Автоматизм: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 34:
}}</ref> або як побічний ефект деяких ліків, таких як [[золпідем]].<ref>{{Cite news|title=Hypnotic hazards: adverse effects of zolpidem and other z-drugs|url=http://dx.doi.org/10.18773/austprescr.2008.084|work=Australian Prescriber|date=2008-12-01|accessdate=2021-11-20|issn=0312-8008|doi=10.18773/austprescr.2008.084|pages=146–149|volume=31|issue=6|first=LG|last=Olsen}}</ref>
===
Існують різні ступені автоматизму. Деякі можуть передбачати прості
У деяких більш складних автоматизмах, суб’єкт входить у поведінку сомнабулізму, повністю прокидаючись до миті його початку. У цих подіях, які можуть тривати більш тривалий час, суб’єкт продовжує займатися діяльністю, яку він/вона регулярно виконує, наприклад, готує їжу, приймає душ або їздить знайомим маршрутом, чи навіть може вести розмову. Після події суб’єкт приходить до тями, часто відчуває себе дезорієнтованим і не пам’ятає саму пригоду.<ref>{{Cite news|title=Seizures, Complex, Partial|url=http://dx.doi.org/10.1007/springerreference_137343|publisher=Springer-Verlag|work=SpringerReference|accessdate=2021-11-20}}</ref>
Рядок 42:
Автоматизм<ref>{{Cite web|title=Автоматизм у фізіології|url=http://vue.gov.ua/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%BC_%D1%83_%D1%84%D1%96%D0%B7%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97|website=ВУЕ|accessdate=2021-11-20|language=uk}}</ref> (також Автоматія) — у [[Фізіологія|фізіології]] означає здатність клітини, тканини або органу до ритмічної, періодичної або аперіодичної мимовільної діяльності без очевидного зв'язку із зовнішніми спонукальними причинами.
Автоматичну ритмічну діяльність слід відрізняти від реактивної, спричиненої зовнішніми подразниками. Проте, у біологічних процесах автоматизм і реактивна ритміка можуть бути тісно пов'язані, у такому разі слід розглядати їх функціональну взаємодію — прикладом є ритмічна діяльність дихального центру.<ref>{{Cite book
|title=Фізіологія системи дихання
|last=В.М.Соколенко, Л.Е.Весніна,
М.Ю.Жукова, І.В.Міщенко, О.В.Ткаченко
|year=Полтава – 2019
}}</ref>
Найбільш вираженим автоматизмом у людському організмі володіє [[серце]], [[гладенька мускулатура|гладенька м'язова тканина]] (кишківника, [[Сечовід|сечоводу]] та інших органів) та деякі нервові утворення. Автоматизм на [[Клітина|клітинному]] рівні властивий миготливому епітелію.<ref>{{Cite web|title=Автоматизм у фізіології|url=http://vue.gov.ua/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%BC_%D1%83_%D1%84%D1%96%D0%B7%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97|website=ВУЕ|accessdate=2021-11-20|language=uk}}</ref>
|