Серце: відмінності між версіями

19 097 байтів вилучено ,  7 місяців тому
Існує окрема стаття серце людини, тут є розділ #Розташування і будова серця людини. Скасування редагування № 33924779 користувачки Ira Vovk
(Додала будову серця)
Мітки: Скасовано Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
(Існує окрема стаття серце людини, тут є розділ #Розташування і будова серця людини. Скасування редагування № 33924779 користувачки Ira Vovk)
Мітка: Скасування
[[Файл:Heart numlabels.svg|міні|300пкс|Анатомія серця людини. 1 — [[праве передсердя]]; 2 — [[ліве передсердя]]; 3 — [[верхня порожниста вена]]; 4 — [[аорта]]; 5 — [[легенева артерія]]; 6 — [[легенева вена]]; 7 — [[мітральний клапан]]; 8 — [[аортальний клапан]]; 9 — [[лівий шлуночок]]; 10 — [[правий шлуночок]]; 11 — [[нижня порожниста вена]]; 12 — [[Трикуспідальний клапан|тристулковий клапан]]; 13 — [[клапан легеневого стовбура]]]]
'''Се́рце''' — це конусоподібний м'язовий порожнистий [[Орган (анатомія)|орган]] [[кровоносна система|кровоносної системи]], який своїми розміреними скороченнями прокачує [[кров]] або [[гемолімфа|гемолімфу]] крізь судини тіла, забезпечуючи таким чином [[живлення тварин|живлення]] і [[дихання]] [[тканина (біологія)|тканин]]. У вищих тварин і людини, серце є життєво потрібним органом. Під час [[ембріональний розвиток|ембріонального розвитку]] цей орган виникає одним із перших.
 
'''<u>Будова серця</u>'''
 
Серце, cor (гр. cardia), - порожнистий м’язовий орган, розташований у середньому середостінні. Середня маса серця дорівнює 300 г (у жінок - 250 г). За формою серце нагадує конус (мал. 199). Верхівка серця, äpex cordis, обернена вниз, вліво та вперед, а широка основа серця, basis cordis - вверх та назад. Груднинно-реброва (передня) поверхня, facies sternocostâlis (anterior), серця прилягає до груднини і до III—IV лівих ребрових хрящів, діафрагмова (нижня) поверхня, fâcies diaphragmâtica (іinferior) - до сухожилкового центра діафрагми, дві легеневі поверхні (fâcies pulmonàlis) - до середостінних плевр, що покривають легені. Часто па серці виділяють правий край, mârgo dèxter, який є більш вираженим та загостреним у трупа.
 
На поверхні серця помітна поперечна вінцева борозна, sulcus coronârius, яка є зовнішньою межею між передседями та шлуночками. На груднинно- ребровій поверхні є передня міжшлуночкова борозна, sulcus intervent- riculâris antérior, a на діафрагмовій поверхні - задня міжшлуночкова борозна, sülcus interventriculâris postérior. Передня та задня міжшлуночкові борозни зливаються біля верхівки, утворюючи вирізку верхівки серця (incisùra âpicis côrdis) . На груднинно-ребровій поверхні біля основи серця помітні передсердні вушка (auricula âtrii), які загинаються вперед і прилягають до аорти та легеневого стовбура відповідно.Всередені серце складається з чотирьох камер:двох передсердь та двох шлуночків .Між обома передсердями знаходиться міжпередсердна перегородка,septum interatriâle, а між шлуночками - міжшлуночкова
 
перегородка, séptum interventriculàre. Між правим передсердям та правим шлуночком є правий передсердно-шлуночковий отвір, ostium atrioventriculàre dèxtrum, а між лівим передсердям та лівим шлуночком - лівий передсердно-шлуночковий отвір, ostium atrioventriculàre sinistrum.
 
Праве передсердя, âtrium dèxtrum, має форму неправильного куба з порожнистим відростком - правим вушком (auricula déxtra). Окрім правого передсердно-шлуночкового отвору, на стінці правого передсердя можна побачити такі отвори (зверху вниз): отвір верхньої порожнистої вени, ostium vénae câvae superiôris, отвір нижньої порожнистої вени, ostium vénae càvae inferiôris, отвір вінцевої пазухи, ostium sinus coronârii, і, поряд з ним, отвори найменших вен, foramina venârum minimârum. Розширення на стінці передсердя в місці впадання порожнистих вен зветься пазухою порожнистих вен (sinus venârum cavàrum).
 
