Геккер Анатолій Ілліч: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 4:
== Біографія ==
Анатолій Ілліч Геккер народився 25 серпня 1888 року в Тифлісі в родині військового лікаря. Навчався в Тифліській класичній гімназії. Після закінчення навчання в 1907 році і вступив до військового училища.
Геккер закінчив у [[1909|1909 році]] Володимирське військове училище у [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]]. Розпочав службу у 102-му Вятському піхотному полку. З 1912 року перебував на службі в[[Окремий корпус прикордонної варти|Окремому корпусі прикордонної варти]].
▲Геккер закінчив у [[1909|1909 році]] Володимирське військове училище у [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]]. Розпочав службу у 102-му Вятському піхотному полку. З 1912 року перебував на службі в[[Окремий корпус прикордонної варти|Окремому корпусі прикордонної варти]]. Він був учасником [[Перша світова війна|Першої світової війни]], воював на посаді [[Оберофіцер|обер-офіцера]] для доручень при штабі 3-ї Заамурської прикордонної дивізії. Анатолій Геккер виконував обов'язки старшого [[Ад'ютант|ад'ютанта]] [[Штаб|штабу]] 3-го армійського корпусу <ref>[https://www.ria1914.info/index.php/%D0%93%D0%B5%D0%BA%D0%BA%D0%B5%D1%80_%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D0%98%D0%BB%D1%8C%D0%B8%D1%87 Геккер А. И. в проекте ][[Офицеры РИА]]</ref> . В 1917 закінчив прискорений курс [[Академія Генерального штабу (Російська імперія)|Імператорської Миколаївської академії Генерального штабу]] в [[Чин (ранг)|чині]] [[Штабсротмістр|штабс-ротмістра]]. Потім був направлений старшим ад'ютантом штабу до [[33-й армійський корпус (Російська імперія)|33-го армійського корпусу]] на [[Румунський фронт]]. У вересні 1917 року перебував у складі делегації [[Румунський фронт|Румунського фронту]] на з'їзді у [[Санкт-Петербург|Петрограді]] . Анатолія Ілліча Геккера було обрано членом корпусного солдатського комітету. У вересні 1917 року він вступив у [[Комуністична партія Радянського Союзу|партію більшовиків]].
Був членом армійського військово-революційного комітету. Коли закінчилась [[Жовтневий переворот|Жовтнева революція, був]] обраний у грудні 1917 року Солдатським з'їздом начальником [[Штаб|штабу]] [[33-й армійський корпус (Російська імперія)|33-го корпусу]]. У січні 1918 року отримав призначення командувача [[8-ма армія (Російська імперія)|8-ї армії]] Румунського фронту. З січня до березня 1918 року — командувач цією армією.
Геккер - учасник [[Громадянська війна в Росії|Громадянської війни]]. У березні 1918 року він вступив до лав [[Червона армія|Червоної Армії]], був призначений членом Центроштабу Рад у Донбасі і став одним із організаторів радянських частин . Того ж місяця призначений командувачем радянських військ на [[Донецький вугільний басейн|Донбасі]] — [[Червона Армія Донбасу|Донецькою армією РСЧА]] . З квітня 1918 року – начальник штабу командувача [[Український фронт РККА|Українського фронту]] [[Антонов-Овсієнко Володимир Олександрович|В.]] [[Антонов-Овсієнко Володимир Олександрович|А.]] [[Антонов-Овсієнко Володимир Олександрович|Антонова-Овсієнко]] , Потім - комісар [[Біломорський військовий округ|Біломорського військового округу]], командувач [[Вологодська область|Вологодським]] тиловим районом і [[Котлас|Котлаським]] районом.
==Військова кар'єра==
Анатолій Ілліч Геккер очолював придушення Ярославського повстання. Крім того, він був командувачем Північного Ярославського району. Організував артилерійський обстріл міста, що призвело до пожеж та загибелі мешканців. 21 липня 1918 року телеграфував до [[Москва|Москви]]
''Я, командувач Північним Ярославським районом Геккер, Окружний Комісар Біломорського Округу, покладене на мене завдання з ведення бойових операцій під Ярославлем вважаю завершеним Нарком Троцький наказав мені вести операції на Північному березі Волги. ...'' ''прошу доповісти Наркому Троцькому про необхідність мого від'їзду в Архангельськ для сприяння обороні Архангельська.'' ''Прошу дати відповідь про можливість мого від'їзду і ще раз доповідаю, що тут ніякої небезпеки вже немає"''
Вів бойові дії на [[Шенкурськ|шенкурссько]] - [[Архангельськ|архангельському]] напрямку проти військ генерала Є. К. Міллера та [[Іноземне військове вторгнення на півночі Росії|англійських інтервентів]]. З грудня 1918 року командував [[Астрахань|Астраханським укріпленим районом]] Каспійсько-Кавказького фронту, один з організаторів оборони Астрахані . З 7.02.1919 по 8.04.1919 - начдив 13-ї стрілецької дивізії [[8-а армія (громадянська війна в Росії)|8-ї армії РСЧА]], що діяла в [[Таврійська губернія|Північній Таврії]] та в [[Крим|Криму]] . З 9.05.1919 по 24.02.1920 - командувач 13-ї армії [[Південний фронт (Громадянська війна в Росії)|Південного фронту]]. Під його командуванням армія брала участь у всіх найважливіших операціях фронту проти армій [[Денікін Антон Іванович|А. І. Денікіна]]. Був поранений восени 1919 осколком снаряда.
У квітні - серпні 1920 року А. І. Геккер був начальником штабу Військ внутрішньої охорони Республіки.Потім він командує 11-ю армією, яка забезпечила в листопаді 1920 року прихід до влади у [[Вірменія|Вірменії]] комуністів та створення [[Вірменська Радянська Соціалістична Республіка|Вірменської РСР]]. У 1921 році керував діями радянських військ у ході [[Радянсько-грузинська війна|радянсько-грузинської війни]], а навесні 1921 року придушував[[Дашнакцутюн|дашнакськ]]<nowiki/>е повстання у Вірменії. з травня 1921 по січень 1922 - перший командувач
З лютого по червень 1922 був начальником [[Військова академія імені М. В. Фрунзе|Військової академії РСЧА]]. З липня 1922 року - [[військовий аташе]] в [[Китайська Народна Республіка|Китаї]] . З 1929 року - військовий аташе в [[Туреччина|Туреччині]]. З червня 1934 по лютий 1937 керував відділом зовнішніх зносин Розвідувального управління РККА . З лютого 1937 - у розпорядженні Управління по комначсоставу РСЧА.
==Звинувачення==
На слідстві у справі антирадянської троцькістської організації свідчення проти Геккера дали [[Тухачевський Михайло Миколайович|М. М. Тухачевський]], [[Примаков Віталій Маркович|В. М. Примаков]] і Б. М. Фельдман . 30 травня 1937 р. заарештований органами [[Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР|НКВС СРСР]] і звинувачений у шпигунській та терористичній діяльності. На слідстві вину визнав, а на суді відмовився від своїх свідчень. Був засуджений до страти 1 липня 1937 року і розстріляний того ж дня.
Був реабілітований 22 серпня 1956 року.
== Родина ==
Син Борис (1915 рік, Псков - 1992, Волгоград), архітектор; дочка Тетяна.
| |||