Відмінності між версіями «Кришталева ніч»

Коректура, посилання
(Коректура, посилання)
'''«Кришталева ніч»''' ({{lang-de |Kristallnacht}} та {{lang-de|Reichskristallnacht}} — «ніч битого скла») — назва першої, цілеспрямованої та керованої [[націонал-соціалізм|нацистською]] державною владою [[Третій Рейх|Третього Рейху]], масової акції прямого фізичного насильства та терору щодо євреїв на території [[Третій Рейх|Німеччини]], що відбулася в ніч з [[9 листопада|9]] на [[10 листопада]] [[1938]] року. Ці події також називають {{lang-de|Novemberpogrome 1938}} — листопадові погроми 1938 року.
 
В період з 7 по 13 листопада 1938 року було вбито або доведено до самогубства близько 400 людей.<ref>{{Cite web |url=http://www.ashkenazhouse.org/kndefger.htm |title=Ashkenazhouse: Reichskristallnacht — Novemberpogrome 1938 |accessdate=23 жовтень 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20071130011301/http://www.ashkenazhouse.org/kndefger.htm |archivedate=30 листопад 2007 |deadurl=yes }}</ref>. Було зруйновано понад 1400 [[Синагога|синагог]], молитовних кімнат, інших місць для відправлення служби, а також тисячі крамниць, помешкань, єврейських кладовищ<ref>{{Cite web |url=http://zukunft-braucht-erinnerung.de/holocaust/ausschreitungen-und-judenpolitik-seit-1935/176.html |title=Prof. Dr. Meier Schwarz: ''Die «Kristallnacht»-Lüge'' (Forschungsbericht auf ''shoa.de)'' |accessdate=23 жовтень 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100731080328/http://zukunft-braucht-erinnerung.de/holocaust/ausschreitungen-und-judenpolitik-seit-1935/176.html |archivedate=31 липень 2010 |deadurl=yes }}</ref>. Станом на 10 листопада близько 30 тисяч євреїв були поміщені до [[концентраційний табір|концентраційних таборів]], з них сотні були вбиті або загинули через нестерпні умови.
 
[[Погром]]и позначили перехід від дискримінації німецьких євреїв, яка розпочалась в 1933 році, до політики систематичного переслідування, яка переросла у [[Голокост]] європейських євреїв на захоплених нацистами територіях<ref>Raul Hilberg: ''Die Vernichtung der europäischen Juden'' (1961); [http://www-user.uni-bremen.de/~wolli/texte/luebeck/luebeck-txt.htm Jörg Wollenberg: ''Die Bedeutung des Novemberpogroms innerhalb der nationalsozialistischen Judenverfolgung'' (1999)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140210010236/http://www-user.uni-bremen.de/~wolli/texte/luebeck/luebeck-txt.htm |date=10 лютий 2014 }}</ref>.
Формальним приводом для акції став замах в Парижі з боку 17-річного єврейського підлітка, сина польських репатріантів Гершеля Грюншпана на життя німецького дипломата. Бажаючи помститися за приниження своєї сім'ї, висланої з Німеччини, Грюншпан придбав пістолет і, безперешкодно проникнувши на територію посольства, вистрілив в третього секретаря барона Ернста фон Рата. Смерть співробітника посольства, який раптом став національним героєм, послужила сигналом до хвилі антисемітської пропаганди. 7 листопада в екстреному випуску нацистської газети «[[Völkischer Beobachter|Фолькешер Беобахтер]]» був кинутий заклик до погрому<ref>[https://ria.ru/society/20081109/154685949.html «Хрустальная ночь» 1938 года. Справка]</ref>: <blockquote>«''Німецький народ зробив необхідні висновки з вашого злочину. Він не буде терпіти нестерпну ситуацію. Сотні тисяч [[євреї]]в контролюють цілі сектори в німецькій економіці, радіють в своїх [[синагога]]х, в той час як їхні одноплемінники в інших [[держава]]х закликають до війни проти Німеччини і вбивають наших дипломатів.''»</blockquote>
 
Погроми листопада 1938 року стали ознакою того, що державний [[антисемітизм]] перетворився на смертельну загрозу для євреїв у всьому Третьому Рейху. Попри спроби нацистської пропаганди довести протилежне, вони не були ніяким «спонтанним проявом праведного гніву» через вбивство німецького дипломата євреєм. Натомість, вони мали сприяти втіленню політики «аріїзації», яка розпочалась навесні 1938 року, прискорити експропріацію у євреїв власності та підприємств, які було заплановано скерувати на фінансування переозброєння Німеччини. Обраний для здійснення погромів час був тісно пов'язаний з військовою політикою Гітлера (див. [[Економіка Третього РейхуРайху]]).
 
