Латинська мова: відмінності між версіями

Первісно це [[мова]] стародавнього племені латинів, які заселяли [[Апеннінський півострів]] приблизно три тисячі років тому. Назва цього племені — [[латини]] ('''Latīni'''), область поширення — [[Лацій]] ('''Latium''') у нижній течії ріки [[Тибр]]у. [[Метрополія|Столицею]] цієї області у 754—753 рр. до н. е. стало місто [[Рим]] (Roma), побудоване на [[Пагорби Рима|семи пагорбах]] (Septimontium). Пізніше йому дали назву «Вічне місто» — '''Urbs aeterna'''.
 
Унаслідок військових, політичних та економічних успіхів [[Стародавній Рим|Стародавнього Риму]] латинська мова поширюється по всій Італії, а починаючи з II&nbsp;ст. до н.&nbsp;е., виходить за її межі. У І ст.&nbsp;н.&nbsp;е. Рим стає [[Метрополія|метрополією]] наймогутнішої держави стародавнього світу&nbsp;— [[Римська імперія|Римської імперії]], до складу якої входили сучасні [[Франція]], [[Іспанія]], [[Португалія]], [[Швейцарія]], деякі частини [[Німеччина|Німеччини]], Південної [[Англія|Англії]], колишньої [[Югославія|Югославії]], [[Хорватія|Хорватії]], [[Болгарія|Болгарії]], [[Росія|Росії]], [[Румунія|Румунії]], [[Угорщина|Угорщини]], [[Чехія|Чехії]], [[Словаччина|Словаччини]], [[Греція|Греції]], [[Туреччина|Туреччини]], [[Україна|України]], [[Ліван]]у, [[Сирія|Сирії]], [[Лівія|Лівії]], [[Туніс]]у, [[Алжир]]у та інші.<ref name="Ревак">Ревак Н. Г., CулимСулим В.&nbsp;Т.&nbsp;Латинська мова (для неспеціальних факультетів) 2-ге вид., виправлене і доповнене.&nbsp;— Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2006.&nbsp;— 415 с. ISBN 966-96073-2-9</ref>
 
Зі свого боку латина постійно відчувала на собі вплив давньогрецької мови, особливо після підкорення Греції Римом у [[146 до н.&nbsp;е.|146&nbsp;р. до н.&nbsp;е.]]