Вікіпедія

Сифіліс: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
уточнення
попрятав у коментарі те, що потім перенсу у відповідне місце, бо багато повторів та незграбностей поганого перекладу
Рядок 17:
== Історія появи та розвитку хвороби ==
{{Головна|Історія сифілісу}}
[[Файл:Rembrandt Harmensz. van Rijn 095.jpg|thumb|Художник [[Рембрандт ван Рейн]], ''Портрет [[Жерар де Лерес|Жерара де Лереса]]'', приблизно 1665-67 рр., олія, полотно. Де Лерес і сам був художником таі теоретиком мистецтва, страждав на вроджений сифіліс, що значно спотворив його обличчя і з часом призвів до сліпоти.<ref>''[[Metropolitan Museum of Art|The Metropolitan Museum of Art Bulletin]]'', Summer 2007, pp. 55-56.</ref>]]
 
Точне походження сифілісу невідоме.<ref name=Kent08/> За однією з двох основних гіпотез, сифіліс увезли до [[Європейський Союз|Європи]] моряки, які поверталися із походів [[Христофор Колумб|Христофора Колумба]] до [[Америка|Америки]], за іншою&nbsp;— сифіліс існував у Європі і раніше, але перебігав нерозпізнанимскрито.<!-- Orgin10 --> Їх ще називають «колумбовою» та «доколумбовою» [[Гіпотеза|гіпотезамигіпотеза]]ми, відповідно.<ref name=Orgin10>{{cite journal|last=Farhi|first=D|coauthors=Dupin, N|title=Origins of syphilis and management in the immunocompetent patient: facts and controversies|journal=Clinics in dermatology|date=September 2010-Oct|volume=28|issue=5|pages=533–8|pmid=20797514|doi=10.1016/j.clindermatol.2010.03.011}}</ref> [[Христофор Колумб|Колумбова]] гіпотеза має найбільше наявних доказів.<ref>{{cite journal|last=Rothschild|first=BM|title=History of syphilis|journal=Clinical infectious diseases: an official publication of the Infectious Diseases Society of America|date=15 May 2005|volume=40|issue=10|pages=1454–63|pmid=15844068|doi=10.1086/429626}}</ref><ref>{{cite journal|last=Harper|first=KN|coauthors=Zuckerman, MK; Harper, ML; Kingston, JD; Armelagos, GJ|title=The origin and antiquity of syphilis revisited: an appraisal of Old World pre-Columbian evidence for treponemal infection.|journal=American journal of physical anthropology|date=2011|volume=146 Suppl 53|pages=99-133|pmid=22101689}}</ref> Перші записи про спалахи сифілісу були зафіксовані ув Європі у 1494—1495&nbsp;рр. роках у місті [[Неаполь|Неаполь, Італія]], під час вторгнення [[Французи|французів]]<ref name=Orgin10/><ref name=Music08>{{cite journal|last=Franzen|first=C|title=Syphilis in composers and musicians--Mozart, Beethoven, Paganini, Schubert, Schumann, Smetana|journal=European Journal of Clinical Microbiology and Infectious Diseases |date=December 2008|volume=27|issue=12|pages=1151–7|pmid=18592279|doi=10.1007/s10096-008-0571-x}}</ref>. Через те, що хвороба поширилась завдяки французьким військам, які поверталися з Італії, її спочатку називали «французькою хворобою», ця назва традиційно використовується й досі. У 1530 році назва «сифіліс» вперше була використана італійським лікарем та поетом [[Джироламо Фракасторо]] в його ''Syphilis sive morbus gallicus'' («Сифіліс або французька хвороба»)&nbsp;— [[латинська мова|латиномовній]] поемі, написаній [[гекзаметр|дактилічним гекзаметром]]<ref name=Music08/><ref>{{cite book|last1=Fracastor|first1=Hieronymus|title=Syphilis|date=1911|publisher=The Philmar Company|url=https://ia600509.us.archive.org/15/items/hieronymusfraca00frac/hieronymusfraca00frac_bw.pdf}}</ref>. У ній він описуєописав руйнівні наслідки хвороби в Італії<ref>Nancy G. «Siraisi, Drugs and Diseases: New World Biology and Old World Learning», in Anthony Grafton, Nancy G. Siraisi, with April Shelton, eds. (1992). ''New World, Ancient Texts'' (Cambridge MA: Belknap Press/Harvard University Press), pages 159—194</ref>. Головним героєм її був пастух на ім'я Сіфіл (''Syphilus''&nbsp;— можливо, [[алюзія]] на Сіпіла з «[[Метаморфози|Метаморфоз]]» [[Овідій|Овідія]]), який став першою жертвою хвороби<ref name=Music08/>. Історично відома й інша назва хвороби&nbsp;— «<nowiki/>[[Велика віспа]]<nowiki/>»<ref name=Old05>{{cite journal|last=Dayan|first=L|coauthors=Ooi, C|title=Syphilis treatment: old and new|journal=Expert opinion on pharmacotherapy|date=October 2005|volume=6|issue=13|pages=2271–80|pmid=16218887|doi=10.1517/14656566.6.13.2271}}</ref><ref name=Euro04>{{cite journal|last=Knell|first=RJ|title=Syphilis in renaissance Europe: rapid evolution of an introduced sexually transmitted disease?|journal=Proceedings. Biological sciences / the Royal Society|date=7 May 2004|volume=271 Suppl 4|pages=S174–6|pmid=15252975|doi=10.1098/rsbl.2003.0131|pmc=1810019|issue=Suppl 4 | url =http://rspb.royalsocietypublishing.org/content/271/Suppl_4/S174.full.pdf }}</ref>. В Україні сифіліс був відомий як «франца», «пранці»<ref>{{СУМ-11|Пранці}}</ref>&nbsp;— це слово походить через {{lang-pl|france}} (однина&nbsp;— ''franca'') від {{lang-de|Franzen}}&nbsp;— скорочення від ''Franzosenkrankheit''&nbsp;— «<nowiki/>[[французька хвороба]]<nowiki/>»<ref>{{ЕСУМ4}}</ref>.
 
