Кришталева ніч: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м вилучено Категорія:Єврейські погроми; додано Категорія:Єврейські погроми у Німеччині за допомогою HotCat |
Binc (обговорення | внесок) Коректура, посилання |
||
Рядок 16:
'''«Кришталева ніч»''' ({{lang-de |Kristallnacht}} та {{lang-de|Reichskristallnacht}} — «ніч битого скла») — назва першої, цілеспрямованої та керованої [[націонал-соціалізм|нацистською]] державною владою [[Третій Рейх|Третього Рейху]], масової акції прямого фізичного насильства та терору щодо євреїв на території [[Третій Рейх|Німеччини]], що відбулася в ніч з [[9 листопада|9]] на [[10 листопада]] [[1938]] року. Ці події також називають {{lang-de|Novemberpogrome 1938}} — листопадові погроми 1938 року.
В період з 7 по 13 листопада 1938 року було вбито або доведено до самогубства близько 400 людей
[[Погром]]и позначили перехід від дискримінації німецьких євреїв, яка розпочалась в 1933 році, до політики систематичного переслідування, яка переросла у [[Голокост]] європейських євреїв на захоплених нацистами територіях<ref>Raul Hilberg: ''Die Vernichtung der europäischen Juden'' (1961); [http://www-user.uni-bremen.de/~wolli/texte/luebeck/luebeck-txt.htm Jörg Wollenberg: ''Die Bedeutung des Novemberpogroms innerhalb der nationalsozialistischen Judenverfolgung'' (1999)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140210010236/http://www-user.uni-bremen.de/~wolli/texte/luebeck/luebeck-txt.htm |date=10 лютий 2014 }}</ref>.
Рядок 24:
Формальним приводом для акції став замах в Парижі з боку 17-річного єврейського підлітка, сина польських репатріантів Гершеля Грюншпана на життя німецького дипломата. Бажаючи помститися за приниження своєї сім'ї, висланої з Німеччини, Грюншпан придбав пістолет і, безперешкодно проникнувши на територію посольства, вистрілив в третього секретаря барона Ернста фон Рата. Смерть співробітника посольства, який раптом став національним героєм, послужила сигналом до хвилі антисемітської пропаганди. 7 листопада в екстреному випуску нацистської газети «[[Völkischer Beobachter|Фолькешер Беобахтер]]» був кинутий заклик до погрому<ref>[https://ria.ru/society/20081109/154685949.html «Хрустальная ночь» 1938 года. Справка]</ref>: <blockquote>«''Німецький народ зробив необхідні висновки з вашого злочину. Він не буде терпіти нестерпну ситуацію. Сотні тисяч [[євреї]]в контролюють цілі сектори в німецькій економіці, радіють в своїх [[синагога]]х, в той час як їхні одноплемінники в інших [[держава]]х закликають до війни проти Німеччини і вбивають наших дипломатів.''»</blockquote>
Погроми листопада 1938 року стали ознакою того, що державний [[антисемітизм]] перетворився на смертельну загрозу для євреїв у всьому Третьому Рейху. Попри спроби нацистської пропаганди довести протилежне, вони не були ніяким «спонтанним проявом праведного гніву» через вбивство німецького дипломата євреєм. Натомість, вони мали сприяти втіленню політики «аріїзації», яка розпочалась навесні 1938 року, прискорити експропріацію у євреїв власності та підприємств, які було заплановано скерувати на фінансування переозброєння Німеччини. Обраний для здійснення погромів час був тісно пов'язаний з військовою політикою Гітлера (див. [[Економіка Третього
=== Військова політика Третього Рейху та ставлення до євреїв ===
[[Файл:Bundesarchiv Bild 102-14468, Berlin, NS-Boykott gegen jüdische Geschäfte.jpg|thumbnail|Чоловіки в одностроях SA розклеюють плакати із закликом до бойкоту єврейських крамниць, 1 квітня 1933 року]]
Випадки насильства проти євреїв траплялись і до захоплення влади нацистами. В часи [[Гіперінфляція|гіперінфляції]] 1923 року в [[амбарний район (Берлін)|амбарному районі Берліна]] стались заворушення з антисемітським забарвленням. 1931 року тогочасний лідер СА, а згодом і директор поліції [[Вольф-Гейнрих Гельдорф]] організував антисемітські погроми в Берліні. Відразу після захоплення влади 11 березня 1933 року «Універмаг шторм» в [[Брауншвейг]]у і національний єврейський бойкот 1 квітня 1933 З професійним закон про цивільну службу та Закону про допуск до професії юриста, обидва з яких набули чинності 7 квітня 1933, втрачені в 1933 році, близько 37
Тоді тиск на євреїв дещо вщух. Аби не завдати економіці рейху великої шкоди, єврейські підприємства не піддавали прямій дискримінації.<ref>Emmanuel Feinermann, Rita Thalmann: ''Die Kristallnacht'' , Frankfurt am Main 1999, S. 13</ref> В березні 1935 року, проте, [[Юліус Штрайхер]] розпочав нове полювання на відьм проти євреїв для підготовки громадської думки до початку расової сегрегації. Сегрегація була легалізована [[Нюрнберзькі расові закони|Нюрнберзькими законами]] у вересні. Хоча кількість заявок на еміграцію євреїв і не зросла; проте багато євреїв поступились тиску та були вимушені або продати власні підприємства за заниженою ціною, або ж піти з керівних посад. Вигоду, в основному, отримали кредитні установи, такі як [[Deutsche Bank|Дойче банк]] та [[Dresdner Bank|Дрезднер банк]].
