Відмінності між версіями «Русанівці»

4630 байтів додано ,  2 місяці тому
Історія населенного пункту
м (→‎Посилання: +портали)
(Історія населенного пункту)
'''Русані́вці''' — [[село]] в Україні, в [[Меджибізька селищна громада|Меджибізькій селищній територіальній громаді]] [[Летичівський район|Летичівського району]] [[Хмельницька область|Хмельницької області]]. Населення становить 309 осіб.
 
 
== Уродженці ==
'''Історія'''
 
Розташоване на лівому березі р.Буг, через який був перекинутий дерев'яний міст, про який є згадки ще у ХIX ст.. В описах села ХIX ст. вказується, що Русанівці були оточені лісами, які робили цю місцевість "здоровою", чому сприяла і височина, на якій розміщувалось село, що підіймала поселення від боліт р.Буг. Грунт описують, як глинистий.
 
Згідно документів (які опрацювали історики-вихідці з села),Русанівці стають відомі ще з початку XVII ст., кли власник Меджибожа Михаїл Сенявський, побудувавши в Меджибожі римо-католицький костел 1632р., в числі інших угідь виділив на його утримання доходи з цілого с.Русанівці.
 
Варто зазначити, що у 1632р. Русанівці згадуються, саме, як село. З цього ми можемо стверджувати, що на той момент в Русанівцях вже була своя церква. Тому історія села набагато древніша і потребує більш ретельного вивчення.
 
Від Сенявських Русанівці переходять у володіння князів Чорторизьких, в яких було конфісковано у 30-х роках ХIX ст., за підтримку Чорторизькими польського повстання проти Московської окупації. Конфіскване було в державну власність і перетворено на військове поселення. Частина селян була переселена і Русанівці стали малолюдними. В зв'язку з опустошення та зруйнуванням церкви, в 1849 р. хутір Русанівці (саме хутір, тому що в Україні різниця між хутором і село полягала в наявності власної церкви, а не у розмірі населеного пункту) був приписаний до церкви с.Голосків, але вже у 1854 році знову відновленні церковний прихід та статус села.
 
На 1900 рік населення складалось виключно з українців. А саме православної віри: 400 чоловіків та 434 жінки; католиків: 3 "души обоих полов".
 
В 1832р. в Русанівцях була розібрана дерев'яна Хресто-Воздвиженська церква, а на місці престолу заложено кам'яний хрест. В тому ж 1832р. був закладений кам'яний, однокупольний, спільно з дзвіницею храм в честь Піднесення Хреста Господнього. Освячений в 1837р.. Іконстас одноякусний, оновлювався у 1895р.. Церква була побудована на кошти парафіян. Храм мав форму хреста. Будівництво проводилось за священика Гаврила Гдишицькому, котрий походив з дворян, ніде не навчався і був переміщений з м.Кам'янця. Священствував Гаврил Гдишинський в с.Русанівці 31 рік з 1806р. по 1837р.. Церковної землі 43 десятини 475 сажнів, в тому числі садиба 1 десятина 245 сажнів, орна земля 32 десятина 245 сажнів, сінокіс 10 десятин 485 сажнів.
 
Причтові приміщення побудованні на кошти парафіян в 1870р.
 
В с.Русанівці було дві школи:
 
# міністерське народне училище, відкрите у 1874 році;
# школа грамоти для дівчаток, відкрита у 1897 році.
 
Школи розташовувались в орендованих будівлях.
 
 
== Уродженці ==
* [[Дзингель Денис Андрійович]] — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014–2015 років.
 
Анонімний користувач