капела бандуристів|Київської капели бандуристів]]. Лауреат [[Міжнародний конкурс виконавців на народних інструментів ім Г.Хоткевича|Міжнародного конкурсу гри на Українських народних інстументів ім. Г. Хоткевича.]]
▲Розпочав навчання на старосвітській бандурі у Віталія Роя, відомого на переяславщині музиканта та одного із засновників кобзарської школи. Далі - навчання у Миколи Товкайла, - учня Георгія Ткаченка.
З 1991 р. бере участь у різноманітних заходах пов‘язаних із народною творчістю. ▼== Творчість ==
В 1995 - поступає до Стрітівської вищої педагогічної школи кобзарського мистецтва. Там знайомиться із Володимиром Григоровичем Кушпетом під керівництвом якого почав вдосконалювати техніку гри, вивчати кобзарські звичаї та традиції.
▲З [[1991 ]] р.року бере участь у різноманітних заходах , пов‘язанихпов'язаних із народною творчістю.
Успішна виконавська практика, спонукала до продовження навчання, на цей раз, у вищому музичному закладі. Керівництво Харківського інституту мистецтв імені Івана Котляревського, підтримало його бажання приділяти більше уваги старосвітському музичному інструменту.
Продовження творчих стосунків із Володимиром Кушпетом, сприяло створенню оригінального репертуару. Так, до творів від Григорія Ткаченка, додалися унікальні зразки автентичних дум та інструментальної музики розшифрованих Філаретом Колессою та Миколою Лисенком. А для усвідомлення процесів еволюції мистецтва бандуристів, що відбувались на початку XX ст. були реконструйовані для виконання обробки та твори засновника жанру «кобзарського мистецтва» Гната Хоткевича.
Завдяки співпраці з [[Кушпет Володимир|Володимиром Кушпетом]] створив оригінального репертуару на основі творів [[Ткаченко Георгій Кирилович|Георгія Ткаченка]] та унікальних зразків автентичних дум та інструментальної музики, розшифрованих [[Колесса Філарет Михайлович|Філаретом Колессою]] та [[Лисенко Микола Віталійович|Миколою Лисенком]]. Також до його репертуару увійшли реконструйовані для виконання обробки та твори засновника жанру «кобзарського мистецтва» [[Хоткевич Гнат Мартинович|Гната Хоткевича]]. Логічним поповненням репертуару стали різножанрові композиції Володимира Кушпета та власні обробки народних пісень.
Логічним поповненням репертуару, стали різножанрові композиції Володимира Кушпета та власні обробки народних пісень.
[[2003]] рроку -його наполегливатворчість працябула молодого митця знайшла своє визнаннявідзначена на Національному конкурсі кобзарського мистецтва ім. Григорія Китастого, де вперше в історії України була впроваджена номінація «традиційні виконавці». Того ж, 2003року року,отримав Гран-прі Міжнародного музичного конкурсу-фестивалю.
2004 р. - Лауреат ІІ міжнародного конкурсу кобзарського мистецтва ім. Григорія Китастого та. ІІІ міжнародного конкурсу виконавців на народних інструментах ім. Гната Хоткевича, ▼
Із 2004 р. артист Національної заслуженої капели бандуристів України ім. Г Майбороди.
▲[[2004 ]] р.року Захарець -став Лауреатлауреатом ІІ міжнародного конкурсу кобзарського мистецтва ім. Григорія Китастого та . ІІІ міжнародного конкурсу виконавців на народних інструментах ім. Гната Хоткевича , .
<u>'''У своєму доробку має два акустичні диски:'''</u>
У своєму доробку Сергій Захарець має два акустичні диски — «Кобзарський монолог» та «Гуляй, молодий!».
'''===«Кобзарський монолог» 2003 р.'''===
«Кобзарський монолог» побачив світ у [[2003]] році:
1. «Про піхотинця» («Про озівських братів») – «невольницький плач» (дума) за рецитаціями М. Кравченка з Полтавщини (Ф. Колесса «Мелодії українських народних дум» С. 105. «Наукова думка»1969 ). ▼2. «Молодичка», «Саврадим», «Млинок» – народні мелодії до танцю з репертуару Г. Гончаренка (Ф. Колесса «Мелодії українських народних дум» С. 541, 542) та П. Гончаренка. ▼3. «Плач невольників» - за рецитаціями О. Сластіона, який вивчив його у 1870 р. від кобзаря з Білоцерківців, Лохвицького пов., Полтавської губ. (Ф. Колесса «Мелодії українських народних дум» С. 361). ▼4. «Ой ти, пташко!» – моралістична пісня на слова Г. Сковороди, з репертуару Г. Ткаченка. ▼5. «Нема в світі правди» - моралістична пісня, з репертуару Г. Ткаченка. ▼6. «Про святого Юрія» - псальма з репертуару Г. Ткаченка. ▼7. «Ой на горі, на могилі»- козацька пісня з репертуару Г. Ткаченка. ▼8. «Побратався сокіл» – народна пісня з репертуару Г. Ткаченка. ▼9. «Одарочка» - народний танок в обробці Г. Хоткевича. ▼10. «Про Кармелюка» – народна пісня в обробці Г. Хоткевича. ▼11. «Полтавський марш» – муз. Г. Хоткевича. ▼12. «Веснянка» – обр. С. Захарця. ▼13. «Ой, літає соколонько» – обр. С. Захарця. ▼14. «Козачок», «Тропак», «Запорожець» - народні мелодії до танцю з репертуару Г. Гончаренка (Ф. Колесса «Мелодії українських народних дум» С. 531, 532) та П. Гончаренка. ▼15. «Про Бондарівну» – композиція В. Кушпета за народною баладою. ▼16. «Їхав козак на війноньку» – стрілецька пісня в обробці В. Кушпета. ▼17. «Мав я раз дівчиноньку» - стрілецька пісня в обробці В. Кушпета. ▼18. «Про біду» - композиція за народними піснями В.Кушпета. ▼19. «При дорозі жук» – музична забава в обробці В. Кушпета. ▼http://www.youtube.com/watch?v=TgZ1xxbaTHw
▲1. #«Про піхотинця» («Про озівських братів») – «невольницький плач» (дума) за рецитаціями М. Кравченка з Полтавщини (Ф. Колесса «Мелодії українських народних дум» С. 105. «Наукова думка»1969 ).
