Боротьба УПА проти німецьких окупантів: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Згруповано однакові примітки |
Wise2 (обговорення | внесок) Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного |
||
Рядок 550:
Восени 1944 конфлікт УПА з Третім Райхом припиняється: по-перше, завершується німецька окупація України, по-друге: суттєво змінилася зовнішньополітична ситуація. До кінця 1944 року, за мірою того, як Червона армія просувалася на Захід до кордонів Німеччини, керівництво Третього Райху переглянуло ставлення до українського націоналізму і УПА як потенційного союзника у війні проти СРСР. Німецька пропаганда починає схвально відгукуватися про УПА<ref>Martovych O. The Ukrainian Insurgent Army (UPA). — Munchen, 1950. — p. 20.</ref>. Восени 1944 року з нацистських концтаборів випущено багато діячів українського визвольного руху. Серед них: Степан Бандера, [[Мельник Андрій Атанасович|Андрій Мельник]], Тарас Бульба-Боровець. Німецька влада мала намір використовувати українські націоналістичні організації для підривної діяльності в тилу Червоної армії. С. Бандера і [[Стецько Ярослав Семенович|Ярослав Стецько]] у квітні 1944 року на нараді обговорювали завдання підривної діяльності проти СРСР з керівником таємних операцій вермахту [[Отто Скорцені]].<ref>[http://www.history.org.ua/JournALL/journal/2009/3/11.pdf Вєдєнєєв Д. В. Організація українських націоналістів і зарубіжні спецслужби (1920 — 1950-ті рр.) / Д. В. Вєдєнєєв, О. Є. Лисенко // Український історичний журнал. — 2009. — № 3. — С. 132—146. С. 137.]</ref><ref>[http://warhistory.ukrlife.org/1_10_4.html Дмитро Ведєнєєв. Драма державника: Степан Бандера і протиборство спецслужб]</ref> Представники ОУН(б) та [[Українська повстанська армія|УПА]], яку створила ОУН(б), в цей час проводили переговори, почали і продовжували співпрацювати з німцями,<ref>[http://warhistory.ukrlife.org/5_08_4.html Іван Патриляк. Повстансько-німецькі переговори грудня 1943 - вересня 1944 років: причини, хід, наслідки]</ref>
<ref>[https://
<ref>[https://archives.gov.ua/wp-content/uploads/06-15.pdf А. С. Чайковський. ОУН-УПА і гітлерівські спецслужби: до історії співробітництва]</ref>
<ref>[https://web.archive.org/web/20211028195911/http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Uks_2012_22_13.pdf Боляновський Андрій (Львів). Національний рух опору і відступ Вермахту з українських земель (літо–осінь 1944 р.)]</ref>
<ref>[https://chtyvo.org.ua/authors/Stanislav_Kulchytskyi/Orhanizatsiia_ukrainskykh_natsionalistiv_i_Ukrainska_povstanska_armiia_Istorychni_narysy/ Станіслав Кульчицький. Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія. Історичні нариси. С. 194-196, 338] </ref>
<ref>[https://chtyvo.org.ua/authors/Stanislav_Kulchytskyi/Orhanizatsiia_Ukrainskykh_Natsionalistiv_i_Ukrainska_Povstanska_Armiia/ Станіслав Кульчицький. Організація Українських Націоналістів і Українська Повстанська Армія. Фаховий висновок робочої групи істориків при Урядовій комісії з вивчення діяльності ОУН і УПА. С. 29]</ref>
<ref>[https://chtyvo.org.ua/authors/Patryliak_Ivan/Ukraina_v_roky_Druhoi_svitovoi_viiny_sproba_kontseptualnoho_pidkhodu/ Іван Патриляк. Микола Боровик. Україна в роки Другої світової війни: спроба концептуального підходу. С. 190-194]</ref> хоча інші підрозділи УПА ще воювали з нацистами в 1944 році.<ref>[https://chtyvo.org.ua/authors/Stanislav_Kulchytskyi/Orhanizatsiia_ukrainskykh_natsionalistiv_i_Ukrainska_povstanska_armiia_Istorychni_narysy/ Станіслав Кульчицький. Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія. Історичні нариси. С. 196-199] </ref> В березні 1945 року у [[Веймар]]і за підтримки німецької влади виник [[Український національний комітет]] — орган, що нагадував уряд у екзилі. До нього увійшли українські націоналістичні організації, включно з бандерівцями й мельниківцями. Головою комітету став генерал-лейтенант УНА [[Шандрук Павло Феофанович|Павло Шандрук]]<ref> Andrzej Grzywacz, Andrzej Jończyk: Wojenne losy gen. Pawło Szandruka, Zeszyty Historyczne, Zeszyt 134, Paryż-Warszawa 2001</ref>. Однак, комітет не встиг розгорнути діяльності, бо на початку травня 1945 Третій Рейх капітулював, відповідно й УНК було ліквідовано. Після Другої світової в Європі більшість керівних діячів ОУН обох фракцій опинилися в зоні окупації західних союзників.
== Див. також ==
|