В 1937 році політика перейшла від поступового вичавлювання євреїв з економічної діяльності до примусового позбавлення майна державою. У січні
Міністр економіки [[Ялмар Шахт]] неодноразово протестував проти організованих Штрайхером бойкотів, оскільки вони заважали торгівлі, стабільності цін і курсів валют, валютних надходжень і, нарешті ставили під загрозу переозброєння Німеччини.<ref>Wilfred Mairgünther: ''Reichskristallnacht. Hitlers Kriegserklärung an die Juden.'' Kiel 1987, S. 52</ref> 27 листопада 1937 року він був звільнений. Невдовзі Штрайхер організував різдвяний бойкот єврейських крамниць, а наступник Шахта, [[Герман Герінг]] перетворив Міністерство економіки на «виконавчий орган для втілення Чотирирічного плану» з переозброєння країни.<ref>Helmut Genschel: ''Die Verdrängung der Juden aus der Wirtschaft im Dritten Reich.'' Göttingen 1966, S. 144</ref>
Рядок 47:
Сусідні держави, з остраху перед потоками біженців, намагались цьому завадити. На міжнародній [[Евіанська конференція|конференції в Евіані]] (Франція) в липні 1938 року, жодна з 32 країн-учасниць не погодилась прийняти до себе євреїв, над якими зависла загроза. [[Швейцарія]], до якої втекло багато австрійських євреїв, виступила з численними протестами проти «єврейщення» та пригрозила запровадженням візового режиму. Тоді ж нацистський режим позбавив німецьких євреїв закордонних паспортів та видав, натомість, спеціальні посвідчення з позначкою єврея (так званий «[[юденштемпель]]»). Також християнсько-соціалістичний уряд [[Люксембург]]у наказав перекрити кордони та встановити жорсткий контроль на пунктах пропуску.<ref>rh, ''Grenzschließung.'' [http://www.land.lu/ d'Land], 13. November 2009. S. 4.</ref> [[Адольф Ейхман]], за наказом Рейнхарда Гейдріха, в серпні відкрив у Відні перший ''центральний офіс для єврейської еміграції''. Розпочалась масова еміграція, з першою хвилею Імперію полишили близько 54 тис. євреїв.
29 вересня [[
14 жовтня, Герінг оголосив в Імперському Міністерству авіації про початок масштабної програми з переозброєння. Її виконання було ускладнене великим розміром дефіциту державного бюджету та перевантаженням виробничих потужностей. Приватні підприємства мали допомагати з його втіленням, інакше довелось би перейти до планової економіки. Відтепер процес «арійщення» перебував під суворим контролем держави, аби уникнути анархії, спричиненої самодіяльністю партійних функціонерів в Австрії.<ref>Feinermann/Thalmann, ''Die Kristallnacht'' S. 30</ref>
Рядок 66:
== Результати ==
За одну ніч, в основному гітлерівською молоддю ([[
== Ініціатори ==
Наказ про загальний єврейський погром був відданий особисто [[Гітлер]]ом, при організаційній участі [[
== Назва ==
Рядок 82:
* Події Кришталевої ночі послужили створення пісні KristallNacht російської панк рок гурту «Пурген»
* Німецька пауер-метал група [[Masterplan]] написала пісню Crystal Night, присвячену подіям цієї ночі.
* Шведська пауер-метал група [[Sabaton]] згадує цю подію як «Ніч розбитих вітрин» (Night of broken glasses) у своїй композиції Rise of Evil (про становлення Третього Рейху) і як «Кришталеву ніч 38
* Комікс-видавництвом [[Marvel]] випущена міні-серія X-Men-Magneto Testament, перший і другий випуск розповідають про подію погрому.
* Кришталеву ніч згадано у фільмі «Крадійка книжок»{{fact}}
|