Третій Рейх: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Відкинуто редагування 93.74.139.159 (обговорення) до зробленого Slav70 Мітка: Відкіт |
Немає опису редагування Мітка: Скасовано |
||
Рядок 88:
| leader1 = [[Пауль фон Гінденбург]]{{efn|як [[Рейхспрезидент]]|name="President"}}
| year_leader1 = 1925 — 1934
| leader2 = [[Адольф Гітлер]]{{efn|як "[[Фюрер]]|name="Fuhrer"}}"
| year_leader2 = 1934 — 1945
| leader3 = [[Карл Деніц]]{{efn|як [[Рейхспрезидент]]|name="President"}}
Рядок 116:
'''Третій Рейх''', також '''Третій Райх''',<ref>[http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1063-5/22.pdf Н. Кашеварова. Оперативний штаб райхсляйтера…] — С. 683.</ref><ref>[[Український історичний журнал]]</ref><ref>[http://www.memory.gov.ua/news/metodichni-materiali-do-vidznachennya-dnya-pam-yati-ta-primirennya-ta-70-i-richnitsi-dnya-perem Методичні матеріали до відзначення Дня пам'яті та примирення та 70-ї річниці Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (8-9 травня 2015 р.) // Український інститут національної пам'яті]</ref><ref>''П. В. Голобуцький''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=26525 Голокост] // {{ЕСУ}} — Т. 6. — С. 91.</ref><ref>Літопис УПА. Нова серія. — Київ — Торонто, 2010. — Т. 14. — С. 50.</ref><ref>Політична історія України. ХХ ст.: У 6 т. / Редкол.: І. Ф. Курас (голова), Ю. І. Шаповал (заст.) та ін. — К. : Генеза, 2003. — Т. 4. — С. 315, 327, etc.</ref><ref>''Кот С. І.'' [http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/105843?show=full Зруйнування Успенського собору Києво-Печерської лаври (3 листопада 1941 р.): версії] // Український історичний журнал. — 2011. — № 6. — С. 129—130, 132, etc. — ISSN 0130-5247.</ref><ref>Себта Т. М. Райхскомісаріат Україна.—{{ЕІУ|9|126}}</ref> ({{lang-de|Drittes Reich}}, «Третя імперія») — неофіційна назва [[Німеччина|Німеччини]] у [[1933]]–[[1945]] роках, за часів правління [[Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини|Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини]] на чолі з [[Адольф Гітлер|Адольфом Гітлером]]. Офіційна назва — '''Німецька імперія''' ({{lang-de|Deutsches Reich}})<ref>Термін ''райх'' широко вживався у тогочасній німецькій мові у назвах посад, — наприклад ''райхсфюрер'', ''райхскомісар'', ''райхсміністр'',''райхсляйтер'', — а також у назвах адміністративних одиниць ''райхскомісаріат'', ''Остеррайх'' (Австрія), і т. ін.</ref>.
Націонал-соціалісти на чолі з Гітлером, що 30 січня 1933 року обійняв посаду канцлера, швидко знищили всю опозицію та можливих суперників і встановили одноосібну владу "[[фюрер]]а". У розпалі [[Велика депресія|Великої депресії]] уряду [[Націонал-соціалізм|націонал-соціалістів]] вдалося відновити процвітання і покінчити з масовим безробіттям завдяки потужним військовим витратам і [[змішана економіка|змішаній економіці]], яка поєднувала засоби [[вільний ринок|вільного ринку]] і [[планова економіка|планової економіки]]<ref>{{cite book|author1=Robert O. Paxton|author2=Julie Hessler|title=Europe in the Twentieth Century|url=http://books.google.com/books?id=M5wTncOaHEQC&pg=PA286|year=2011|publisher=Cengage |page=286}}</ref>. Також активно провадилися громадські роботи, включаючи будівництво [[автобан]]ів. Все це призвело до стрімкого росту популярності режиму.
