Полтава: відмінності між версіями

5893 байти додано ,  9 місяців тому
Виправлено джерел: 28; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.2
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м (виправлення дат)
(Виправлено джерел: 28; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.2)
[[Файл:Вигляд Олександрівського майдану в Полтаві.jpg|міні|300 px|праворуч|Олександрівський майдан. 1800-ті роки]]
[[Файл:План Полтавської фортеці (1722 р.).jpg|міні|300 px|праворуч|План [[Полтавська фортеця|Полтавської фортеці]] (1722 рік)]]
'''Полта́ва'''&nbsp;— [[Список міст обласного значення в Україні|місто обласного значення]] в [[Україна|Україні]], [[адміністративний центр]] [[Полтавська область|Полтавської області]]. [[Історичне населене місце]]<ref>[{{Cite web |url=http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/878-2001-п%D0%BF |title=Постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження Списку історичних населених місць України» №&nbsp; 878 від 26.07.2001&nbsp; р.] |accessdate=07.12.2021 |archive-date=29.12.2012 |archive-url=https://archive.is/20121229130729/zakon2.rada.gov.ua/laws/show/878-2001-п }}</ref>.
 
Полтава&nbsp;— важливий культурний центр, великий транспортний вузол. Площа міста&nbsp;— 112,52&nbsp;км.кв., адміністративно місто розділене на 3 райони: Шевченківський (колишній Жовтневий), Київський і Подільський (колишній Ленінський). Наявне населення&nbsp;— 283 тисяч осіб (2021).
== Назва ==
{{main|Походження назви міста Полтава}}
За першою літописною згадкою міста у [[Київська Русь|давньоруському]] [[Іпатіївський літопис|Іпатіївському літописі]] відома під назвою ''«Лтава»''<ref name="litopys.org.ua">[6682 (1174)] [[Ігор Святославич|Игорь]] же слышавъ то поѣха противу [[Половці|Половцемь]] и переѣха [[Ворскла|Въросколъ]] оу Лтавы кь [[Переяслав|Пеӕславлю]] // ПСРЛ.&nbsp;— Т. 2. Ипатьевская летопись.&nbsp;— СПб., 1908.&nbsp;— [http://litopys.org.ua/ipatlet/ipat24.htm Стлб. 559—578] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305015647/http://litopys.org.ua/ipatlet/ipat24.htm |date=5 березень 2016 }}</ref>. Сучасна ''Полтава'' походить від найменування річки Лтава, правої притоки [[Ворскла|Ворскли]], (й згодом похідне «По-Лтава» себто По Лтаві) що текла Мазурівським яром на [[Поділ (Полтава)|Поділ]]. Назві приписують [[Слов'янські мови|слов'янське]] походження<ref>''Янко М.&nbsp;Т''.&nbsp;Топонімічний словник України: Словник-довідник.&nbsp;— К. : Знання, 1998.&nbsp;— С. .</ref>.
 
На початку XX століття щодо міста також вживали термін ''«Духовний центр України»'', чому сприяли діяльність цілої плеяди видатних діячів духовенства, культури і мистецтва, значні церковні та історичні пам'ятки. Окрім того Полтава була найбільшим центром розвитку української культури та просвіти того часу.
У першій чверті XIX&nbsp;століття творчий геній [[Котляревський Іван Петрович|Івана Котляревського]] дарував Україні власну [[Літературна мова|літературну мову]] і започаткував [[Нова українська література|нову українську літературу]].
 
У 1846&nbsp;році місцеві інтелігенти [[Білозерський Василь Михайлович|Василь Білозерський]], [[Андрузький Георгій Левович|Георгій Андрузький]] та інші увійшли до заснованого в Києві [[Кирило-Мефодіївське товариство|Кирило-Мефодіївського товариства]]&nbsp;— Білозерський став автором Статуту товариства, а Андрузький підготував «Начерки Конституції Республіки» й серед її штатів вперше окреслив межі України ''«з Чорномор'ям, Галичиною та Кримом»''<ref>[{{Cite web |url=http://www.radiosvoboda.org/content/article/1118907.html |title=Український конституціоналізм ХІХ століття] |accessdate=26 травень 2016 |archive-date=28 лютий 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140228110852/http://www.radiosvoboda.org/content/article/1118907.html }}</ref>.
 