=== Військова політика Третього Рейху та ставлення до євреїв ===
[[Файл:Bundesarchiv Bild 102-14468, Berlin, NS-Boykott gegen jüdische Geschäfte.jpg|thumbnail|Чоловіки в одностроях SA розклеюють плакати із закликом до бойкоту єврейських крамниць, 1 квітня 1933 року]]
 
Випадки насильства проти євреїв траплялись і до захоплення влади нацистами. В часи [[Гіперінфляція|гіперінфляції]] 1923 року в [[амбарний район (Берлін)|амбарному районі Берліна]] стались заворушення з антисемітським забарвленням. 1931 року тогочасний лідер СА, а згодом і директор поліції [[Вольф-Гейнрих Гельдорф]] організував антисемітські погроми в Берліні. Відразу після захоплення влади 11 березня 1933 року «Універмаг шторм» в [[Брауншвейг]]у і національний єврейський бойкот 1 квітня 1933 З професійним закон про цивільну службу та Закону про допуск до професії юриста, обидва з яких набули чинності 7 квітня 1933, втрачені в 1933 році, близько 37 &nbsp;000 євреїв їх професійний існування в Німеччині.
 
Тоді тиск на євреїв дещо вщух. Аби не завдати економіці рейху великої шкоди, єврейські підприємства не піддавали прямій дискримінації.<ref>Emmanuel Feinermann, Rita Thalmann: ''Die Kristallnacht'' , Frankfurt am Main 1999, S. 13</ref> В березні 1935 року, проте, [[Юліус Штрайхер]] розпочав нове полювання на відьм проти євреїв для підготовки громадської думки до початку расової сегрегації. Сегрегація була легалізована [[Нюрнберзькі расові закони|Нюрнберзькими законами]] у вересні. Хоча кількість заявок на еміграцію євреїв і не зросла; проте багато євреїв поступились тиску та були вимушені або продати власні підприємства за заниженою ціною, або ж піти з керівних посад. Вигоду, в основному, отримали кредитні установи, такі як [[Deutsche Bank|Дойче банк]] та [[Dresdner Bank|Дрезднер банк]].
 
В 1937 році політика перейшла від поступового вичавлювання євреїв з економічної діяльності до примусового позбавлення майна державою. У січні «[[Рейхсфюрер-СС|«Рейхсфюрер СС»]]» [[Генріх Гіммлер]] вперше публічно закликав до очищення Німеччини від євреїв ({{lang-de|Entjudung Deutschlands}}), що також було одним з елементів програми 25 кроків [[Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини|НСДАП]] 1920 року. Найліпший спосіб її досягнення&nbsp;— мобілізація «суспільного обурення» та масові заворушення.<ref>Hans Jürgen Döscher: ''«Reichskristallnacht». Die Novemberpogrome 1938.'' 2000, S. 20</ref> Жовтневий номер «бойового листка» [[СС]], ''Das Schwarze Korps'', зосередив увагу на нібито неослабній владі євреїв у торгівлі та промисловості. На думку видання, з цим не можна було миритись: ''зараз нам геть не потрібні єврейські підприємства''.<ref>Feinermann/Thalmann: ''Die Kristallnacht'' , S. 15</ref>
 
Міністр економіки [[Ялмар Шахт]] неодноразово протестував проти організованих Штрайхером бойкотів, оскільки вони заважали торгівлі, стабільності цін і курсів валют, валютних надходжень і, нарешті ставили під загрозу переозброєння Німеччини.<ref>Wilfred Mairgünther: ''Reichskristallnacht. Hitlers Kriegserklärung an die Juden.'' Kiel 1987, S. 52</ref> 27 листопада 1937 року він був звільнений. Невдовзі Штрайхер організував різдвяний бойкот єврейських крамниць, а наступник Шахта, [[Герман Герінг]] перетворив Міністерство економіки на «виконавчий орган для втілення Чотирирічного плану» з переозброєння країни.<ref>Helmut Genschel: ''Die Verdrängung der Juden aus der Wirtschaft im Dritten Reich.'' Göttingen 1966, S. 144</ref>
Сусідні держави, з остраху перед потоками біженців, намагались цьому завадити. На міжнародній [[Евіанська конференція|конференції в Евіані]] (Франція) в липні 1938 року, жодна з 32 країн-учасниць не погодилась прийняти до себе євреїв, над якими зависла загроза. [[Швейцарія]], до якої втекло багато австрійських євреїв, виступила з численними протестами проти «єврейщення» та пригрозила запровадженням візового режиму. Тоді ж нацистський режим позбавив німецьких євреїв закордонних паспортів та видав, натомість, спеціальні посвідчення з позначкою єврея (так званий «[[юденштемпель]]»). Також християнсько-соціалістичний уряд [[Люксембург]]у наказав перекрити кордони та встановити жорсткий контроль на пунктах пропуску.<ref>rh, ''Grenzschließung.'' [http://www.land.lu/ d'Land], 13. November 2009. S. 4.</ref> [[Адольф Ейхман]], за наказом Рейнхарда Гейдріха, в серпні відкрив у Відні перший ''центральний офіс для єврейської еміграції''. Розпочалась масова еміграція, з першою хвилею Імперію полишили близько 54 тис. євреїв.
 