Збудника захворювання, ''[[Treponema pallidum|бліду спірохету]]'', вперше виявили [[Фріц Шаудін]] та [[Еріх Гофман]] у 1905 році<ref name=Music08/> Перші ефективні ліки, ([[сальварсан]]), розробив у 1910 році [[Пауль Ерліх]], взявши до уваги дослідження лікувальної дії [[арсен]]а, проведені до того [[Пауль Теодор Уленгут|Паулем Уленгутом]]. Потім були випробування [[пеніцилін]]у та підтвердження його ефективності у 1943 році<ref name=Music08/><ref name=Old05/>. Перед появою ефективного лікування зазвичай використовували [[ртуть]] та ізоляцію хворого із методами лікування, які були іноді гіршими від самої хвороби<ref name=Old05/>. Багатьох відомих історичних постатей, включаючи [[Франц Шуберт|Франца Шуберта]], [[Артур Шопенгауер|Артура Шопенгауера]], [[Едуард Мане|Едуарда Мане]]<ref name=Music08/> та [[Адольф Гітлер|Адольфа Гітлера]]<ref>{{cite news | url =http://news.bbc.co.uk/2/hi/health/2842819.stm | title = Hitler syphilis theory revived | publisher = BBC News | date = 12 March 2003}}</ref>, вважають тими, що хворіли на [[сифіліс]].
 
<!--Ознаки сифілісу різняться в залежності від того, на якій із чотирьох стадій він перебігає (первинній, вторинній, прихованій та третинній). Первинний сифіліс зазвичай представлений одним [[шанкр]]ом (тверда, безболісна шкірна [[виразка]], яка не зумовлює свербежу), вторинний сифіліс&nbsp;— розсіяним [[висип]]ом, який часто з'являється на долонях рук і підошвах ніг, прихований сифіліс&nbsp;— зовсім або майже без симптомів і третинний сифіліс&nbsp;— [[Гума (патологія)|гумами]], симптомами ураження нервової або [[Серцево-судинна система|серцево-судинної систем]]. Однак, ця хвороба відома як „великий«великий імітатор“імітатор» через її часті атипові прояви. Діагноз, як правило, ставиться за допомогою [[серологічне дослідження|аналізів крові]]; однак, зрідка бактерії також можна виявити за допомогою мікроскопії. Сифіліс ефективно лікують за допомогою [[Антибіотики|антибіотиків]], зокрема, перевагу віддають внутрішньом'язовим ін'єкціям [[пеніцилін]]у (вводиться внутрішньовенно у випадку нейросифілісу), або [[цефтріаксон]]у, а тим, у кого серйозна [[алергія]] на [[пеніцилін]]&nbsp;— призначають пероральний прийом [[доксициклін]]у або [[азитроміцин]]у.-->▼
 