Велике значення для місцевої економіки мало переведення у 1852-му до Полтави [[Іллінський ярмарок|Іллінського ярмарку]], що був одним з найбільших у тогочасній імперії<ref>[[Історія міст і сіл Української РСР]]: В 26 т. Полтавська область АН УРСР. Інститут історії.&nbsp;— К.: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1967.&nbsp;— 1027 с.</ref>.
Головним здобутком Полтави було нарощування духовного потенціалу: тут оселилися чи періодично працювали такі видатні інтелектуали, як [[Панас Мирний]], [[Нечуй-Левицький Іван Семенович|Іван Нечуй-Левицький]] і [[Короленко Володимир Галактіонович|Володимир Короленко]], [[Докучаєв Василь Васильович|Василь Докучаєв]] і [[Вернадський Володимир Іванович|Володимир Вернадський]], [[Вавилов Микола Іванович|Микола Вавилов]] і [[Скліфосовський Микола Васильович|Микола Скліфосовський]], [[Кропивницький Марко Лукич|Марко Кропивницький]] та інші. Освітні заклади поповнилися учительським інститутом, 6 гімназіями, 5 училищами, 2 духовними, 6 земськими, 27 церковнопарафіяльними та 19 єврейськими школами, 5 клубами і 8 бібліотеками, 4 друкарнями і 2 видавництвами (в яких уперше в Україні побачили світ повне видання [[Кобзар (збірка)|«Кобзаря»]] та різноманітна педагогічна література), [[Полтавський краєзнавчий музей|Природничо-історичним музеєм Полтавського губернського земства]], відділенням [[Російське музичне товариство|Російського музичного товариства]] з власним симфонічним оркестром і [[Полтавське державне музичне училище імені Миколи Лисенка|музичним училищем]]. У Полтаві активно працювали [[Полтавська губернська вчена архівна комісія|Вчена архівна комісія]], Церковно-археологічний комітет. Широкого розголосу набула діяльність чи не найпрогресивнішого в Україні полтавського губернського земства.
 
Багата культурна основа сприяла розвитку української ідейно-політичної думки. Таємний гурток «Унія»<ref>[{{Cite web |url=http://histpol.pl.ua/ru/partii-i-obshchestvennye-organizatsii/partii-i-politicheskie-ob-edineniya?id=690 |title=«Унія» на сайті Історія Полтави] |accessdate=26 травень 2016 |archive-date=24 червень 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160624040232/http://histpol.pl.ua/ru/partii-i-obshchestvennye-organizatsii/partii-i-politicheskie-ob-edineniya?id=690 }}</ref> у 1874-1875 роках сформулював політичну мету&nbsp;— досягнення національної незалежності України,&nbsp;— яку успадкували його наступники. Об'єднані у «вільні громади» полтавські інтелігенти разом з київськими, ніжинськими і харківськими однодумцями створили у 1900&nbsp;році [[Революційна українська партія|Революційну українську партію]]. Із неї вийшли більшість політичних кадрів [[Українська революція|національної революції]] 1917—1920&nbsp;років. Саме виступ у Полтаві ідеолога РУП [[Міхновський Микола Іванович|Миколи Міхновського]] з [[Самостійна Україна (брошура)|брошурою «Самостійна Україна»]] мав визначальний вплив на політичне майбутнє тоді ще юного полтавця [[Петлюра Симон Васильович|Симона Петлюри]]. Відкриття у 1903&nbsp;році [[Пам'ятник Івану Котляревському (Полтава)|пам'ятника Івану Котляревському]] об'єднало в Полтаві провідну інтелігенцію України, адміністративна ж заборона виступів українською мовою революціонізувала суспільні настрої.
 
=== Українська революція ===
==== Друга світова війна ====
{{main|Операція «Френтік»}}
У вирі подій опинилась Полтава під час [[Друга світова війна|II світової війни]]&nbsp;— у місті почергово перебували Головнокомандування Південно-Західного напрямку [[Червона армія|РСЧА]] [[Будьонний Семен Михайлович|Семена Будьонного]]<ref>[{{Cite web |url=http://histpol.narod.ru/books/revegyk/revegyk-002.htm |title=Полтавщина в роки другої світової війни] |accessdate=17 вересень 2013 |archive-date=15 грудень 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131215183840/http://histpol.narod.ru/books/revegyk/revegyk-002.htm }}</ref>, [[штаб]] [[Група армій «Південь»|групи армії «Південь»]] під командуванням [[Федор фон Бок|фон Бока]] та стратегічний центр [[Військова операція|військової операції]] [[Операція «Френтік»|«Френтік»]].
 
