Дол-Гулдур: відмінності між версіями

11 499 байтів вилучено ,  10 місяців тому
Перенаправлено на Дол-Ґулдур
[неперевірена версія][перевірена версія]
Немає опису редагування
(Перенаправлено на Дол-Ґулдур)
Мітка: Нове перенаправлення
 
<noinclude>{{db-duplicate|#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Дол-Ґулдур}}</noinclude>]]
[[Файл:Dol guldur.jpg|thumb|Дол-Гулдур. Малюнок Матея Чаділа.]]
'''Дол-Ґу́лдур''' ({{lang-en|Dol Guldur}}, з [[синдарин]]у&nbsp;— «Пагорб Чаклунства»)<ref>Синдаринський корінь «дол» буквально означає «голова»,
але його часто вживали в географічних назвах у значенні «вершина», «пагорб».</ref>&nbsp;— у леґендаріумі {{nobr|[[Дж. Р. Р. Толкін]]а}} місцевість у [[Середзем'я|Середзем'ї]], твердиня [[Саурон]]а в південній частині [[Морок-ліс]]у в [[Літочислення Арди|Третю Епоху]]<ref> Толкін, Джон Рональд Руел. Сильмариліон/Перекл. з англ. Катерина Оніщук.&nbsp;— Львів: Астролябія, 2008.&nbsp;— с.343</ref>.
 
== Історія ==
Спершу пагорб називався [[Перелік міст Середзем'я#Амон-Ланк|А́мон-Ланк]] (''Amon-Lanc'', з синдарину&nbsp;— «Голий Пагорб»), оскільки на його скелястій вершині не росло жодного дерева і вона різко виділялась на тлі густих лісів [[Морок-ліс|Великого Зеленолісся]]. Ще в [[Епоху Дерев]] тут оселились лісові ельфи з племені нандорів, що не мали над собою одного правителя. У [[Друга Епоха|Другу Епоху]] до Великого Зеленолісся переселилось чимало ельфів з [[Доріат]]у, серед яких була родина Орофера, що став засновником королівства лісових ельфів. На пагорбі Амон-Ланк Орофер звів свою столицю. Після загибелі Орофера у [[Список битв Середзем'я#Битва при Дагорладі|битві при Дагорладі]] (3434&nbsp;р. Д. Е.) королем став його син [[Трандуїл]].
 
У середині першого тисячоліття Третьої Епохи Трандуїл та його піддані покинули Амон-Ланк через ймовірність конфлікту з гномами [[Морія (Середзем'я)|Морії]], заснувавши нову [[Перелік міст Середзем'я#Палац Трандуїла|столицю]] на березі [[Перелік географічних об'єктів Середзем'я#Лісова Річка|Лісової Річки]] у північній частині лісу.
 
Близько 1000 року Третьої Епохи на вершині пагорба оселився [[Саурон]], який у той час почав повертати собі зримий образ після поразки від Останнього Союзу. Він зводить на Амон-Ланку чорний замок Дол-Гулдур. Відтоді Велике Зеленолісся стало називатись [[Морок-ліс|Морок-Лісом]], бо ліс (особливо його південна частина) став густим і похмурим і в ньому оселились [[Павуки (Середзем'я)|гігантські павуки]] з нащадків [[Унґоліанта|Унголіанти]] та всілякі інші потвори. Саурон не випадково обрав це місце, оскільки поруч була [[Перелік географічних об'єктів Середзем'я#Ірисна Низовина|Ірисна Низовина]], де загубився [[Перстень Влади|Єдиний Перстень]]. Слуги Темного Володаря розпочали пошуки [[Перстень Влади|Персня]].
 
Дізнавшись про темну силу що укріпилась в Дол-Гулдурі, мудрі тривалий час вважали, що там оселився один з [[Назгули|назгулів]]. Близько 2060&nbsp;р. з'являються перші підозри, що чорний маг Некромант з Дол-Гулдура&nbsp;— це сам Саурон. У 2063&nbsp;р. [[Гендальф]] уперше прийшов у замок і його володар втік на схід. Так розпочався [[Пильний Мир]], що тривав до 2460&nbsp;р. коли Саурон знов повернувся в Дол-Гулдур. У 2845&nbsp;р. Т. Е. слуги Саурона впіймали короля гномів Трайна ІІ, його було ув' язнено в підземеллі фортеці і відібрано останній з Семи Перснів гномів. У 2850&nbsp;р. Гендальф удруге прийшов до Дол-Гулдура і впізнав у його господарі Саурона. Також він знайшов Трайна і той, помираючи, віддав магу ключ від потаємного ходу в Ереборі та карту. Наступного року на [[Біла Рада|Білій Раді]] Гендальф наполягав на якнайшвидшій війні, але [[Саруман]] був проти виступу і Біла Рада завершилась нічим. Лише у 2941&nbsp;р. мудрі виступили проти Саурона, але той зрозумів давно їхні плани і відійшов у Мордор. Через 10 років він відіслав у Дол-Гулдур трьох назгулів на чолі з [[Хамул]]ом.
 
