Відмінності між версіями «Соледар»

190 байтів додано ,  1 місяць тому
м
нема опису редагування
м
 
== Географія ==
Розташоване за 18 км від [[Бахмут]]а, за 3 кілометри від [[Залізнична станція|залізничної станції]] [[Сіль (станція)|Сіль]] та за 2 кілометри від залізничної станції [[Деконська (станція)|Деконська]] (дизель) та при впадінні річки [[Мокра Плітка|Мокрої Плотви]] в [[Бахмутка|Бахмутку]] (притока Сіверського Дінця).
 
== Загальні відомості ==
[[Населення]] 13 151 мешканців (перепис 2001). Основна промисловість — видобуток солі, комбінат будівельних деталей та сумішей. Статус міста з 1965 року. ВУ цьому ж році до нього приєднано селище [[Білокам'янське]]. До [[5 липня]] [[1991]] року місто називалось Карло-Лібкнехтівськ на честь [[Лібкнехт Карл|Карла Лібкнехта]]. У 1999 році до складу Соледара включені селища міського типу Дворіччя (у народі — Свердловка) і [[Сіль (Бахмутський район)|Сіль]].
 
До [[8 вересня]] [[2016]] р. входило до складу Бахмутської міської ради. Було передане до складу Бахмутського району з присвоєнням категорії міста районного значення.
За даними 1859 року Михайлівка (Диконівка, Деконська), панське село, над [[Мокра Плітка|Мокрою Пліткою]], 25 господ, 170 осіб.<ref>{{снмрі}}</ref>
 
Становище змінилося після реформи 1861 року. ВУ 1877—1878&nbsp;рр. в районі Бахмута поблизу села Брянцівки, на правому березі річки Мокрої Плотви, інженер Н.&nbsp;Г.&nbsp;Іванов провів розвідувальні роботи для виявлення запасів кам'яної солі. Він пройшов бурову свердловину глибиноюзавглибшки 292 метра і відкрив 9 соляних шарів, ву тому числі найбільший (39,5 м) Брянцівський шар.
 
У 1879 році на цьому місці приватна промислова компанія, яку очолював Н.&nbsp;Н.&nbsp;Литуновський, розпочала будівництво першої соляної шахти, назвавши її Брянцівською копальнею. ВУ 1881 році вона видала на- гора понад 4 тис. тонн солі. У 1884—1885&nbsp;рр. в Бахмутському повіті стало до ладу 5 рудників: Нова Величка, Харламівський, «Петро Великий», Деконсько-Покровський і Пшеничний. На Брянцівському і Девонському рудниках у 1884 році налічувалося близько 800 робітників. Неподалік від села Брянцівки було знайдено також поклади кварцитів[[кварцит]]ів і [[Вогнетривка глина|вогнетривкої глини]]. На їх базі в 1897 році акціонерне товариство Ковальського спорудило Девонський алебастровий завод. У 1901—1903&nbsp;рр. харківські купці Богомолов і Косич поблизу станції Деконська купили ув німецьких колоністів 6 га землі і збудували ще три алебастрові заводи.
 
Навколо рудників і заводів виросли робітничі селища Нова Величка і Девонське, які входили до складу Бахмутського повіту Катеринославської губернії. Наприкінці XIX&nbsp;ст. в них мешкало понад 1,5 тис. чоловік.<ref>http://ukrssr.com.ua/donetska/artemivskiy/karlo-libknehtivsk-artemivskiy-rayon-donetska-oblast</ref>
 
=== Видобуток солі ===
Серед соленосних регіонів особливе місце посідає південно-східна частина [[Донецький вугільний басейн|Донбасу]], де на місці мілководної затоки древнього [[Пермське море|Пермського моря]] близько 250&nbsp;млн років тому утворилися величезні поклади [[Кам'яна сіль|кам'яної солі]]. Історики свідчать про те, що ще до нашої ери люди могли отримувати цей життєво важливий мінерал шляхом випаровування його з солоної ропи Торських та Бахмутських озер, розташованих на місці розвіданого згодом [[Артемівське родовище кам'яної солі|Артемівського родовища кам'яної солі]]. Але лише у [[XVI століття|XVI столітті]] видобуток виварювальної солі на Донбасі став регулярним.
[[Файл:Railway station Sil Ukraine.JPG|250px|міні|ліворуч|Залізнична станція [[Сіль (станція)|Сіль]]]]
ЗІз розвитком соляного виробництва нерозривно пов'язана історія усього Донбасу. Виробництво виварювальної солі вимагало все більшого спалювання [[деревина|деревини]], що привело до знищення навколишніх [[ліс]]ів. Потрібний був новий [[енергоносій]], яким і стало виявлене близько 300 років тому в Донецькому краю [[кам'яне вугілля]]. Його використовували перш за все для збільшення виробництва солі, а вже згодом&nbsp;— для розвитку [[Металургія|металургії]] та інших індустріальних потреб.
 
Припущення про наявність ву районах [[Бахмут]]а і [[Слов'янськ|Тора]] багатих покладів кам'яної солі окремі дослідники висловлювали ще в середині [[XVIII століття]]. Але лише у 1880 році видатний [[Росія|російський]] учений-[[Геологія|геолог]] [[Карпінський Олександр Петрович|О.&nbsp;П.&nbsp;Карпінський]] зробив точні науково обґрунтовані розробки з цього питання і довів наявність величезних соляних запасів у краю, через який століттями пролягав знаменитий [[Чумацький шлях (торгівля)|чумацький шлях]] за сіллю до [[Кримський півострів|Криму]].
 