[[18 вересня]] [[1941]]&nbsp;року до Полтави увійшли війська «[[Вермахт]]у». Місто стало адміністративним центром [[Полтавський ґебіт|Полтавського ґебіту]]<ref>[{{Cite web |url=https://tribuna.pl.ua/news/sotsialni-standarti-po-nimetski-yak-zhila-poltava-pid-chas-natsistskoyi-okupatsiyi-1941-1943-rokiv/ |title=Соціальні стандарти по-німецьки. Як жила Полтава під час нацистської окупації у 1941—1943 році] |accessdate=20 жовтень 2016 |archive-date=21 жовтень 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161021004417/https://tribuna.pl.ua/news/sotsialni-standarti-po-nimetski-yak-zhila-poltava-pid-chas-natsistskoyi-okupatsiyi-1941-1943-rokiv/ }}</ref>.
Військові дії Другої світової війни перетворили значну частину міста, у котрому на честь перемоги в [[Харківська операція (1942)|Харківській операції]] з візитом перебував [[Адольф Гітлер]]<ref>[{{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=w1h544ETtgs |title=Гітлер у Полтаві] |accessdate=12 листопад 2014 |archive-date=14 жовтень 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141014141313/http://www.youtube.com/watch?v=w1h544ETtgs }}</ref>, на руїни. Було знищено всі 83 підприємства, електростанцію, водогін, каналізацію, 2/3 житлового фонду, навчальні і медичні заклади, театри, бібліотеки… За даними часів [[Радянська пропаганда|радянської пропаганди]] було розстріляно і закатовано [[Полтавський концентраційний табір|18200 полтавців]] (переважно євреї<ref>[https://web.archive.org/web/20131217224435/http://poltava-repres.narod.ru/skorbota/poltava.htm Німецький терор (1941-43) Полтавщина (Архів сайту)]</ref>), у тому числі 5087 дітей. До Німеччини вивезено {{num|20800}} осіб.
{{main|Історія євреїв у Полтаві#Голокост у Полтаві}}
Перша за ліком полтавська [[Допоміжна поліція Третього Рейху|поліція]] мала назву «служба охорони та порядку міста Полтави», яка напряму підпорядковувалася військовому [[комендант]]у міста. Вона проіснувала до жовтня 1942 року, коли після приїзду націоналістів із західних областей все її керівництво було зміщено з посад&nbsp;— на їхні місця поставлені націоналісти. Також змінили структуру організації, яка отримала нову назву&nbsp;— «[[Українська допоміжна поліція|українська поліція]]» ({{lang-de|Ukrainische Hilfspolizei}}). «УП» діяла у Полтаві до 9 грудня 1942 року, після чого весь її склад було заарештовано німцями, а самі підрозділи реорганізовано у очолювальні виключно німцями, «[[Шуцманшафт (Третій Рейх)|Шуцманшафти»]]<ref>{{Cite web|url=http://doa.in.ua/blog/1752|title=Нашивки, зброя та українці: як під час окупації Полтави працювала нацистська поліція|last=Дубина|first=Олег|website=doa.in.ua|language=uk-ua|accessdate=2018-06-28|archive-date=2018-06-28|archive-url=https://web.archive.org/web/20180628233347/http://doa.in.ua/blog/1752}}</ref>.
 
У місті діяли ланки [[Організація українських націоналістів (мельниківці)|ОУН(м)]] (її очолював міський голова [[Борківський Федір|Федір Борківський]]) та [[Організація українських націоналістів революційна|ОУН (б)]] («Ярослав Мудрий»). Також діяло місцеве відділення [[Український Червоний Хрест|Українського Червоного Хреста]] (голова [[В'юн Галина Іванівна]]), але 1942&nbsp;року воно було розформоване, а замість нього створено «благодійний відділ» військової управи. Згідно тогочасного перепису 90&nbsp;% мешканців становили українці. За активності «мельниківців» від листопада 1941-го було узято під контроль місцеву газету, активізувалося культурне життя міста, відкрито два українських театри. Від 1942-го ставлення окупантів до [[Український націоналізм|національного руху]] змінилося: було розстріляно Борківського та газетну редакцію, масмедіа узяті під жорсткий контроль<ref>Джон Армстронг Украинский национализм. Факты и исследования. / Пер. П.&nbsp;В.&nbsp;Бехтин.&nbsp;— М.: Центрполиграф, 2008.&nbsp;— 368 с. (308—309 с.)&nbsp;— ISBN 978-5-9524-3894-1.</ref>.
Найвідомішою є головна [[Футбольний клуб|футбольна команда]] міста&nbsp;— [[Ворскла (футбольний клуб)|«Ворскла»]].
 