== Актуальність ==
Наразі основним [[Механізм передачі інфекції|шляхом зараження]] сифілісом [[Лікар|лікарі]] визначають [[Статевий акт|статевий контакт]]; випадки побутового зараження (при користуванні спільними посудом, сигаретами, [[люлька для куріння|люльками]]) зустрічаються рідко. [[Спірохети|Спірохет]] виділяють з відкритих виразок або шкірних [[висип]]ів хворої людини. Вони проникають в організм через слизові оболонки [[Статеві органи|статевих органів]], рота і заднього проходу, або ж через пошкоджену шкіру інших частин тіла. Якщо сифілісом хворіє [[Вагітність|вагітна]] [[жінка]], вона може заразити свою дитину внутрішньоутробно.▼
 
Найчастіше сифіліс реєструють у чоловіків і жінок віком від 18-ти до 29-ти років. Сифіліс може давати різноманітну картину проявів і відрізняється складним перебігом. Захворювання може перебігати безсимптомно. Лікування сифілісу є складним завданням, яке вимагає індивідуального підходу. При відсутності лікування, можливі летальні наслідки. Лікарі [[Констатація|констатують]], найкращим способом уникнення зараження є обмеження статевих контактів, особливо випадкових.<ref>[http://www.vtvplus.com.ua/lang/ua/projects/self-love/33469-sifls.html Інстинкт Самозбереження]▼
</ref>▼
 
Основним шляхом передачі захворювання є статевий контакт; і, крім того, хвороба може передаватися плоду від матері під час вагітності або при народженні, що в результаті призводить до уродженого сифілісу. Іншими захворюваннями людини, які спричинюють підвиди [[Бліда трепонема|блідої трепонеми]], є [[фрамбезія]] (підвид ''pertenue''), [[пінта (хвороба)|пінта]] (підвид ''carateum''), і [[беджель]] (підвид ''endemicum'').
 
▲Ознаки сифілісу різняться в залежності від того, на якій із чотирьох стадій він перебігає (первинній, вторинній, прихованій та третинній). Первинний сифіліс зазвичай представлений одним [[шанкр]]ом (тверда, безболісна шкірна [[виразка]], яка не зумовлює свербежу), вторинний сифіліс&nbsp;— розсіяним [[висип]]ом, який часто з'являється на долонях рук і підошвах ніг, прихований сифіліс&nbsp;— зовсім або майже без симптомів і третинний сифіліс&nbsp;— [[Гума (патологія)|гумами]], симптомами ураження нервової або [[Серцево-судинна система|серцево-судинної систем]]. Однак, ця хвороба відома як „великий імітатор“ через її часті атипові прояви. Діагноз, як правило, ставиться за допомогою [[серологічне дослідження|аналізів крові]]; однак, зрідка бактерії також можна виявити за допомогою мікроскопії. Сифіліс ефективно лікують за допомогою [[Антибіотики|антибіотиків]], зокрема, перевагу віддають внутрішньом'язовим ін'єкціям [[пеніцилін]]у (вводиться внутрішньовенно у випадку нейросифілісу), або [[цефтріаксон]]у, а тим, у кого серйозна [[алергія]] на [[пеніцилін]]&nbsp;— призначають пероральний прийом [[доксициклін]]у або [[азитроміцин]]у.
 
Вважають, що в 1999 році сифілісом були заражені 12 мільйонів осіб по всьому світі, причому більше 90&nbsp;% випадків доводилося на [[країни, що розвиваються]]. Після різкого зниження рівня захворюваності з причини загальнодоступності пеніциліну в сорокових роках, рівні захворюваності сифілісу у багатьох країнах збільшилися на початку нового тисячоліття, часто в поєднанні з [[вірус імунодефіциту людини|ВІЛ]]. Частково, це пов'язано з небезпечними статевими контактами серед [[Чоловіки, які практикують секс із чоловіками|чоловіків, які вступають в статевий зв'язок з чоловіками]], збільшенням безладних статевих стосунків, рівню проституції та зменшенням використання засобів бар'єрного захисту.<ref name="Coffin2010">{{cite journal|last=Coffin|first=LS|coauthors=Newberry, A, Hagan, H, Cleland, CM, Des Jarlais, DC, Perlman, DC|title=Syphilis in Drug Users in Low and Middle Income Countries|journal=The International journal on drug policy|date=January 2010|volume=21|issue=1|pages=20–7|pmid=19361976|doi=10.1016/j.drugpo.2009.02.008|pmc=2790553}}</ref><ref name="Gao2009">{{cite journal|last=Gao|first=L|coauthors=Zhang, L, Jin, Q|title=Meta-analysis: prevalence of HIV infection and syphilis among MSM in China|journal=Sexually transmitted infections|date=September 2009|volume=85|issue=5|pages=354–8|pmid=19351623|doi=10.1136/sti.2008.034702}}</ref><ref name="Karp2009">{{cite journal|last=Karp|first=G|coauthors=Schlaeffer, F, Jotkowitz, A, Riesenberg, K|title=Syphilis and HIV co-infection|journal=European journal of internal medicine|date=January 2009|volume=20|issue=1|pages=9–13|pmid=19237085|doi=10.1016/j.ejim.2008.04.002}}</ref>
 