Зсередини стінка правого передсердя гладка, за виключенням верхньої частини передньої стінки і стінки правого вушка, де гребенясті м’язи, тт. pectinâti, утворюють вертикальні валки. Вверху гребенясті м’язи закінчуються межовим гребенем (crista terminâlis). На поверхні серця
 
межовому гребеню відповідає межова борозна (sûlcus terminâlis), що розташовується між отвором верхньої порожнистої вени та правим вушком. На міжпередсердній перегородці помітна овальна ямка,ovàlis, яка має піднесений кант овальної ямки, limbus fossae ovàlis, краще виражений спереду .Овальна ямка являє собою зарошений овальний отвір, foràmen ovâle, за допомогою якого передсердя сполучаються між собою у внутрішньоутробному періоді розвитку людини. У третини людей овальний отвір не заростає і залишається на все життя, але стінки передсердь звичайно закривають цей отвір під час систоли серця.
 
Між отворами порожнистих вен помітний невеликий міжвенний горбок (Ловера), tubérculum intervenôsum (Lower), який є залишком заслінки, що спрямовує потік крові із верхньої порожнистої вени до лівого передсердя у внутрішньоутробному періоді розвитку людини. Цю ж функцію виконують присутні у дорослої людини заслінка нижньої порожнистої вени (євстахієва заслінка), valvula venae cavae inferioris (Eustachio), та заслінка вінцевої пазухи (тебезієва заслінка), valvula sinus coronarii (Thebesius). У плода потік крові з правого передсердя до лівого крізь овальний отвір дозволяє обминати нефункціональне мале коло кровообігу.
 
Ліве передсердя, atrium sinistrum, прилягає ззаду до стравоходу та низхідної частини аорти. Воно має спереду випин —ліве вушко, auricula sinistra, - в якому є гребенясті м’язи. Ззаду та зверху на внутрішній стінці передсердя помітні чотири отвори легеневих вен (östia venärum pulmonälium): по два отвори справа і зліва. Дно овальної ямки на міжпередсердній перегородці виповнено заслінкою овального отвору (valvula foräminis ovalis), яка під тиском крові відхиляється у бік лівого передсердя.
 
Правий шлуночок, ventriculus dexter, за формою нагадує тригранну піраміду. На внутрішній стінці цього шлуночка, окрім правого передсердно- шлуночкового отвору, є отвір легеневого стовбура, östium trünci pulmonälis. Лійкоподібно звужена у напрямі до легеневого стовбура частина правого шлуночка зветься артеріальним конусом (cönus arteriösus). Нижній край артеріального конуса - надшлуночковий гребінь, crista supraventriculäris, є межею між конусом та рештою частини правого шлуночка.
 
Правий передсердно-шлуночковий отвір закритий правим передсердно- шлуночковим (тристулковим) клапаном, välva atrioventricularis dextra (tricuspidälis). У клапані розрізняють передню, задню, перегородкову стулки (cuspis anterior/ posterior/ septalis). Стулки клапана обернені у порожнину шлуночка, тому під час систоли шлуночків стулки затуляються, і кров не повертається до передсердь. Від вільного краю стулок до конічних виростів стінки шлуночка - сосочкових м’язів (mm. papilläres) - прямують сухожилкові струни, chördae tendineae, завдяки яким стулки не вивертаються у порожнину передсердь (proläpsus valvae), що призвело б до недостатності клапана. Зазвичай від переднього сосочкового м’яза (т. papillaris anterior) та перегородкового сосочкового м’яза (т. papillaris внутрішньоутробному періоді розвитку людини. Цю ж функцію виконують присутні у дорослої людини заслінка нижньої порожнистої вени (євстахієва заслінка), valvula venae cavae inferioris (Eustachio), та заслінка вінцевої пазухи (тебезієва заслінка), valvula sinus coronarii (Thebesius). У плода потік крові з правого передсердя до лівого крізь овальний отвір дозволяє обминати нефункціональне мале коло кровообігу.
 
Ліве передсердя, atrium sinistrum, прилягає ззаду до стравоходу та низхідної частини аорти. Воно має спереду випин —ліве вушко, auricula sinistra, - в якому є гребенясті м’язи. Ззаду та зверху на внутрішній стінці передсердя помітні чотири отвори легеневих вен (östia venärum pulmonälium): по два отвори справа і зліва. Дно овальної ямки на міжпередсердній перегородці виповнено заслінкою овального отвору (valvula foräminis ovalis), яка під тиском крові відхиляється у бік лівого передсердя.
 
Правий шлуночок, ventriculus dexter, за формою нагадує тригранну піраміду. На внутрішній стінці цього шлуночка, окрім правого передсердно- шлуночкового отвору, є отвір легеневого стовбура, östium trünci pulmonälis. Лійкоподібно звужена у напрямі до легеневого стовбура частина правого шлуночка зветься артеріальним конусом (cönus arteriösus). Нижній край артеріального конуса - надшлуночковий гребінь, crista supraventriculäris, є межею між конусом та рештою частини правого шлуночка.
 