Здійснена у 1876—1880 роках гірничим [[інженер]]ом П.&nbsp;І.&nbsp;Івановим проходка так званої «Урядової свердловини» біля села [[Брянцівка]], за 10 [[верста|верст]] від Бахмута, показала наявність ву земній товщі 9 соляних [[Пласт (геологія)|пластів]], у тому числі найпотужнішого&nbsp;— Брянцівського, товщина якого становила близько 40 метрів.
 
Це сенсаційне відкриття привернуло увагу промисловців, які розгорнули у регіоні інтенсивне будівництво соляних [[Шахта|шахт]].
 
== Німецька колонія ==
У 1889 &nbsp;р. було засноване католицьке село '''Деконська''', до 1917&nbsp;р. &nbsp;— Катеринославська губернія, Бахмутський повіт, Іванівська волость; у радянський період&nbsp;— Сталінська/Донецька область, Артемівський район. Мешканці: 401 272/249 німці (1926).<ref>[http://wolgadeutsche.net/diesendorf/Ortslexikon.pdf Німці Росії. Населені пункти і місця поселення: енциклопедичний словник]{{ref-ru}</ref>
 
=== УРСР ===
Під час другої[[Німецько-радянська світовоївійна|Німецько-радянської війни]] соляні копальні були повністю зруйновані. У 1947 році було закінчено відновлення останньої з усіх зруйнованих копалень.
 
У 1965 році селище отримало статус міста.
 
== Пам'ятники ==
У центрі СоледаруСоледара встановлений пам'ятник академіку [[Карпінський Олександр Петрович|О.&nbsp;П.&nbsp;Карпінському]]&nbsp;— вчений-геолог, що ув 1880 році довів існування соляних запасів у цих краях. Поряд&nbsp;— сквер зіз пам'ятником трьом воїнам-інтернаціоналом, які не повернулись з Афганістану.<ref name=":0">{{Cite web|title=Гоу в Соледар! Город соляных шахт и глубоких озер|url=https://svoi.city/read/guide/52505/gajd-po-soledaru#tourism|website=Свои.City|accessdate=2020-01-24|language=ru}}</ref>
 
== Населення ==
 
== Соціальна сфера ==
У місті діють 3 дитячих дошкільних установи, 2 загальноосвітні школи, професійно-технічне училище, музична школа, спортивний комплекс зіз плавальним басейном, 5 бібліотек, палац культури, Центр дитинства та юнацтва.
 
== Підприємства ==
[[Файл:Штрек соляної шахти чб.jpg|міні||ліворуч|250px|[[Гірнича виробка]] у соляній шахті Соледара, [[Донецька область]]]]
 
Найвідомішим ву місті є державне підприємство «[[Артемсіль]]». Це об'єднання випускає якісну та широко відому в світі кам'яну сіль. У відпрацьованих соляних шахтах на глибині 300&nbsp;м відкрито спелеосанаторій «[[Соляна симфонія]]» для профілактики та лікування астми, захворювань дихальних шляхів. Тут лікують [[Астма бронхіальна|бронхіальні астми]] та хронічні [[бронхіт]]и, [[Пневмонія|запалення легенів]], [[Алергія|алергію]], [[Шкірні хвороби|шкірні]] та [[Неврологія|неврологічні]] захворювання.
 
Колективне Підприємствопідприємство Воїнів Інтернаціоналістіввоїнів-інтернаціоналістів «Память»: проводить екскурсії, під час якої є змога спуститися на глибину 300 метрів у справжню соляну шахту для того, щоб побачити скарби Соледара: музей, діючу підземну церкву, соляні скульптури, самородний кристал солі розміром зіз людський зріст. Ці визначні пам'ятки дозволили Соледару потрапити в [[Книга рекордів Гіннеса|книгу рекордів Гіннеса]]. В одній із виробок проводяться концерти симфонічної музики.
 
Також у місті є гіпсовий комбінат [http://knauf.ua «KNAUF»]&nbsp;— підприємство-філія німецького концерну «KNAUF».
 
У місті працює єдиний в Україні розсадникрозплідник зіз промислового вирощування блакитних і сріблястих [[Ялина|ялин]].
 
* [[Білокам'янський вогнетривкий завод]]
Уродженцем міста є:
* [[Бездвірний Анатолій Андрійович]] (1922—1952)&nbsp;— [[Герой Радянського Союзу]].
* [[Федоров Петро Миколайович]] (1951 &nbsp;р.н.)&nbsp;— астроном, лауреат [[Премія НАН України імені Є. П. Федорова|Премії НАН України імені Є.&nbsp;П.&nbsp;Федорова]].
* [[Меденцев Олександр Миколайович]] (1985—2019)&nbsp;— солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
 
* [https://web.archive.org/web/20140723205155/http://upi.org.ua/news/sili_ato_uvijshli_v_misto_soledar_doneckoji_oblasti/2014-07-21-20257 Сили АТО увійшли в місто Соледар Донецької області]
* [https://svoi.city/read/guide/52505/gajd-po-soledaru#tourism Туристичний путівник Соледаром]: як доїхати, де зупинитися, як розважатися у місті
* [[Соледарське озеро]]
 
== Література ==