Фразеологія: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Xqbot (обговорення | внесок) м робот змінив: cs:Frazém; косметичні зміни |
Daska-9 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 6:
'''Одиниця фразеологічної системи''' називається фразеологізмом(лексико-граматична єдність двох і більше граматично оформлених компонентів). '''Особливості фразеологізму''':1) лексичне значення виражається сполученням кількох слів.значення ф.єдине. 2)постійне відтворювання одного й того самого компонентного складу. 3) х-ся стійкістю граматичних категорій. 4) слова у складі ф. мають часто переносне значення. 5) контекстуальна обумовленість вживання. '''Фразеологічні зрощення'''-стійкі, неподільні словосполучення, зміст яких не виводиться із значень слів, що входять до фразеологізму: дати драла, врізати дуба. '''Фразеологічні єдності'''-семантично неподільні і цілісні,але в них семантика частково мотивована значення слів, що становлять фразеологізм. Єдності не мають такого міцного поєднання, як зрощення: зітерти в порошок(зітерти в дрібний порошок). '''Фразеологічні сполучення'''-такі стійкі мовні звороти, в яких один із компонентів має самостійне значення, що конкретизується у постійному зв’язку з іншими словами: нічого в рот не брати(нічого не їсти), брати рушник(свататися).
Класифікація фразеологічних одиниць
В основі вітчизняної концепції класифікації ФО лежить семантична класифікація, яку запропонував російський мовознавець В.В.Виноградов. Він виділив три типи ФО: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності і фразеологічні сполучення.
Фразеологічні зрощення – семантично неподільні ФО, у яких цілісне значення невмотивоване, тобто не випливає із значень компонентів (бити байдики, точити ляси, собаку з’їсти).
Фразеологічні єдності – тематично неподільні одиниці, але цілісне значення їх певною мірою мотивоване значенням компонентів (тримати камінь за пазухою, не нюхати пороху, прикусити язика).
Фразеологічні сполучення – це такі стійкі мовні звороти, які не є “безумовними семантичними одиницями”, оскільки характеризуються певною самостійністю складових части. Одне слово у фразеологічному сполученні є стрижневим й не може бути замінене іншим, а ті слова, що його характеризують, допускають взаємну заміну чи підстановку (бере досада (зло, страх, жаль); порушити питання (справу, проблему); не сходити з язика (уст)).
Зберігши три основні типи фразеологічних одиниць, М.Шанський виділив четвертий тип – фразеологічні вирази, що об’єднують такі стійкі у своєму складі і часто вживані фразеологічні звороти, які є не тільки семантично подільними, але й складаються цілком із слів із вільним значенням: Не все те золото, що блищить; Вовків боятися – в ліс не ходити.
Часто на позначення фразеологізмів можна почути термін ідіома (дехто з мовознавців співвідносить ідіоми із зрощеннями і єдностями). Власне “Словник лінгвістичних термінів” (Д.І.Ганич, І.С.Олійник) трактує цей термін так – стійкий неподільний зворот мови, що виражає єдине поняття, зміст якого не визначається змістом його складових елементів: байдики бити, на руку ковінька.
4. Лексико-граматичні зміни фразеологічних одиниць
Фразеологічні одиниці здебільшого входять у ширші контексти саме у своєму закріпленому традиціями вживанні, компонентному складі, переважно компактним суцільним масивом, але деякі з них відзначаються проникливістю структури: компоненти їх можуть відокремлюватись вставкою окремих слів, навіть речень.
Та за стільки років головування він собаку на роботі з’їв.
ФО можуть поширюватися за рахунок синтаксично зв’язаних із ними слів контексту, які певним чином доповнюють, уточнюють основний зміст фразеологізму.
Може, це вже моя лебедина пісня.
Деякі ФО поєднуються лише із словом чи словами одного семантичного поля (зв’язані), інші вступають у взаємодію з багатьма словами (вільні).
Ні сном ні духом паруються з дієсловами відати, знати.
На всі заставки – лаяти (плюс синонім), вихваляти, брехати, верещати, хропти, чхати, бігти…
ФО можуть функціонувати як в повному, так і в скороченому (неповному) варіанті.
З людиною буває часто так,
Що, добре знаючи колишнього події,
Вона сучасного ні в зуб не розуміє.
Слово ногою тут є факультативним.
5. Полісемія та омонімія фразеологізмів
Уважні спостереження над еволюцією ФО дають підстави твердити, що для фразеології так само, як і для лексики, властиві певні внутрішні закономірності, зокрема такі системні відношення, як полісемія, синонімія та антонімія.
Аналіз фразеологічного матеріалу переконує, що певній частині фразеологізмів властива полісемія.