Правий передсердно-шлуночковий отвір закритий правим передсердно- шлуночковим (тристулковим) клапаном, välva atrioventricularis dextra (tricuspidälis). У клапані розрізняють передню, задню, перегородкову стулки (cuspis anterior/ posterior/ septalis). Стулки клапана обернені у порожнину шлуночка, тому під час систоли шлуночків стулки затуляються, і кров не повертається до передсердь. Від вільного краю стулок до конічних виростів стінки шлуночка - сосочкових м’язів (mm. papilläres) - прямують сухожилкові струни, chördae tendineae, завдяки яким стулки не вивертаються у порожнину передсердь (proläpsus valvae), що призвело б до недостатності клапана. Зазвичай від переднього сосочкового м’яза (т. papillaris anterior) та перегородкового сосочкового м’яза (т. papillaris septalis) сухожилкові струни тягнуться до передньої стулки, а від заднього сосочкового м’яза (7л. papillaris posterior) - до задньої та перегородкової стулок.
 
Стінка правого шлуночка, за виключенням гладкої стінки артеріального конуса, містить м’ясисті перекладки (трабекули) (trabeculae cärneae). Функція цих перекладок полягає у покращенні гемодинаміки серця та зменшенні тромбоутворення шляхом утворення пристінкових завихрень потоку крові. У перегородково-крайовій перекладці, що з’єднує основу переднього сосочкового м’яза з міжшлуночковою перегородкою, проходить права ніжка пучка Гіса провідної системи серця.
 
Міжшлуночкова перегородка має дві частини: більшу нижню м’язову частину (pars muscuiaris) та меншу верхню перетинчасту частину (pars membranacea) .Перетинчаста частина перегородки тонка, побудована лише з фіброзного прошарку, вкритого з обох боків ендокардом. В ділянці перетинчастої частини зустрічаються аномалії розвитку серця у вигляді дефекту міжшлуночкової перегородки.
 
В отворі легеневого стовбура знаходиться клапан легеневого стовбура, valva trunci pulmonalis, який запобігає поверненню крові із легеневого стовбура до шлуночка під час діастоли. Клапан складається з трьох півмісяцевих заслінок: передньої, правої та лівої (välvulae semilunäres anterior/ dextra/ sinistra). Таке розташування заслінки займають у плода, а у дорослих їх позиції стають передньолівою, передньоправою та задньою, відповідно. Вільний край кожної з заслінок містить тонкі потовщені полоски півмісяцевої форми - серпики півмісяцевих заслінок, lunulae valvulärum semilunärium, посередині яких є вузлик півмісяцевої заслінки, nöduli valvulärum semilunärium, які служать для щільнішого зачинення заслінок. Між заслінками та стінкою легеневого стовбура розташовані кишеньоподібні пазухи легеневого стовбура (sinus trimci pulmonälis).
 
Лівий шлуночок, ventriculus sinister, конусоподібної форми, має стінку завтовшки 1,0-1,5 см, що у 2-3 рази більша за товщину стінки правого шлуночка. Ця різниця пояснюється більшою роботою, яку виконує лівий шлуночок, проштовхуючи кров через велике коло кровообігу. Як і в правому шлуночку, серед м’ясистих перекладок можна виділити сосочкові м’язи.
 
Лівий передсердно-шлуночковий отвір закритий лівим передсердно- шлуночковим (двостулковим, мітральним) клапаном (välva atrioventriculäris sinistra [bicuspidälis, miträlis]). Передня стулка, cuspis anterior, та задня стулка, cuspis posterior, своїми вільними краями обернені у порожнину шлуночка. Від переднього та заднього сосочкових м’язів (mm. papilläres anterior et posterior) сухожилкові струни прямують як до одної, так і до другої стулки. Майже завжди між правою та лівою стулками є невеликі спайкові стулки (cuspides comissuräles).
 
Ближчий до отвору аорти (östium aörtae) відділ шлуночка зветься присінком аорти (vestibulum aörtae). Клапан аорти, välva aörtae, має подібну до клапана легеневого стовбура будову  Він утворений трьома півмісяцевими заслінками: правою, лівою та задньою (välvulae semilunäres dextra, sinistra et posterior), на краю яких містяться вузлики та серпики. Заслінки названі за їх розташуванням у плода у дорослої людини вони займають відповідно переднє, задньоліве та задньоправе положення. Між заслінками та стінкою аорти розміщені пазухи аорти (sinuum aörtae). Від правої та лівої пазух аорти починаються вінцеві артерії, і це обумовило інші назви заслінок клапана аорти: права вінцева/ ліва вінцева/ невінцева заслінка .
 
== Призначення ==