За даними [[Міністерство охорони здоров'я України|МОЗ]], захворюваність на сифіліс в Україні на сьогодні має тенденцію до зниження. Симптоми сифілісу дуже різноманітні. Будь-які прояви, такі як виділення або незвичний висип, особливо в [[Пахова область|паховій області]] вже є сигналом для негайного обстеження у лікаря.
 
== [[Етіологія (медицина)|Етіологія]] ==
[[Файл:Treponema pallidum 01.png|thumb|Гістопатологія спірохет виду ''Treponema pallidum'' за допомогою модифікованого фарбування сріблом за Штайнером]]
{{Main|Treponema pallidum}}
Рядок 59 ⟶ 52:
{{legend|#cb0000|>500}}
]]
▲Наразі основним [[Механізм передачі інфекції|шляхоммеханізмом зараженняпередачі]] сифілісомсифілісу вважається [[Лікарконтактний механізм передачі інфекції|лікаріконтактний]] визначаютьчерез [[Статевий акт|статевий контакт]];. випадкиВипадки побутового зараження (при користуванні спільними посудом, сигаретами, [[люлька для куріння|люльками]]) зустрічаються рідко. [[Спірохети|Спірохет]]Збудників виділяють зіз відкритих виразок або шкірних [[висип]]івань хворої людини. Вони проникають в організм через слизові оболонки [[Статеві органи|статевих органів]], рота і заднього проходу, або ж через пошкоджену шкіру інших частин тіла. Якщо сифілісомна сифіліс хворіє [[Вагітність|вагітна]] [[жінка]], вона може заразити свою дитину внутрішньоутробно.
В основному, сифіліс передається статевим шляхом або під час вагітності від матері [[плід (анатомія)|плода]]; спірохета може проникати через неушкоджені слизові оболонки або пошкоджену шкіру<ref name=Kent08/><ref name=ST10>{{cite journal |author=Stamm LV |title=Global Challenge of Antibiotic-Resistant Treponema pallidum |journal=Antimicrob. Agents Chemother. |volume=54 |issue=2 |pages=583–9 |year=2010 |month=February |pmid=19805553 |pmc=2812177|doi=10.1128/AAC.01095-09 |url=http://aac.asm.org/content/54/2/583.full.pdf}}</ref>. Таким чином, він передається через [[поцілунок]] при ушкодженні ділянок біля губ, а також в ході орального, вагінального чи анального сексу.<ref name=Kent08/> Приблизно від 30&nbsp;% до 60&nbsp;% з тих, хто стикався з первинним або вторинним сифілісом, заразяться цим захворюванням<ref name=Eye07>{{cite journal |author=Bhatti MT|title=Optic neuropathy from viruses and spirochetes |journal=Int Ophthalmol Clin |volume=47 |issue=4 |pages=37–66, ix|year=2007 |pmid=18049280 |doi=10.1097/IIO.0b013e318157202d |url=}}</ref>. Інфікуючу здатність сифілісу підтверджує той факт, що людина, яку заразили всього 57 мікроорганізмами, з імовірністю в 50&nbsp;% набуде дане захворювання<ref name=Pri2008/>. У Сполучених Штатах, більшість (60&nbsp;%) нових випадків захворювання реєструють у чоловіків, які вступають у [[ЧСЧ|статевий зв'язок з чоловіками]].<!-- Kent08 --> Сифіліс може передаватися через [[препарати крові]]. У багатьох країнах проводять тести на сифіліс і, отже, ризик захворювання є низьким.<!-- Kent08 --> Ризик передачі бактерії при обміні голками є обмеженим.<ref name=Kent08/> Сифіліс не передається через сидіння унітазу, при повсякденній діяльності, при прийомі гарячої ванни або внаслідок спільне користування посудом чи одягом.<ref name="CDC Fact Sheet">{{cite web | title = Syphilis - CDC Fact Sheet | publisher = [[Centers for Disease Control and Prevention]] (CDC) | date = 16 September 2010 | url = http://www.cdc.gov/std/syphilis/STDFact-Syphilis.htm | accessdate =30 May 2007 }}</ref>▼
 
