Керування (лінгвістика): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Залиште сполуки для хімії.
Рядок 1:
{{Otheruses|Керування}}
'''Керува́ння''' (термін&nbsp;— калька {{lang-ru|управление}}<ref>Українська мова: Енциклопедія / [редкол.: В.&nbsp;М.&nbsp;Русанівський (співголова), О.&nbsp;О.&nbsp;Тараненко (співголова), М.&nbsp;П.&nbsp;Зяблюк та ін.]&nbsp;— 2-ге вид., випр. і доп.&nbsp;— К. : Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М.&nbsp;П.&nbsp;Бажана, 2004.&nbsp;— 824 с.</ref>)&nbsp;— тип [[Підрядний зв'язок|підрядного зв'язку]] між складниками [[словосполучення|словосполусловосполучення]]<nowiki/>ки, за якого залежне слово (без [[прийменник]]а чи з прийменником) ставлять у певному [[Відмінок|відмінку]], якого потребує головне слово<ref>Українська мова: короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / [уклад. : С.&nbsp;Я.&nbsp;Єрмоленко, С.&nbsp;П.&nbsp;Бибик, О.&nbsp;Г.&nbsp;Тодор]; за ред. С.&nbsp;Я.&nbsp;Єрмоленко.&nbsp;— К. : Либідь, 2001.&nbsp;— С. 74.</ref>. Наприклад, ''допомогти '''другові''', учні '''школи'''''. У першому випадку залежне слово, позначене жирним шрифтом, стоїть у давальному відмінку, бо такої форми потребує головне; у другому&nbsp;— у формі родового.
 
== Типи керування ==
Рядок 11:
* Керування слів категорії стану (''смішно учням, видно село'')
 
=== За відсутністю чи наявністю у структурі словосполукисловосполучення прийменника ===
У вітчизняній мовознавчій літературі розрізняють безприйменникові та прийменникові керування. Якщо залежне слово вживається у певній відмінковій формі без прийменника, то таке керування прийнято називати '''безприйменниковим''', або '''безпосереднім''' (''читати книжку''). Якщо ж залежне слово вжито з тим чи іншим прийменником, то такий тип керування називають '''прийменниковим''', або '''опосередкованим''' (''чай з медом'').