Адвокат: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Мітки: Скасовано Візуальний редактор |
Dgho (обговорення | внесок) Скасовано останнє редагування (Promotion.legal) і відновлено версію 31625659 Роман Рябенко Мітка: Ручний відкіт |
||
Рядок 246:
== Фемінітив ==
Питання про впровадження [[Фемінітиви (професійні)|фемінітиву]] виникло під впливом тенденцій широкого використання іменників на позначення осіб жіночої статі для боротьби з [[Сексизм|сексистськими уявленнями]]<ref name=Радіонов>Радіонов В. [https://zib.com.ua/ua/132519-pro_feminitivi_vseryoz_i_zhartoma_advokatka_zazhadala_visnov.html Про фемінітиви всерйоз і жартома. Адвокатка зажадала висновків експертки, а прокурорка — допиту свідчиці] / Віктор Радіонов // [[Закон і Бізнес]]. — 2018. — № 14 (1364), 07 квітня—13 квітня. — Переглянуто: [https://web.archive.org/web/20180706020337/http://zib.com.ua/ua/132519-pro_feminitivi_vseryoz_i_zhartoma_advokatka_zazhadala_visnov.html 6 липня 2018].</ref>. У 2010 році за підтримки {{нп|мова=de|є=Friedrich-Ebert-Stiftung|текст=Фонду імені Фрідріха Еберта|треба=Фонд імені Фрідріха Еберта}} було видано посібник для журналістів-практиків, який пропонував використання двох варіантів фемінітиву: «адвокатка» та «адвокатеса»<ref>{{cite book|title=Гендерний погляд – 2: посібник для журналістів-практиків|location=Харків|publisher=ТМ «Наклейко»|date=2010|ISBN=978-966-1511-21-6|last=Сухомлин|first=М. І.|page=194|url=https://www.insight-ukraine.org/uploads/files/gendernyi_pogliad_2.pdf}}</ref>. На момент прийняття нового правопису 2019 не було загальноприйнятого способу утворення фемінітиву від слова «адвокат»<ref>{{Cite web|title=Новий Правопис: як правильно утворювати українські фемінітиви? {{!}} Новини та аналітика: Україна та світ: EtCetera|url=https://uk.etcetera.media/yak-pravilno-utvoryuvati-ukrayinski-feminitivi-zgidno-z-novim-pravopisom.html|website=Новости и аналитика: Украина и мир: EtCetera|date=2019-05-28|accessdate=2019-11-13|language=uk-UA}}</ref>. Слово «адвокатеса» не є [[узус]]ом, але зазначене в словниках з позначкою [[Розмовний стиль мовлення|розмовне]]<ref>Літковець Ю. [http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mikks_2015_1_46 Ґендерні особливості назв посад і професій у франко-українському перекладі] / Ю. Літковець // Мовні і концептуальні картини світу. — 2015. — Вип. 1. — С. 420—428.</ref><ref>Собецька Н. В. [http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2016_12.1_88 Вживання фемінітивів, як прояв ґендерної культури] / Н. В. Собецька // Молодий вчений. — 2016. — № 12.1. — С. 377.</ref>. Суфікс ''-ес-'' рідковживаний, але «часто паралельно з ним може вживатися й інша форма фемінітиву: адвокатка — адвокатеса»<ref name=
А. Архангельська. – Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2019. – 444 с. — (Серія «Студії з українського мовознавства»). — ISBN 978-966-489-480-4. — С. 185.</ref>. «На відміну від ділових документів, у живій мовній практиці ще в радянські часи активно вживали» фемінітив «адвокатка»<ref>Синчак О. [https://genderindetail.org.ua/netcat_files/70/78/Issue_of_spilne_6_2013_.pdf Фемінітиви між молотом і кувалдою: як мова відображає гендерну сегрегацію на ринку праці] // Commons: журнал соціальної критики. – 2013. – № 3. – С. 87. З посиланням на: Фекета І. Жіночі особові назви в українському усному літературному мовленні // Мовознавство. — 1968. —№ 5.</ref>.
За результатами дослідження рішень [[Єдиний державний реєстр судових рішень|Єдиного державного реєстру судових рішень]], яке [[Фундація DEJURE|Громадська організація «Фундація Деюре»]] провела в 2019 році, судді не застосовували фемінітиву «адвокатка», крім одного випадку, імовірно обумовленого [[Мовне запозичення|запозиченням]] з чеської мови, де вживається жіноча форма<ref>{{Cite web|title=Феміда і фемінітиви|url=https://dejure.foundation/longread/femida-i-feminityvy|website=dejure.foundation|accessdate=2019-11-13}}</ref>. В [[Офіційно-діловий стиль мовлення|офіційно-діловому стилі]], на відміну від [[Художній стиль мовлення|художнього]], [[Публіцистичний стиль мовлення|публіцистичного]] та [[Розмовний стиль мовлення|розмовного]] мовлення, «підкреслюється не стать людини, а її службове чи суспільне становище»<ref>[[Пономарів Олександр Данилович|Пономарів О.]] Культура слова: мовностилістичні поради. – Навч. посібник. 2-ге вид., стереотип. – [[Київ|К.]] : [[Либідь (видавництво)|Либідь]], 2001. – 240 с. ISBN 966-06-0192-1. — С. 164.</ref>. Офіційно-діловий стиль законів і судових рішень вимагає послуговуватися однозначними одиницями<ref name=Радіонов />. Для уникнення різночитань віддають перевагу вживаному в судовому провадженні іменнику чоловічого роду «адвокат», а використання інших форм не допускають<ref name=Радіонов />. Формі жіночого роду «адвокатка» надають перевагу в художньому, публіцистичному та розмовному стилях<ref name=
[http://nsj.gov.ua/files/1554109200Kabysh_Ukr_mova_dlya_suddiv_with_cover.pdf Українська мова в судово-процесуальній сфері] : навч.-практ.
посіб. / О. О. Кабиш. — К. : Алерта, 2019. — 110 с. — ISBN 978-617-566-545-9. — С. 21.</ref>. Вона не належить до кодифікованих стилістично нейтральних фемінітивів, які за бажанням автора можна вживати в текстах судово-процесуальних документів<ref name=Кабиш />. Однак під впливом «моди» новостворені фемінітиви масово проникають в науковий і офіційно-діловий стилі<ref>Онопрієнко І. М. [https://ela.kpi.ua/bitstream/123456789/38664/1/Onopriienko_IM_magistr.pdf Лінгвістичні маркери забезпечення гендерної рівності в німецькій та українській мовах: перекладацький аспект] : дис. маг. : 035 Філологія / {{abr|каф. ТППНМ|Кафедра теорії, практики та перекладу німецької мови Факультету лінгвістики|}} [[Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»|КПІ ім. Ігоря Сікорського]]. — Київ : 2020. — С. 30.</ref>. Набуває поширення в українському діловому мовленні й іменник-фемінітив «адвокатка»<ref>Зикун Н. І., Зайцева І. В., Калита О. П. та ін. [http://www.dut.edu.ua/uploads/l_1805_49979488.pdf Українська мова у професійному спілкуванні юристів] : [навч. посіб.] / Н. І. Зикун, І. В. Зайцева, О. П. Калита, Г. В. Скуратівська, А. К. Павлова. — Ірпінь : Видавничо-інформаційний центр Університету ДФС України, 2018. – 349 с. —ISBN 978-617-673-241-15. — С. 98.</ref>.
Рядок 299:
* [http://www.cay.org.ua/ Спілка адвокатів України]
* [http://www.uaa.org.ua/ Асоціація адвокатів України]
{{Право}}
|