▲Найчастіше сифіліс реєструють у чоловіків і жінок віком від 18-ти до 29-ти років. Сифіліс може давати різноманітну картину проявів і відрізняється складним клінічним перебігом. Захворювання може перебігати й безсимптомно. Лікування сифілісу є складним завданням, яке вимагає індивідуального підходу. При відсутності лікування, можливі летальні наслідки. Лікарі [[Констатація|констатують]], найкращим способом уникнення зараження є обмеження статевих контактів, особливо випадкових.<ref>[http://www.vtvplus.com.ua/lang/ua/projects/self-love/33469-sifls.html Інстинкт Самозбереження]
▲</ref>
 
▲<!--В основному, сифіліс передається статевим шляхом або під час вагітності від матері [[плід (анатомія)|плода]]; спірохета може проникати через неушкоджені слизові оболонки або пошкоджену шкіру<ref name=Kent08/><ref name=ST10>{{cite journal |author=Stamm LV |title=Global Challenge of Antibiotic-Resistant Treponema pallidum |journal=Antimicrob. Agents Chemother. |volume=54 |issue=2 |pages=583–9 |year=2010 |month=February |pmid=19805553 |pmc=2812177|doi=10.1128/AAC.01095-09 |url=http://aac.asm.org/content/54/2/583.full.pdf}}</ref>.--> Таким чином, він передається через [[поцілунок]] при ушкодженні ділянок біля губ, а також в ході орального, вагінального чи анального сексу.<ref name=Kent08/> Приблизно від 30&nbsp;% до 60&nbsp;% з тих, хто стикався з первинним або вторинним сифілісом, заразяться цим захворюванням<ref name=Eye07>{{cite journal |author=Bhatti MT|title=Optic neuropathy from viruses and spirochetes |journal=Int Ophthalmol Clin |volume=47 |issue=4 |pages=37–66, ix|year=2007 |pmid=18049280 |doi=10.1097/IIO.0b013e318157202d |url=}}</ref>. Інфікуючу здатність сифілісу підтверджує той факт, що людина, яку заразили всього 57 мікроорганізмами, з імовірністю в 50&nbsp;% набуде дане захворювання<ref name=Pri2008/>. У Сполучених Штатах, більшість (60&nbsp;%) нових випадків захворювання реєструють у чоловіків, які вступають у [[ЧСЧ|статевий зв'язок з чоловіками]].<!-- Kent08 --> Сифіліс може передаватися через [[препарати крові]]. У багатьох країнах проводять тести на сифіліс і, отже, ризик захворювання є низьким.<!-- Kent08 --> Ризик передачі бактерії при обміні голками є обмеженим.<ref name=Kent08/> Сифіліс не передається через сидіння унітазу, при повсякденній діяльності, при прийомі гарячої ванни або внаслідок спільне користування посудом чи одягом.<ref name="CDC Fact Sheet">{{cite web | title = Syphilis - CDC Fact Sheet | publisher = [[Centers for Disease Control and Prevention]] (CDC) | date = 16 September 2010 | url = http://www.cdc.gov/std/syphilis/STDFact-Syphilis.htm | accessdate =30 May 2007 }}</ref>
 
