Кубанський погром: відмінності між версіями

'''Кубанський погром''' - — напад на частину території Південно-Східної [[Росія|Росії]] на початку серпня [[1717]] року [[Ногайці|ногайцівногайці]]в, [[Черкаси (етнонім)|черкесів]] і [[Некрасівці|козаків-некрасовців]], що жили на річці [[Кубань (річка)|Кубань]] .

Походом з метою захоплення [[Рабство|рабів]] ([[Ясир|ясирівясир]]ів) для продажу на чорноморських ринках керував «салтан» ([[сераскер]]) Бахті Герай, представник ханської династії [[Кримське ханство|кримських татар]].

[[2 серпня]] вони блокували місто-фортецю [[Петровськ]], [[3 серпня]] - — місто [[Пенза|Пензу]], вторглися в межі Пензенського, Верхнєломівського і Керенського повітів, дійшовши до міста-фортеці [[Саранськ]]. Розсипавшись по захопленій місцевості, кубанці загонами в 50—100 чоловік приступили до захоплення ясирів і спалення сіл і селиш, вбиваючи тих, хто чинив опір. Завзято билися захисники Рамзайського острогу, які затримали поступ кубанців. Спустошивши місцевість від міста Петровська на річці [[Медведиця (притока Дону)|Медведиці]] до міста Керенська, нападники відступили, відвівши з собою до 18 тисяч ясирів.

Наприкінці [[1717|1717 року]] за указом [[Петро I|Петра I]] між [[Пенза|Пензою]] та [[Саратов|Саратовом]]ом було розміщено чотири [[Драгуни|драгунські]] полки, потім розпочато будівництво Царицинської сторожової лінії, завершення якої поклало край набігам на російські околиці кубанських та кочових народів [[Дике Поле|Дикого поля]] .