Українська лінія: відмінності між версіями

Ідея побудови оборонних споруд вздовж [[Берестова (притока Орелі)|Берестової]], [[Оріль|Орелі]], тобто від міста [[Валки (місто)|Валок]] на Слобожанщині до Дніпра, своєрідного продовження [[Ізюмська лінія|Ізюмської лінії]], що зводилась у [[1680]]–[[1681]], належала російському генералові [[Косагов Григорій Іванович|Косагову]], під керівництвом якого зводилась її західна ділянка. [[1682]] року він обстежив територію від Валок до містечка [[Нехвороща (НовосанжарськийПолтавський район)|Нехворощі]] на Орелі і запропонував українському гетьманові [[Іван Самойлович|Івану Самойловичу]] збудувати оборонні споруди на правому березі названих річок, щоб перекрити [[Муравський шлях]], якою татарські орди часто здійснювали напади на Слобідську та Лівобережну Україну. Більшість дослідників вважають, що гетьман, посилаючись на виснаження козаків у війні з Туреччиною за Чигирин та розуміючи, що будівництво лінії відокремить [[Запорожжя]] від [[Гетьманщина|Гетьманщини]], робив усе можливе, щоб ці задуми не були реалізовані. Однак вони знову були поставлені царським урядом перед [[Іван Мазепа|Іваном Мазепою]] у [[Коломацькі статті|Коломацьких статтях]]. Прискорило вирішення цього питання перенесення російсько-турецького кордону за умовами [[Прутська угода 1711|Прутської]], [[Константинопольський мирний договір (1700)|Константинопольської]] та [[Адріанопольський мирний договір 1713|Адріанопольської]] угод з узбережжя [[Азовське море|Азовського моря]] у межиріччя Самари та Орелі (1714).