Фронтир: відмінності між версіями

Одним із прикладів фронтиру, який має пряме відношення до України, був Великий фронтир Європи у XV—XVIII&nbsp;ст. на [[Балкани|Балканах]] та в [[Східна Європа|Східній Європі]]. У XV&nbsp;ст. на [[християнство|християнсько]]-[[іслам|мусульманському]] порубіжжі [[Європа|Європи]] [[турки]] і [[татари]] створили зону постійної конфронтації і військової напруги, яка існувала протягом кількох сторіч, що в значній мірі визначило історичну долю всіх «народів на фронтирі». Український відтинок був також частиною споконвічного Великого [[Дикий степ|степового фронтиру]], західної межі [[Євразійський степ|Великого Євразійського степу]], який дістався в спадок ще від [[Київська Русь|Київської Держави]]<ref name="Lepjavko">[http://www.cossackdom.com/book/bookkordon.html Сергій Леп'явко «Великий Кордон Європи як фактор становлення українського козацтва (XVI&nbsp;ст.)»]</ref>. Фактично, лише український відтинок фронтиру, був в повному розумінні, цивілізаційним, оскільки на балканському відрізку, по обидва боки кордону, жило християнське населення, але один бік був завойований турками<ref>угорські провінції Австрії та Трансільванське князівство під протекцією турецького султана</ref>, а інший ні (хоча і український відтинок ніколи не був абсолютним&nbsp;— в Криму приморські міста були багатоетнічними та багатоконфесійними, а окремі кримські колонії були під зверхністю Литви таі Польщі на території України та Білорусі, не кажучи вже про невільників). &nbsp;Тут були особливі та доволі складні умови життя, формувався його специфічний уклад, кристалізувався унікальний характер і ментальні установки, присутність яких в українському характері матиме неабияке значення вже у подальшому розвитку етносу<ref>[http://www.litopys.com.ua/encyclopedia/kozatsk-povstannya/spod-vannya-ta-rozcharuvannya-v-d-narodzhennya-novo-v-tchizni/ Сподівання та розчарування від народження нової Вітчизни// Енциклопедичне видання у 6-ти томах «Україна: хронологія розвитку», видавництво «Кріон»]</ref>.