Адигейська мова: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
QIQ (обговорення | внесок)
м →‎Приклад: оформлення
QIQ (обговорення | внесок)
м стильові правлення
Рядок 20:
'''Адиге́йська мо́ва''' (самоназва — ''Адыгабзэ'') — належить до [[абхазо-адигські мови|абхазо-адигської сім'ї мов]]. Розповсюджена в [[Адигея|Адигеї]] та у Лазаревському і Туапсинському районах [[Краснодарський край|Краснодарського краю]] [[Росія|Росії]]. Число мовців близько 130 тисяч ([[2002]]). Має 4 [[діалект]]и: абадзехський (за теперішнього часу практично вимер), бжедухський, темиргойський, шапсугський. Літературна адигейська мова склалась й розвивається на основі темиргойського діалекту. Крім [[адигейці]]в, адигейською мовою користуються [[кабардинці]] та [[черкеси]].
 
==Характеристика та особливості мови==
[[Фонетика]] адигейської мови відрізняється великою кількістю приголосних (у діалектах до 66); голосних в первинному корінні лише два: «э» і «ы» короткі. Із стяження складів утворилися довгі: е, и, а, о, у. Ім'я в певній відміні змінюється по чотирьох відмінках — прямому, непрямому, орудному і претваринному, а в невизначеному — по двох, зрідка трьох. [[Дієслово]] багате формами осіб, чисел, часів, нахилів, застав. Є багатоособисте, т. з. поліперсонноє відмінювання, коли у відмінювану форму дієслова одночасно включаються два або декілька особистих префіксів, показників суб'єкта, прямого і непрямого об'єктів.
 
Для адигейської мови характерна багатоскладність присудка, до складу якого можуть входити особисті префікси, приставки місця, напряму і особистого відношення, а іноді іменне коріння. Лад пропозиції змінюється залежно від перехідності і неперехідності присудка (підмет відповідно в непрямому і прямому відмінках; присудок неперехідний, з непрямим об'єктом). Відносне визначення стоїть перед визначуваним, а якісне — після визначуваного. Звичайний порядок слів в пропозиції: підмет, пряме доповнення, решта членів, присудка. У лексиці сучасної адигейської мови виділяється первинне коріння типу відкритого складу. З поєднання їх утворюються більшість адигейських слів.
 
==Писемність==
У лексиці сучасної адигейської мови виділяється первинне коріння типу відкритого складу. З поєднання їх утворюються більшість адигейських слів. Після Жовтневої революції була створена писемність на основі арабської абетки, якийяку бувбуло заміненийзамінено в [[1927]] латинською, а в [[1938]] — російською:
{| style="font-family:Arial Unicode MS; font-size:1.4em; border-color:#000000; border-width:1px; border-style:solid; border-collapse:collapse; background-color:#F8F8EF"
| style="width:5em; text-align:center; padding: 3px;" | А а