Сифілісом, як вважають, було інфіковано 12 мільйонів людей у 1999 році, з них більше, ніж 90&nbsp;% випадків було зафіксовано у [[країни, що розвиваються|країнах, що розвиваються]]<ref name=ST10/>. Хвороба вражає щорічно від 700 тисяч до 1,6 мільйонів вагітних, результатами чого є [[спонтанний аборт]], [[мертвонародження]] та вроджений сифіліс.<!-- Wood09 --> У [[Субсахарська Африка|Субсахарській Африці]] на сифіліс припадає близько 20&nbsp;% загальної [[пренатальна смертність|пренатальної смертності]]<ref name=Wood09/>. Пропорційно високі показники серед [[Рекреаційне вживання психотропних речовин|споживачів внутрішньовенних наркотиків]], [[ВІЛ/СНІД|ВІЛ-інфікованих]] та чоловіків, які мають статеві стосунки з чоловіками.<ref name="Coffin2010" /><ref name="Gao2009" /><ref name="Karp2009" /> На 2007 рік показники сифілісу у [[Сполучені Штати Америки|США]] були у шість разів вищими серед чоловічого населення, порівняно з жіночим, тоді як у 1997 році ці показники були майже однаковими<ref>{{cite web|title=Trends in Reportable Sexually Transmitted Diseases in the United States, 2007|url=http://www.cdc.gov/std/stats07/trends.htm|publisher=[[Centers for Disease Control and Prevention]](CDC)|date=13 January 2009|accessdate=2 August 2011}}</ref>. У 2010 році на [[афроамериканці]]в припадала майже половина усіх випадків хвороби.<ref>{{cite web|title=STD Trends in the United States: 2010 National Data for Gonorrhea, Chlamydia, and Syphilis|url=http://www.cdc.gov/std/stats10/tables/trends-table.htm|publisher=[[Centers for Disease Control and Prevention]] (CDC)|date=22 November 2010|accessdate=20 November 2011}}</ref>
Рядок 70 ⟶ 68:
На [[слизова оболонка|слизовій оболонці]] [[статеві органи|статевих органів]] збудник сифілісу&nbsp;— [[бліда спірохета]]&nbsp;— посилено розмножується й поширюється на найближчі ділянки тіла. Від 4 до 5 тижнів після зараження триває [[інкубаційний період]], ознаки захворювання при цьому не виявляють. Потім на місці розмноження спірохет з'являється [[Афект первинний|первинний афект]]&nbsp;— особлива [[виразка]], яку називають шанкром, округлої форми з блискучою поверхнею та затвердінням в основі. Через кілька днів після появи виразки різко збільшуються найближчі [[лімфатичні вузли]]. Це&nbsp;— первісний період сифілісу. Він триває приблизно місяць, та оскільки сифілітична виразка і збільшення лімфатичних вузлів не супроводяться болем, хворий на сифіліс може не помічати ознак хвороби і не звернутися вчасно за медичною допомогою. Отже, виникає потреба, якнайчастіше звертатись до лікарів.
 
Спірохети, інтенсивно розмножуючись, поширюються в організмі. Вони з'являються в усіх його органах і тканинах, у [[кров]]і й [[лімфа|лімфі]]. У цей вторинний період сифілісу спостерігають явища [[інтоксикація|інтоксикації]] (отруєння) організму токсинами спірохет. При цьому немає якихось характерних ознак, за якими можна було б безпомилково визначити захворювання на сифіліс; звичайна загальна слабкість, головний біль, нездужання, біль у м'язах, суглобах і кістках, невелике підвищення температури. Часом усе це хворий розцінює як [[грип]]. Єдина характерна ознака вторинного періоду сифілісу&nbsp;— рожево-червоні плями по всьому тілу; вони не завжди легко виявляються, а якщо хворий їх і помічає, то, як правило, вважає, що це [[алергія]] на якусь їжу. У вторинний період сифілісу хворий дуже заразний для оточуючих. У третинному періоді сифілісу в місцях скупчення спірохет дуже уражаються тканини: спочатку тканина сильно набрякає, а потім мертвіє і розпадається, на її місці утворюється глибокий рубець, характерний тільки для сифілісу. Такі ураження тканини ([[Гума (патологія)|гуми]]) можуть з'явитись на будь-якій ділянці тіла. Поява гуми на ділянці твердого піднебіння спричиняє руйнування кістки в цьому місці й виникнення характерної гугнявості. Гума на ділянці спинки носа руйнує кістки носа, призводить до його „провалювання“«провалювання». Ушкодження різних частин тіла спотворюють людину і роблять її інвалідом.
 