Як же розвивається багатозначність ФО? На базі вільного словосполучення внаслідок його переносного вживання виникає первинно-образне значення ФО. Наступне ж значення народжується вже на основі повторного переосмислення значення першої ФО, це значення є вторинно-образним.
Прикладом може бути вислів віддати кінці. Пряме нефразеологічне значення – “відв’язати канат, коли судно відшвартовується”. Переносне, первинно-образне (перше фразеологічне) – іти чи від’їжджати звідкись (щодо людей). Наступне фразеологічне значення – вторинно-образне: іти з життя, помирати.
Багатозначні ФО: очі рогом лізуть –
1) очі широко розкриваються від напруження тощо;
2) хтось через силу робить що-небудь;
3) хтось незручно, неприємно себе почуває.
розбирати по кісточках –
1) детально обговорювати кого-, що-небудь:
2) детально, до дрібниць вивчати, аналізувати що-небудь.
Оскільки значення ФО є менш диференційованим, ніж значення слова, то і полісемія є обмеженим явищем у сфері фразеології.
Під фразеологічними омонімами розуміють такі фразеологічні одиниці, які повністю збігаються за компонентним складом, але не мають нічого спільного у значенні.
Фразеологічна омонімія вивчена ще недостатньо в сучасному мовознавстві. Дослідники зазначають, що омонімічних фразеологізмів у порівнянні з лексичними значно менше.
Виникнення омонімів обумовлюється різними способами фразеологізації того самого вільного словосполучення. Так виникли фразеологічні омоніми пускати півня, що означає “підпалити щось…”, а також може мати значення “писнути, співаючи чи говорячи”; дати волю рукам – “побити когось”, дати волю рукам – “обнімати кого-небудь”.
6. Синонімія та антонімія фразеологізмів
Фразеологічними синонімами називаються такі ФО, які позначають той же предмет дійсності, виражають те саме поняття, відтіняючи різні сторони його. Фразеологічні синоніми мають однотипне категоріальне значення.
Фразеологічні синоніми об’єднуються у синонімічні ряди, члени яких по-своєму розкривають певні поняття чи судження: “бути близьким до смерті”: на ладан дихати, бути однією ногою в могилі, три чисниці до смерті; “тікати”: пуститися берега, брати ноги на плечі, давати драла.
Для більшості фразеологізмів-синонімів характерні такі риси, як: однорідність моделі, співвіднесеність значення із значенням відповідної частини мови, а також своєрідна сполучуваність.
Об’єднуючись спільним значенням, синонімічні ФО розрізняються певними семантичними відтінками. Так фразеологічні синоніми на позначення поняття “багато” можуть мати такі відтінки: хоч греблю гати, по горло, як зірок у небі, тьма-тьмуща – сполучаються з широким колом понять; кури не клюють і хоч лопатою загрібай – стосовно грошей, коштовностей; як грибів після дощу – крім знач. “багато” має ще й відтінок “швидко”.
Фразеологічні антоніми – це дві фразеологічні одиниці з протилежними значеннями, наприклад: у рот води набрати – теревені правити; кури не клюють – як кіт наплакав; жити як кішка з собакою – жити душа в душу.
Серед фразеологічного матеріалу можна визначити абсолютні антоніми, у яких протилежність семантики двох фразеологічних одиниць пояснюється наявністю частки не, що входить до складу компонентів: до пуття довести – не довести до пуття; ряст топтати – не топтати ряст.
Другу групу становлять фразеологізми-антоніми з різним компонентним складом, тобто різноструктурні: рукою подати – за тридев’ять земель; теревені правити – у рот води набрати.
7. Походження фразеологізмів української мови
7.1. Відбиття матеріального й духовного життя народу у фразеології
Матеріальне й духовне життя народу становить невичерпне джерело ФО.
Лаконічно й образно передаючи “великі мислені маси” (Потебня), ФО доносять голос старожитніх писаних пам’яток, колишній світ воїна й мирного орача, мисливця і пастуха, їхні звичаї, обряди, забобони, побут. ФО віддзеркалюють різні сторони народного буття.
1. Давній побут, трудові процеси селянського життя: волам хвости крутити, повертати голоблі, нарубати дров, ні в тин ні в ворота, передати куті меду;
2. Історичні події, факти життя: хоч куди козак, мандрівочка – рідна тіточка, сідати в чужі сани, накрити мокрим рядном;
3. Рослинний і тваринний світ: обідрати як липку, не ликом шитий, як з гуски вода, брати бика за роги.
4. Соціальні відносини: невістка – чужа кістка, кланятися в ноги, пасти задніх.
5. Одиниці виміру: від горшка два вершка, рукою подати, знати почому корець (фунт) лиха.
6. Духовна культура: читати глаголи, брати рушники, підкова на щастя.
7. Фольклор: хатка на курячій ніжці, залишити ріжки та ніжки, накласти головою.