У [[гандбол]]ьній першості місто представляє команда «[[Динамо-Полтава]]». У [[баскетбол]]ьній Суперлізі виступає БК [[Полтава (баскетбольний клуб)|«Полтава»]]. Жіноча футзальна команда «Ніка» (у 2015 році отримала назву «ПЗМС»<ref>{{Cite web|url=http://doa.in.ua/interview/1101-poltavskij-trener-legend-futzalu-rozpoviv-pro-majbutne-10-kratnikh-chempionok.html|title=Полтавський тренер легенд футзалу розповів про майбутнє 10-кратних чемпіонок|website=doa.in.ua|language=uk-ua|accessdate=2017-02-12|archive-date=2017-02-13|archive-url=https://web.archive.org/web/20170213164154/http://doa.in.ua/interview/1101-poltavskij-trener-legend-futzalu-rozpoviv-pro-majbutne-10-kratnikh-chempionok.html}}</ref>) &nbsp;— багаторазовий чемпіон України. Функціонують [[картинг]]ові секції, розвивається [[мотокрос]].
 
Серед спортивних споруд міста: Центральний стадіон «[[Ворскла (стадіон)|Ворскла»]]<ref>[{{Cite web |url=http://map.navigator.pl.ua/#x:21844:y:21144:zoom:1 |title=Розташування стадіону Ворскла на мапі] |accessdate=29 серпень 2009 |archive-date=25 липень 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090725231525/http://map.navigator.pl.ua/#x:21844:y:21144:zoom:1 }}</ref>, стадіони [[Локомотив (стадіон, Полтава)|«Локомотив»]], «Динамо», «Авіатор», спортивні комплекси ПДАА, ПЗМС, МВС, басейни «Юність-1» і «Дельфін», картодром «Лтава», мототрек (зараз перебуває у незадовільному стані<ref>{{Cite web|url=http://doa.in.ua/news/1254-pokazali-zhakhlivij-stan-legendarnogo-stadionu-poltavi.html|title=Показали жахливий стан легендарного стадіону Полтави|last=Дубина|first=Олег|website=doa.in.ua|language=uk-ua|accessdate=2017-02-12|archive-date=2017-02-13|archive-url=https://web.archive.org/web/20170213164151/http://doa.in.ua/news/1254-pokazali-zhakhlivij-stan-legendarnogo-stadionu-poltavi.html}}</ref>), тенісні корти та ковзанки.
 
У 2009 році в місті з'явився професіональний жіночий [[волейбол]]ьний клуб [[Полтавчанка (волейбольний клуб)|«Полтавчанка»]], який виступає у вищій лізі чемпіонату України.
 
Найпопулярнішим з бойових мистецтв, у котрому представники міста та регіону найбільш успішні<ref>[{{Cite web |url=http://sport.pl.ua/tag/615 |title=Полтавщина-спорт. ММА] |accessdate=28 листопад 2016 |archive-date=27 листопад 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161127184153/http://sport.pl.ua/tag/615 }}</ref>, є [[Мішані бойові мистецтва|ММА]]. [[Важка атлетика]], котра у попередні часи займала позицію у топ-10, опісля [[Проголошення незалежності України 1991|1991-го]] зазнала значної деградації<ref>[{{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=eAn1h3YajiU |title=Деградація важкої атлетики у Полтаві] |accessdate=7 грудень 2016 |archive-date=26 грудень 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201226175510/https://www.youtube.com/watch?v=eAn1h3YajiU&gl=US&hl=en }}</ref>.
 
