«… fabricated information that mimics news media content in form but not in organizational process or intent.»
=== 1 ===
Головним чинником, що посприяв широкому застосуванню ''фейків'' в інформаційному полі, є науковий доробок, який визначив нераціональність визначальною особливістю превентивного сприйняття інформації людським мозком.<ref>{{ref-en}} Daniel Kahneman. Thinking, Fast and Slow. Farrar, Straus and Giroux. 2011; [[Даніел Канеман]]. [[Мислення швидке й повільне]]. Наш формат. 2017.</ref>
{{text|У звіті Інституту вивчення журналістики Ройтерз за 2017 рік серед іншого зазначалося наступне:
* «широке поширення у суспільстві дебатів щодо фейкових новин та упередженості ЗМІ спонукало нас детально розглянути питання довіри у ЗМІ та соціальних мережах. Мета цього полягала в тому, щоб дослідити зв'язок політичної поляризації та ставленням до ЗМІ в низці країн»
* «переважна більшість новин, які споживають люди, все ще надходить від провідних ЗМІ, а причини недовіри здебільшого також пов'язані з провідними ЗМІ»;
* констатовано «велику різницю між новинними медіа та соціальними мережами з погляду їхньої здатності відокремити факт від вигадки»;
* достатньо високий рівень довіри суспільства до ЗМІ у країнах з розвинутою політичною культурою (передусім північно-західна Європа).<ref>{{ref-en}} [https://reutersinstitute.politics.ox.ac.uk/sites/default/files/Digital%20News%20Report%202017%20web_0.pdf?utm_source=digitalnewsreport.org&utm_medium=referral Reuters Institute Digital News Report 2017. FAKE NEWS, TRUST, AND POLITICAL POLARISATION.]</ref><ref>[https://ms.detector.media/mediaprosvita/research/pro_feyki_politichnu_polyarizatsiyu_ta_nedoviru_do_media_zvit2017_institutu_royterz/ Про фейки, політичну поляризацію та (не)довіру до медіа. Звіт-2017 Інституту Ройтерз]</ref>}}
==== Метод аналізу повідомлень у соціальних мережах ====