7.2. Літературні фразеологізми
Сталі словесні формули, що являють собою часто повторювані в писемному й усному мовленні влучні вислови видатних осіб – письменників, філософів, учених, політичних діячів – об’єднуються під назвою крилаті вислови.
1. Крилаті вислови античного джерела:
а) Старогрецькі: ахіллесова п’ята, гордіїв вузол, сізіфова праця;
б) Староримські: гроші не пахнуть, перейти Рубікон, людина людині вовк.
2. Крилаті вислови релігійного походження:
а) Біблійні: випити чашу до дна, камінь спотикання, не хлібом єдиним, око за око;
б) Євангельські: блудний син, вовк в овечій шкурі, нести хрест, ходіння по муках.
3. Переклади влучних висловів із художніх, філософських та інших творів багатьох мов:
а) німецького походження: весна народів, переоцінка цінностей, чисте мистецтво;
б) французького походження: буря в склянці воді, варфоломіївська ніч, золота молодь;
в) англійського походження: бути чи не бути, мета виправдовує засіб тощо.
Серед крилатих висловів чимало засвоєних із давньоруських джерел: ламати списи, сіяти смуток, іду на ви, мертві сраму не імуть.
Багатий фонд крилатих висловів, що виникли на власне українському ґрунті: всякому городу…, любов к отчизні де героїть…, конотопська відьма, а віз і нині там і т.д.
7.3. ФО іншомовного походження
ФО, як правило, не перекладаються з мови на мову. Для їх відтворення при перекладі потрібно знайти національний відповідник або пояснити зворот описово.
Запозичені фразеологізми являють собою стійкі сполуки слів, що як готові відтворювані одиниці склалися в іншій мові і були перенесені на український мовний ґрунт без перекладу – в транслітерованому чи нетранслітерованому вигляді – alma mater (альма матер).
Фразеологічні одиниці, що з’явилися в мові внаслідок дослівного перекладу іншомовного звороту, складають фонд фразеологічних кальок: боротьба за існування (англ. struggle for life); папір не червоніє (лат. epistola non erubescit).
схема Фразеологічного аналізу слова
Текст із фразеологізмом для аналізу: Далі Максим уже орудував бесідою; точив баляси, розказував про свої сільські походи, смішив усіх і реготався сам (Мирн.).
1. Вибрати з тексту пропонований для аналізу фразеологізм. Назвати його (в разі змінної форми словосполучення) у початковій формі.
– точити баляси
2. Розкрити значення аналізованого фразеологізму (описово чи з допомогою слів-синонімів).
– безпредметно розмовляти, вести пусті балачки.
3. Виявити, чи має аналізований фразеологізм фразеологічні синоніми, антоніми, фразеологічні варіанти і, якщо має, назвати їх.
– синоніми: теревені правити, розв’язати губу, язика чесати; антоніми: в рот води набрати, язика прикусити, ні гу-гу, ні пари з уст; фразеологічні варіанти: точити баляндраси, точити ляси.
4. Встановити структурно-граматичний тип фразеологізму (якщо нагадує словосполучення, вказати – іменне, дієслівне, прислівникове чи прикметникове воно; якщо речення – назвати, якого типу).
– аналізований фразеологізм нагадує дієслівне словосполучення.
5. Показати (якщо фразеологізм нагадує словосполучення), з якою частиною мови фразеологізм співвідносний.
– співвідносний із дієсловом розмовляти.
6. Визначити, яка саме фразеологічна одиниця аналізується (ідіома, фразеологічна єдність, фразеологічне сполучення, прислів’я, приказка, усталене фразеологічне порівняння, крилатий вислів).
– ідіома, або фразеологічне зрощення.
7. Сформулювати визначення відповідної фразеологічної одиниці.
– ідіома, або фразеологічне зрощення – це семантично неподільна фразеологічна одиниця, в якій цілісне значення невмотивоване, не випливає із значень складових слів-компонентів.
8. Встановити походження аналізовнаого фразеологізму (питоме, тобто власне українське, спільносхіднослов’янське чи східнослов’янське, або запозичене з інших мов).
– точити баляси – спільносхіднослов’ян-ський за походженням.
9. Встановити джерело первісного вживання фразеологізму (з народної мови; професійний вираз; крилатий вислів часів античності; біблійний вислів; вислови відомих людей; вислів, пов’язаний з певними історичними подіями тощо).
– джерело первісного вживання фразеологізму – професійна мова теслярів.
10. Встановити стиль (чи стилі), в яких звичайно вживається аналізований фразеологізм.
– аналізований фразеологізм уживається переважно в розмовній мові.
11. Встановити стилістичну функцію аналізованого фразеологізму в тексті.
– увиразнює художній текст, наближає мову уривка до уснорозмовної.
== Наукова цінність ==
| |||