▲2. #«Молодичка», «Саврадим», «Млинок» – народні мелодії до танцю з репертуару Г. Гончаренка (Ф. Колесса «Мелодії українських народних дум» С. 541, 542) та П. Гончаренка.
▲3. #«Плач невольників» - за рецитаціями О. Сластіона, який вивчив його у 1870 р. від кобзаря з Білоцерківців, Лохвицького пов., Полтавської губ. (Ф. Колесса «Мелодії українських народних дум» С. 361).
▲4. #«Ой ти, пташко!» – моралістична пісня на слова Г. Сковороди, з репертуару Г. Ткаченка.
▲5. #«Нема в світі правди» - моралістична пісня, з репертуару Г. Ткаченка.
▲6. #«Про святого Юрія» - псальма з репертуару Г. Ткаченка.
▲7. #«Ой на горі, на могилі»- козацька пісня з репертуару Г. Ткаченка.
▲8. #«Побратався сокіл» – народна пісня з репертуару Г. Ткаченка.
▲9. #«Одарочка» - народний танок в обробці Г. Хоткевича.
▲10. #«Про Кармелюка» – народна пісня в обробці Г. Хоткевича.
▲11. #«Полтавський марш» – муз. Г. Хоткевича.
▲12. #«Веснянка» – обр. С. Захарця.
▲13. #«Ой, літає соколонько» – обр. С. Захарця.
▲14. #«Козачок», «Тропак», «Запорожець» - народні мелодії до танцю з репертуару Г. Гончаренка (Ф. Колесса «Мелодії українських народних дум» С. 531, 532) та П. Гончаренка.
▲15. #«Про Бондарівну» – композиція В. Кушпета за народною баладою.
▲16. #«Їхав козак на війноньку» – стрілецька пісня в обробці В. Кушпета.
▲17. #«Мав я раз дівчиноньку» - стрілецька пісня в обробці В. Кушпета.
▲18. #«Про біду» - композиція за народними піснями В.Кушпета.
▲19. #«При дорозі жук» – музична забава в обробці В. Кушпета.
'''"===«Гуляй, молодий!" 2007 р.'''»===
Проект '''"«Гуляй молодий!"'''» ([[2007]]) є спробою в жанрі етно-поп-музики поєднати реконструйовані зразки народної та професійної традиції центру і сходу України, використати автентичні музичні інструменти, прийоми гри та звукоряди для повноцінного введення їх у сучасну молодіжну культуру. АУ щезаписі, –окрім призвичаїтизвичних вухогітар, широкого слухацького загалу до новихсинтезаторів, тембрівударних, авикористовуються окостаросвітська – до адекватного візуального сприйняття маловідомої старосвітської бандурибандура, ліриліра, волинкиволинка-козикоза, бубна,бубен бухалата поруч зі звичними гітарами, синтезаторами, ударними..бухало.
1. #«Галя»
2. #«Бойовий гопак»
3. #«Тропак»
4. #«Од Києва до Лубен»
5. #«Лірники»
6. #«Мила моя»
7. #«Ішов козак»
8. #«Рудий танець»
9. #«Танці»
10. #«Гуляй, молодий!»
== Примітки ==
http://www.youtube.com/watch?v=d97fRITNybs
{{reflist}}
== Посилання ==
*[http://www.umoloda.kiev.ua/print/84/45/34390/ Уроки бандури] — [[Україна Молода]]
{{section stub}}
*[http://www.youtube.com/watch?v=TgZ1xxbaTHw Відеозапис проекту «Кобзарський монолог»]
{{Nosources}}
*[http://www.youtube.com/watch?v=d97fRITNybs Відеозапис проекту «Гуляй, молодий!»]
[[Категорія:Персоналії За]]
[[Категорія:Репродуктивні кобзарі]]
[[Категорія:Бандуристи]]
[[Категорія:Народились 10 січня]]
[[Категорія:Народились 1980]]
| 