Відмінності між версіями «Олександр Калашников»

нема опису редагування
(Створено шляхом перекладу сторінки «Калашников, Александр (махновец)»)
Мітки: Переклад вмісту «Переклад вмісту 2» Посилання на сторінки неоднозначності
 
{{Військовик|місце народження={{МестоРождения| [[Баку}}]], [[БакинскаяБакинська губерния]]губернія, [[РоссийскаяРосійська империяімперія]]|місце смерті=под ст. {{МестоСмерти|Барвенково БарвінковоБарвенковскомБарвінківському районе}}, [[УССР]]|зображення=|Ширина=|опис зображення=|приналежність={{s|{{Флаг|Махновцы}} [[Вольная территория]]}}|роки служби=[[1917]]—[[1920]]|звання=[[Комкор]]<br>{{Флаг|Махновцы}} Командующий армией|командував={{флаг|Украинская Советская Социалистическая Республика|1919}} 7-й полк, [[1-я Заднепровская Украинская советская дивизия|1-й Заднепровской Украинской советской дивизии]] <small>(с [[21 февраля]] [[1919]])</small>,<br>{{Флаг|Махновцы}} [[1-й Донецкий корпус (РПАУ)]] <small>(с [[1 сентября]] [[1919]])</small>|битви=[[Революция и Гражданская война на Украине|Гражданская война на Украине]]|нагороди=}}
'''Олександр Калашников''' (? - [[1920]] рік ) - анархо-махновець, командир 1-го Донецького корпусу РПАУ .
 
== Біографія ==
Олександр Калашников народився наприкінці дев'ятнадцятого століття у місті Баку, Російській імперії.
Проживав у [[Гуляйполе|Гуляйполі]]. Калашников - секретар групи гуляйпольських анархістів «Союзу бідних хліборобів» у 1917-1918 рр. У 1917 році з групою анархістів Олексій організував сільськогосподарську комуну в маєтку Классена {{Sfn|А.Белаш, В.Белаш|с=25}} .
==Військова діяльність==
У лютому 1919 р. Калашников був призначений командиром 7-го полку {{Sfn|А.Белаш, В.Белаш|с=104}} . 15 березня полк Калашникова зайняв [[Бердянськ]] {{Sfn|А.Белаш, В.Белаш|с=122}} . У Бердянську Калашникову доручили заарештувати всіх, хто співпрацював з білогвардійцями. Потім Олександр разом зі своїм полком попрямував на [[Маріуполь]] {{Sfn|А.Белаш, В.Белаш|с=129}} . На початку червня в полку Калашнікова вже налічувалося 7000 махновців {{Sfn|А.Белаш, В.Белаш|с=298}} . У серпні комісар бойової ділянки Кочергін розпорядився заарештувати Калашникова. 19 серпня махновці повстали проти червоних у [[Новий Буг|Новому Бузі]] та захопили штаб Кочергіна, його з дружиною хотіли розстріляти, але Олександр за них заступився і фактично їх врятував {{Sfn|А.Белаш, В.Белаш|с=328}} . 30 серпня на станції Помічний Олександр з боєм взяв два бронепоїзди з кількома ешелонами червоноармійців, які відступали з Одеси {{Sfn|А.Белаш, В.Белаш|с=337}} .
 
1 вересня у [[Добровеличківка|Добровелечківці]] відбулися збори повстанців. Олександра обрали у Реввійськраду РПАУ. Цього ж дня Калашникова призначили командиром новоствореного 1-го Донецького корпусу {{Sfn|А.Белаш, В.Белаш|с=339}} ж. Штарм РПАУ поставив завдання перед Калашниковим зайняти [[Дніпро (місто)|Катеринослав]], але він не виконав завдання, а рушив на [[Кривий Ріг]] і зайняв його. У Верблюжках було виділено Херсонську групу, яка мала загорнути його на Катеринослав {{Sfn|А.Белаш, В.Белаш|с=349}} . 1 жовтня була створена комісія для розслідування причин невиконання наказу Калашниковим, цього ж дня вона була розпущена, а Белаш обмежився винесенням у наказі суворої догани {{Sfn|А.Белаш, В.Белаш|с=351}} . У середині жовтня штарм ще очікував, що Калашніков попрямує на Катеринослав, але цього так і не сталося, 10 жовтня він прибув до [[Запоріжжя|Запоріжжя,]] де пояснив свої дії.
Проживав у [[Гуляйполе|Гуляйполі]]. Калашников - секретар групи гуляйпольських анархістів «Союзу бідних хліборобів» у 1917-1918 рр. У 1917 році з групою анархістів Олексій організував сільськогосподарську комуну в маєтку Классена {{Sfn|А.Белаш, В.Белаш|с=25}} .
 
У лютому 1919 р. Калашников був призначений командиром 7-го полку {{Sfn|А.Белаш, В.Белаш|с=104}} . 15 березня полк Калашникова зайняв [[Бердянськ]] {{Sfn|А.Белаш, В.Белаш|с=122}} . У Бердянську Калашникову доручили заарештувати всіх, хто співпрацював з білогвардійцями. Потім Олександр разом зі своїм полком попрямував на [[Маріуполь]] {{Sfn|А.Белаш, В.Белаш|с=129}} . На початку червня в полку Калашнікова вже налічувалося 7000 махновців {{Sfn|А.Белаш, В.Белаш|с=298}} . У серпні комісар бойової ділянки Кочергін розпорядився заарештувати Калашникова. 19 серпня махновці повстали проти червоних у [[Новий Буг|Новому Бузі]] та захопили штаб Кочергіна, його з дружиною хотіли розстріляти, але Олександр за них заступився і фактично їх врятував {{Sfn|А.Белаш, В.Белаш|с=328}} . 30 серпня на станції Помічний Олександр з боєм взяв два бронепоїзди з кількома ешелонами червоноармійців, які відступали з Одеси {{Sfn|А.Белаш, В.Белаш|с=337}} .
 
1 вересня у [[Добровеличківка|Добровелечківці]] відбулися збори повстанців. Олександра обрали у Реввійськраду РПАУ. Цього ж дня Калашникова призначили командиром новоствореного 1-го Донецького корпусу {{Sfn|А.Белаш, В.Белаш|с=339}} . Штарм РПАУ поставив завдання перед Калашниковим зайняти [[Дніпро (місто)|Катеринослав]], але він не виконав завдання, а рушив на [[Кривий Ріг]] і зайняв його. У Верблюжках було виділено Херсонську групу, яка мала загорнути його на Катеринослав {{Sfn|А.Белаш, В.Белаш|с=349}} . 1 жовтня була створена комісія для розслідування причин невиконання наказу Калашниковим, цього ж дня вона була розпущена, а Белаш обмежився винесенням у наказі суворої догани {{Sfn|А.Белаш, В.Белаш|с=351}} . У середині жовтня штарм ще очікував, що Калашніков попрямує на Катеринослав, але цього так і не сталося, 10 жовтня він прибув до [[Запоріжжя|Запоріжжя,]] де пояснив свої дії.
 
''"Що ж ви відібрали у мене кінноту, вихопили маневрові загони (Казанський, Ващенко, Уралов ) - з чим я міг йти на Катеринослав??"'' {{Sfn|А.Белаш, В.Белаш|с=355}}
8792

редагування