Провідна система серця: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
AS (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
невеликий підрозділ з англомовної статті |
||
Рядок 21:
* [[Черезстравохідна електрокардіографія]]
* [[Внутрішньосерцеве електрофізіологічне дослідження]]
== Призначення ==
=== Генерація потенціалу дії ===
''Основна стаття: [[Потенціал дії серця]]''
Серцевий м’яз має певну схожість з нейронами та скелетними м’язами, а також важливі неповторні властивості. Як і нейрон, дана клітина міокарда має негативний мембранний потенціал у стані спокою. Спонукання вище порогового значення, викликає відкриття [[Потенціалзалежні іонні канали|потенціалзалежних іонних каналів]] і надходження катіонів у клітину. Позитивно заряджені іони, що прибувають до клітини, викликають деполяризацію притаманну потенціалу дії. Як і скелетні м’язи, деполяризація викликає відкриття [[Потенціалзалежні кальцієві канали|потенціалзалежних кальцієвих каналів]] і вивільнення Ca<sup>2+</sup> з t-канальців. Цей приплив кальцію відбувається завдяки вивільненню кальцію з [[Саркоплазматичний ретикулум|саркоплазматичного ретикулуму]], а вільний Ca<sup>2+</sup> викликає [[М'язове скорочення|скорочення м’язів]]. Після затримки, калієві канали знову відкриваються і вислідний потік K<sup>+</sup> з клітини викликає [[Реполяризація|реполяризацію]] до стану спокою.<ref>{{Cite web|title=19.2 Cardiac Muscle and Electrical Activity - Anatomy and Physiology {{!}} OpenStax|url=https://openstax.org/books/anatomy-and-physiology/pages/19-2-cardiac-muscle-and-electrical-activity|website=openstax.org|accessdate=2021-11-19|language=en}}</ref><ref>{{Cite news|title=Heart & Cardiac Muscle C30-C38 PC22-PC23|url=http://dx.doi.org/10.1111/j.1469-7793.2004.tb00509.x|work=The Journal of Physiology|date=2004-11-03|accessdate=2021-11-19|issn=0022-3751|doi=10.1111/j.1469-7793.2004.tb00509.x|pages=27P–52P|volume=560|issue=suppl}}</ref>
Існують важливі фізіологічні відмінності між вузловими клітинами та клітинами шлуночків; особливі відмінності в іонних каналах і механізмах поляризації, викликають неповторні властивості клітин SA-вузла, особливо мимовільну деполяризацію, потрібну для активності кардіостимулятора SA-вузла.
=== Вимоги до дієвого відкачування ===
Для якнайбільшої ефективності скорочень і [[Серцевий викид|серцевого викиду]], провідна система серця має:
* Значну затримку між передсердями та шлуночками. Це дозволяє передсердям повністю спорожнити свій вміст у шлуночки; одночасне скорочення призвело-б до неефективного наповнення та зворотного потоку. [[Передсердя]] електрично ізольовані від шлуночків, з’єднані лише крізь AV-вузол, який ненадовго затримує сигнал.
* Узгоджене скорочення клітин шлуночків. Шлуночки повинні щонайбільше піднести систолічний тиск, щоби проштовхувати кров крізь систему кровообігу, отже всі клітини шлуночків повинні працювати разом.
* Скорочення шлуночків починається на верхівці серця, розвиваючись вгору та викидаючи кров у великі артерії. Скорочення, яке витискає кров до виходу, є більш ефективним, ніж просте стискання з усіх боків. Хоча шлуночковий подразник походить від АВ-вузла в стінці, що розділяє передсердя і шлуночки, пучок Гіса проводить сигнал до верхівки.
* [[Деполяризація]] поширюється крізь серцевий м’яз дуже швидко. Клітини шлуночків скорочуються майже одночасно.
* Потенціали дії серцевого м’яза надзвичайно тривалі. Це запобігає передчасному розслабленню, підтримуючи початкове скорочення, поки весь [[міокард]] не встигне деполяризуватися і скоротитися.
* Відсутність [[Тетанія|тетанії]]. Після скорочення серце має розслабитися, щоби знову наповнитися. Тривале скорочення [[Серце людини|серця]] без розслаблення було би фатальним, а цьому запобігає тимчасова інактивація певних іонних каналів.
== Див. також ==
| |||