== Культура ==
=== Музеї ===
У Полтаві велике число [[Музей|музеїв]]&nbsp;— як державних, муніципальних, так і створених на громадських засадах (переважно при підприємствах і внз):
* [[Полтавський краєзнавчий музей]]<ref>[{{Cite web |url=http://www.pkm.poltava.ua/ |title=Офсайт Пкм] |accessdate=16 вересень 2013 |archive-date=10 жовтень 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131010040203/http://www.pkm.poltava.ua/ }}</ref>;
* [[Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви»|Музей історії Полтавської битви]]<ref>[{{Cite web |url=http://www.battle-poltava.org/ukr/ |title=Офсайт ДзППб] |accessdate=16 вересень 2013 |archive-date=14 вересень 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130914074600/http://www.battle-poltava.org/ukr/ }}</ref>;
* [[Музей-садиба Івана Котляревського]]<ref>[{{Cite web |url=http://www.tourism.poltava.ua/muzei/Muzej-sadiba_I_P_Kotlyarevskogo/ |title=Музей-садиба І.&nbsp; П.&nbsp; Котляревського] |accessdate=16 вересень 2013 |archive-date=18 травень 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140518004944/http://www.tourism.poltava.ua/muzei/Muzej-sadiba_I_P_Kotlyarevskogo/ }}</ref>;
* [[Літературно-меморіальний музей Івана Котляревського]]<ref>[{{Cite web |url=http://www.tourism.poltava.ua/muzei/Literaturno-memorialnij_muzej_I_P_Kotlyarevskogo/ |title=Літературно-меморіальний музей І.&nbsp; П.&nbsp; Котляревського] |accessdate=16 вересень 2013 |archive-date=18 травень 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140518004054/http://www.tourism.poltava.ua/muzei/Literaturno-memorialnij_muzej_I_P_Kotlyarevskogo/ }}</ref>;
* [[Полтавський літературно-меморіальний музей В. Короленка|Літературно-меморіальний музей Володимира Короленка]]<ref>[{{Cite web |url=http://www.tourism.poltava.ua/muzei/Literaturno-memorialnij_muzej_V_G_Korolenka/ |title=Літературно-меморіальний музей В.&nbsp; Г.&nbsp; Короленка] |accessdate=16 вересень 2013 |archive-date=18 травень 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140518023402/http://www.tourism.poltava.ua/muzei/Literaturno-memorialnij_muzej_V_G_Korolenka/ }}</ref>;
* [[Літературно-меморіальний музей Панаса Мирного]]<ref>[{{Cite web |url=http://www.tourism.poltava.ua/muzei/Literaturno-memorialnij_muzej_Panasa_Mirnogo/ |title=Літературно-меморіальний музей Панаса Мирного] |accessdate=16 вересень 2013 |archive-date=18 травень 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140518025052/http://www.tourism.poltava.ua/muzei/Literaturno-memorialnij_muzej_Panasa_Mirnogo/ }}</ref>;
* [[Полтавський художній музей|Галерея мистецтв ім. Миколи Ярошенка]]<ref>{{Cite web |url=http://gallery.poltava.ua/index.php/ua/ |title=Офсайт галереї мистецтв |accessdate=16 вересня 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130813053508/http://gallery.poltava.ua/index.php/ua/ |archivedate=13 серпня 2013 |deadurl=yes }}</ref>;
* [[Полтавський музей авіації та космонавтики]]<ref>[{{Cite web |url=http://p-space.narod.ru/ |title=Офсайт музею авіації та космонавтики] |accessdate=16 вересень 2013 |archive-date=1 жовтень 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131001193547/http://p-space.narod.ru/ }}</ref>;
* [[Музей військових конфліктів ХХ сторіччя (Полтава)|Музей військових конфліктів ХХ сторіччя]];
* [[Полтавський музей дальньої авіації|Музей дальньої та стратегічної авіації]]<ref>[{{Cite web |url=http://mistaua.com/Памятки%D0%9F%D0%B0%D0%BC%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B8/Музеї%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D1%97/Полтавський_музей_дальньої_авіації%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%97_%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97/655/?setcity=53 |title=Музей д/с авіації на мапі] |accessdate=7 грудень 2021 |archive-date=17 серпень 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200817162317/https://mistaua.com/%D0%9F%D0%B0%D0%BC%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B8/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D1%97/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%97_%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97/655/?setcity=53 }}</ref>
* Музей історії органів внутрішніх справ Полтавщини<ref>[{{Cite web |url=http://www.mia.pl.ua/department/musey |title=УМВС України в Полтавській області] |accessdate=16 вересень 2013 |archive-date=23 грудень 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131223133725/http://www.mia.pl.ua/department/musey }}</ref>,<ref>[{{Cite web |url=http://www.tourism.poltava.ua/muzei/Muzej_istorii_organiv_vnutrishnih_sprav/ |title=Про музей історії органів ВС Полтавщини] |accessdate=16 вересень 2013 |archive-date=18 травень 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140518003618/http://www.tourism.poltava.ua/muzei/Muzej_istorii_organiv_vnutrishnih_sprav/ }}</ref>;
 