Підконтрольні [[Генріх Гіммлер|Генріхові Гіммлеру]] таємна державна поліція ([[Гестапо]]) та [[СС]] знищили ліберальну, соціалістичну та комуністичну опозицію, переслідували й знищували євреїв та контролювали суспільство, яке було повністю охоплене націонал-соціалістичною пропагандою, якою опікувався [[Йозеф Геббельс]]. Освіта, мистецтво та засоби масової інформації були під повним контролем [[Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини|НСДАП]], яка пропагувала унікальність німецького народу, приналежність його до [[Арійська раса|арійської раси]]. Антисемітизм став державною політикою і пропагувався у всіх соціальних інститутах, починаючи з організації німецької молоді [[Гітлер'югенд]], членство в якій було обов'язковим. Освіта приділяла велику увагу расовій біології та фізичному вихованню. Йозеф Геббельс використовував кінематограф, масові виступи, радіо та промови для маніпуляції суспільною думкою<ref>{{cite book|author=Peter Watson|title=Modern Mind: An Intellectual History of the 20th Century|url=http://books.google.com/books?id=JVdMSavwwHoC&pg=PA328|year=2002|publisher=HarperCollins|page=328}}</ref>. [[Літні Олімпійські ігри 1936 року]], які пройшли в Німеччині, дозволили режиму рекламувати себе у світові.
Рядок 181:
== Державний устрій ==
[[Файл:Adolf Hitler-1933.jpg|міні|upright|[[Адольф Гітлер]] — "[[фюрер]]" німецького
{{main|Адольф Гітлер}}
Через заміну більшості посадовців членами [[Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини|НСДАП]] вже до 1935 року німецький уряд та партія фактично стали одним цілим. Через три роки, всі місцеві уряди втратили законодавчі повноваження і відповідали прямо перед призначеними Гітлером [[гауляйтер]]ами.
Рядок 243:
{{main|Вермахт}}
Збройні сили Третього Райху (Вермахт) були створені за Законом від [[16 березня]] [[1935]]<ref>[http://www.documentarchiv.de/ns/1935/allgemein-wehrpflicht-einfuehrung_prokl.html Заява Райхсуряду про заснову Вермахту від 16.03.1935]</ref>. Базою для створення і розгортання вермахту послужив [[рейхсвер|райхсвер]], перейменований після введення загальної [[Військова повинність|військової повинності]], необхідність якої [[Адольф Гітлер]] обстоював у праці [[Майн Кампф|«Моя Боротьба»]]. Вермахт складався із [[Сухопутні війська|Сухопутних військ]], [[ВПС|Військово-повітряних сил]] ([[Люфтваффе]]) і [[ВМС|Військово-морського Флоту]] ([[Крігсмаріне]]). Вище командування збройними силами у Німеччині того часу належало структурі під назвою [[ОКВ]] ({{lang-de|Oberkommando des Heeres (OKH}}) — «Верховне Командування Вермахту», яке до своєї смерті очолював безпосередньо
== Економіка ==
Рядок 326:
==== Архітектура ====
Більшою мірою, ніж інші види мистецтва, архітектура Третього Райху відображала особисті симпатії та антипатії Гітлера. Як згадував Альберт Шпеер, що став після смерті Пауля Людвіґа Трооста головним придворним архітектором, смак Гітлера, якщо не зважати на його захопленість перебільшено монументальними формами [[неокласицизм]]у, тяжів до [[необароко]]. Згідно з його уявленнями, нова німецька архітектура мала продемонструвати взаємозв'язок доричної та тевтонської форм, що, на його думку, було ідеальним художнім поєднанням. З перших днів Третього Райху архітектори працювали над тим, що отримало назву «стиль фюрера», тобто поєднання неокласицизму Трооста й смаків самого Гітлера як поборника необарокко, розмноженого й побільшеного. З іншого боку, владу задовольняло нове суспільне будівництво з ужитком лю́бого Гітлерові перебільшено фольклорного оформлення. Після смерті Трооста ([[1934]]) в архітектурі Третього Райху почав панувати архітектор з [[Мангайм]]а [[Альберт Шпеер]]. Його першим замовленням були Цепелінові поля в Нюрнберґу, де було здійснено ефектну й помпезну грандіозну поставу партійного з'їзду 1934. Але основною турботою Гітлера стала перебудова [[Берлін]]а з будівництвом грандіозних будівель «світової столиці». Будівництво мало завершитися 1950 року. Але будівництво нової столиці було призупинено, а потім припинилося зовсім з початком війни ([[1939]]). Пізніше Шпеер визнав, що загалом проєкт був «нежиттєздатний», «занадто регламентований», він критикував його «монументальну суворість». Не вдалося здійснити і два великі проєкти, які Гітлер розглядав як меморіали на честь величі Третього Райху. На Атлантичному узбережжі Європи мали піднестися декілька величезних Тотенбурґенів («Замків мертвих»), що обернуті на захід — грандіозні меморіали в пам'ять про німецьких солдатів, що загинули «визволяючи континент від британської зарази». Декілька таких самих величних веж мали, згідно з планами "фюрера", піднятися на сході, щоб символізувати підкорення «неприборканих сил Сходу».
=== Спорт ===
| |||