29 вересня [[Мюнхенська угода 1938 року|Мюнхенська угода]] визнала німецьку анексію «[[Судетська область|Судетської області]]» [[Чехословаччина|Чехословаччини]], чого Гітлер прагнув із травня. Здавалось, що поступки [[Невілл Чемберлен|Чемберлена]] агресивній політиці Гітлера в черговий раз відвернули війну. Але вже 21 жовтня Гітлер наказав «розбити решту Чехословаччини», який був виконаний 14/15-го березня 1939 року. Проте, вже наприкінці осені 1938 року режим вже достатньо зміцнився, аби витримати політичні та економічні наслідки прискореної у кілька разів конфіскації підприємств та власності у євреїв.
 
14 жовтня, Герінг оголосив в Імперському Міністерству авіації про початок масштабної програми з переозброєння. Її виконання було ускладнене великим розміром дефіциту державного бюджету та перевантаженням виробничих потужностей. Приватні підприємства мали допомагати з його втіленням, інакше довелось би перейти до планової економіки. Відтепер процес «арійщення» перебував під суворим контролем держави, аби уникнути анархії, спричиненої самодіяльністю партійних функціонерів в Австрії.<ref>Feinermann/Thalmann, ''Die Kristallnacht'' S. 30</ref>
 
== Результати ==
За одну ніч, в основному гітлерівською молоддю ([[гітлерюгендгітлер'югенд]]), були убиті 91 євреїв<ref>''Frank Caestecker,Bob Moore'' Refugees from Nazi Germany and the Liberal European States. Berghahn Books, 2010. ст. 276</ref>, сотні поранено та покалічено, тисячі піддалися приниженням і образам, близько 3,5 тис. арештовано і відправлено до концентраційних таборів [[Заксенхаузен (концентраційний табір)|Заксенгаузен]], [[Бухенвальд]] та [[Дахау (концентраційний табір)|Дахау]]. У цю ж ніч були спалені або розгромлені 267 синагог, 7,5 тис. торгових і комерційних підприємств, сотні житлових будинків євреїв<ref>''Alan E. Steinweis'' Kristallnacht 1938. Harvard University Press, 2009. ст. 12</ref>. Загальний збиток склав 25&nbsp;млн рейхсмарок, з яких близько 5&nbsp;млн припало на розбиті [[вітрина|вітрини]] (звідси друга назва у традиційному перекладі «Кришталевої ночі»&nbsp;— «Ніч розбитих вітрин».)
 
== Ініціатори ==
Наказ про загальний єврейський погром був відданий особисто [[Гітлер]]ом, при організаційній участі [[Пауль Йозеф Геббельс|Геббельса]], [[Рейнхард Гейдріх|Гейдріха]] та [[Гіммлер]]а. Є думка <ref> Книга Ніколауса фон Бєлов "Nicolaus von Below «At Hitler's Side» </ref>, що [[Пауль Йозеф Геббельс|Геббельс]] та [[Гіммлер]] організували цей погром без відома Гітлера, і він, дізнавшись про це, був незадоволений. Проте імперський керівник преси [[Отто Дітріх]] спростовує цю версію, стверджуючи, що саме Гітлер був ініціатором «кришталевої ночі». <ref> Книга Отто Дітріха «12 років з Гітлером», Мюнхен, 1955. </ref> Крім того, Хайнц Хене у своїй книзі «Чорний орден СС» стверджує, що «Кришталева ніч» стала для Гіммлера і Гейдріха повною несподіванкою. <ref> Хайнц Хёне. Чёрный орден СС. История охранных отрядов.&nbsp;— М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2003.&nbsp;— С. 303.</ref>
 
== Назва ==
* Події Кришталевої ночі послужили створення пісні KristallNacht російської панк рок гурту «Пурген»
* Німецька пауер-метал група [[Masterplan]] написала пісню Crystal Night, присвячену подіям цієї ночі.
* Шведська пауер-метал група [[Sabaton]] згадує цю подію як «Ніч розбитих вітрин» (Night of broken glasses) у своїй композиції Rise of Evil (про становлення Третього Рейху) і як «Кришталеву ніч 38-го року» (Crystal night of 38) у пісні The Final Solution (про [[Голокост]]).
* Комікс-видавництвом [[Marvel]] випущена міні-серія X-Men-Magneto Testament, перший і другий випуск розповідають про подію погрому.
* Кришталеву ніч згадано у фільмі «Крадійка книжок»{{fact}}
20 359

редагувань