=== Театри, музика та кіно ===
 
=== Відпочинок ===
У Полтаві є центральна обласна бібліотека, дитячо-юнацька бібліотека, бібліотеки в районах міста, [[Полтавська обласна наукова медична бібліотека|обласна наукова медична бібліотека]], [[Полтавська обласна бібліотека для дітей імені Панаса Мирного|обласна бібліотека для дітей]] та [[Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені Івана Котляревського|універсальна наукова бібліотека]]<ref>[{{Cite web |url=http://www.library.pl.ua/ |title=Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І.&nbsp; П.&nbsp; Котляревського] |accessdate=7 грудень 2021 |archive-date=19 жовтень 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211019080626/https://library.pl.ua/ }}</ref>.
 
В місті багато парків і зелених насаджень: центральний парк міста&nbsp;— [[Корпусний сад (Полтава)|Корпусний сад]], а також [[Сонячний парк (Полтава)|Сонячний парк]], парк Слави, парк культури і відпочинку «Перемога», [[Березовий гай (Полтава)|Березовий сквер]], [[Парк сільськогосподарської дослідної станції імені М. І. Вавілова]], [[Полтавський міський парк]] (дендропарк), [[Ботанічний сад Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка|ботанічний сад педагогічного університету]] та інші.
{{main|Економіка Полтави}}
 
У місті Полтаві фінансові послуги надає розгалужена мережа українських банків: [[Полтава-Банк]], [[Ощадбанк]], [[ПриватБанк]], [[А-Банк]], [[Райффайзен банк Аваль]], [[ОТП Банк]], [[Альфа-Банк]], [[Укргазбанк]], [[Мегабанк]] та інші. Всього 31 банк<ref>{{cite web|url=https://ubanks.com.ua/city/poltava.php|назва=Банки Полтави|веб-сайт=ubanks.com.ua|accessdate=10 січень 2021|archive-date=22 червень 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170622062615/http://ubanks.com.ua/city/poltava.php}}</ref>.
 
Місто традиційно входить до [[Північно-східний економічний район|Північно-східного економічного району]]. Серед діючих підприємств:
* Полтаватрансбуд;
* [[Полтавський порцеляновий завод]];
* [[Полтавпиво]] та інші<ref>[{{Cite web |url=http://zhovta.info/ |title=База даних підприємств, організацій, установ в Полтаві та Полтавській області.] |accessdate=7 грудень 2021 |archive-date=6 грудень 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211206073054/https://zhovta.info/ }}</ref>.
{{Div col end}}
 
 
== Міста-побратими ==
* {{Прапорець20|BUL}} [[Велико-Тирново]] <small>(1961)</small><ref>[{{Cite web |url=http://www.rada-poltava.gov.ua/international/ |title=Міжнародна співпраця] |accessdate=6 жовтень 2013 |archive-date=13 жовтень 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131013215905/http://www.rada-poltava.gov.ua/international/ }}</ref>
* {{Прапорець20|GER}} Міста району [[Есслінген (район)|Есслінген]]&nbsp;— [[Фільдерштадт]], [[Ляйнфельден-Ехтердінген]], [[Остфільдерн]] <small>(1988)</small>
* {{Прапорець20|USA}} [[Айрондеквойт (Нью-Йорк)|Ірондеквойт]] <small>(1991)</small><ref>{{Cite web |url=http://poltava.today/uk/news/show/5473 |title=До Полтавського батальйону небайдужих приєднався мер американського міста |accessdate=8 березня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160308211608/http://poltava.today/uk/news/show/5473 |archivedate=8 березня 2016 |deadurl=yes }}</ref>
* {{Прапорець20|BLR}} [[Барановичі]] <small>(2010)</small>
* {{Прапорець20|CHN}} [[Дуньїн]] <small>(2013)</small><ref>[{{Cite web |url=http://www.rada-poltava.gov.ua/news/26705446/ |title=Міжнародна співпраця/Дуньїн] |accessdate=6 жовтень 2013 |archive-date=14 грудень 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131214104946/http://www.rada-poltava.gov.ua/news/26705446/ }}</ref>
 
== Див. також ==
103 262

редагування