Восени 3018&nbsp;р. Саурон віддав йому наказ відбити [[Голум]]а в ельфів Трандуїла і 20 вересня орки з Дол-Гулдура здійснили напад на сторожу, що охороняла колишнього гобіта, котрий з настанням ночі не схотів спускатись з дерева. У результаті бою Голум утік.
 
Узимку й навесні 3019&nbsp;р. гарнізон Дол-Гулдура неодноразово здійснював напад на [[Лоріен]] та ельфів Морок-Лісу (одну з битв Фродо спостерігав з вершини Амон-Ген у лютому). 28 березня ельфи Лоріену на чолі з [[Келеборн]]ом беруть в облогу замок, здобувають його штурмом і знищують орків. [[Ґаладріель]] своїми чарами руйнує фортецю. Землі довкола пагорба відходять у володіння Лоріену, а Морок-Ліс було перейменовано в Ерін-Ласгален (''Erin-Lasgalen'', з синдарину&nbsp;— «Ліс Зеленолистя»). Ельфи-галадрими ще довго жили в ньому, навіть після того як Лоріен був покинутий.
 
== Опис ==
У «Володарі Перснів» не сказано про вигляд Дол-Гулдура. У розділі «Лотлоріен» він побіжно згадується у розмові [[Фродо Торбин|Фродо]] з лісовим ельфом Галдіром:
 
{{Цитата|''...Земля за річкою здавалася плоскою і пустою, безформеною і розпливчастою, перш ніж вдалині вона підійнялася знову подібно муру, темна і жахлива. Сонце, що стояло над Лотлоріеном, було безсиле освітлити тінь тієї далекої вершини.''
 
''«Там лежить твердиня Південного Морок-Лісу,&nbsp;— сказав Галдір.&nbsp;— Вона закута в ліс з темних смерек, де дерева борються одне проти одного і їхнє гілля гниє і сохне. У середині на кам'янистій вершині стоїть Дол-Гулдур, де Ворог, ховаючись, довго знаходив собі притулок. Ми побоюємося, що зараз він знову населений, і його сила усемерилася. Чорна хмара часто висить над ним, коли надходить ніч. З цього високого місця можна побачити дві сили, що протиборствують одна одній, і боротьба ця тривала завжди в думках, але хоча й світло проникає в саме серце пітьми, таємниця цього не відкрилася. Поки що ні»''
{{oq|en|''...Beyond the river the land appeared flat and empty, formless and vague, until far away it rose again like a wall, dark and drear. The sun that lay on Lothlorien had no power to enlighten the shadow of that distant height.''
 
''"There lies the fastness of Southern Mirkwood," said Haldir. "It is clad in a forest of dark fir, where the trees strive one against another and their branches rot and wither. In the midst upon a stony height stands Dol Guldur, where long the hidden Enemy had his dwelling. We fear that now it is inhabited again, and with power sevenfold. A black cloud lies often over it of late. In this high place you may see the two powers that are opposed one to another; and ever they strive now in thought, but whereas the light perceives the very heart of the darkness, its own secret has not been discovered. Not yet."<ref>{{книга|автор=J. R. R. Tolkien|заголовок=The Lord of the Rings // The Two Towers|посилання= |відповідальний= |місце= London|видавництво=HarperCollins''Publishers''|рік= |том= |сторінок=1150|сторінки=342-343|isbn=0-261-10325-3|ref =}}</ref>''
}}}}
У фільмах [[Пітер Джексон|Пітера Джексона]] «[[Хоббіт: Несподівана подорож|Гобіт: Неочікувана Подорож]]» та [[Хоббіт: Пустка Смога|«Пустка Смауга»]] Дол-Гулдур показано напівзруйнованим старим замком, у руїнах якого переховувався дух [[Саурон]]а.
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
{{Володар перснів}}
{{Середзем'я}}
 
[[Категорія:Володар Перснів]]
[[Категорія:Середзем'я]]
[[Категорія:Вигадані світи]]
[[Категорія:Фентезі]]
[[Категорія:Географія Середзем'я]]
[[Категорія:Країни орків]]
[[Категорія:Міста Середзем'я]]