При сифілісі дуже уражаються [[кровоносні судини]], особливо [[аорта]], стінка якої втрачає свою високу міцність, еластичність і під тиском крові поступово розтягується й може розірватись. Розривання аорти призводить до майже миттєвої смерті. Сифілітичні ураження судин і тканин [[спинний мозок|спинного мозку]] спричиняють появу тяжких неврологічних ускладнень, при яких порушується чутливість різних ділянок тіла, виникають постійні або періодичні сильні свердлячі або „стріляючі“«стріляючі» болі. В результаті сифілітичного ураження нервової системи порушується [[координація рухів]], [[хода]] стає нестійкою, втрачається [[рівновага]], людина похитується; типовими є порушення мови, випадіння пам'яті, розлад лічби, писання, читання, поступовий розвиток [[слабоумство|слабоумства]]. Хворі стають надзвичайно дратівливими, запальними або, навпаки, млявими й апатичними.
 
Прояви сифілісу змінюються залежно від стадії захворювання. Виділяють три періоди:
Рядок 85 ⟶ 83:
* прихований,
* третинний<ref name=Kent08>{{cite journal |author=Kent ME, Romanelli F |title=Reexamining syphilis: an update on epidemiology, clinical manifestations, and management |journal=Ann Pharmacother |volume=42 |issue=2 |pages=226–36 |year=2008 |month=February |pmid=18212261|doi=10.1345/aph.1K086 |url=}}</ref>.
А також сифіліс може бути [[уродженим]].<ref name=ST10/> [[Вільям Ослер]] назвав його „великим«великим імітатором“імітатором» за його різноманітні прояви.<ref name=Kent08/><ref name=TUS00/>
 
=== Первинний сифіліс ===
Рядок 113 ⟶ 111:
 
=== Уроджений сифіліс ===
[[Уроджений сифіліс]] може виникнути під час вагітності або під час пологів.<!-- Wood09 --> Дві третини сифілітичних немовлят народжуються без симптомів.<!-- Wood09 --> Поширені симптоми, які згодом розвиваються протягом перших двох років життя, такі: [[гепатоспленомегалія]] (70&nbsp;%), висипання (70&nbsp;%), гарячка (40&nbsp;%), нейросифіліс (20&nbsp;%) і [[пневмонія]] (20&nbsp;%).<!-- Wood09 --> За відсутності лікування в 40&nbsp;% випадків може виникнути [[пізній уроджений сифіліс]], з такими симптомами, серед інших, як: [[тріада Гатчінсона]], [[сідловидна деформація носа]], [[симптом Хігоуменакіса]], [[шаблеподібна гомілка]] або [[суглоби Клуттона]].<ref name=Wood09/>
 
== Діагностика ==
Рядок 153 ⟶ 151:
=== Мистецтво та література ===
[[Файл:Hogarth-Harlot-5.png|thumb|Молл помирає від сифілісу, Хогарт, серія ''[[Історія повії]]'']]
Найбільш раннім витвором мистецтва, у якому був зображений сифіліс, є робота [[Альбрехт Дюрер|Альбрехта Дюрера]] ''Хворий на сифіліс'', гравюра по дереву зображає [[ландскнехт]]а, північно-європейського [[найманець|військового найманця]]<ref>{{cite journal|last=Eisler|first=CT|title=Who is Dürer's "Syphilitic Man"?|journal=Perspectives in biology and medicine|date=2009 Winter|volume=52|issue=1|pages=48–60|pmid=19168944|doi=10.1353/pbm.0.0065}}</ref>. Вважається, що міф XIX&nbsp;ст. про ''[[фатальна жінка|фатальну жінку]]'' або „отруйну«отруйну жінку“жінку» частково походить із руйнації, викликаної сифілісом. Класичним прикладом цього є балада [[Джон Кітс|Джона Кітса]] ''[[Безжалісна красуня]]''<ref>{{cite book|last=Hughes|first=Robert|title=Things I didn't know : a memoir|year=2007|publisher=Vintage|location=New York|isbn=978-0-307-38598-7|pages=346|edition=1st Vintage Book}}</ref><ref>{{cite book|last=Wilson|first=[ed]: Joanne Entwistle, Elizabeth|title=Body dressing|year=2005|publisher=Berg Publishers|location=Oxford|isbn=978-1-85973-444-5|pages=205|edition=[Online-Ausg.]}}</ref>.
 
Художник [[Ян ван дер Штраат]] зобразив сцену, на якій багатий чоловік лікується від сифілісу за допомогою тропічного [[гваякове дерево|гваякового дерева]], приблизно у 1580 році<ref>{{cite book|last=Reid|first=Basil A.|title=Myths and realities of Caribbean history|year=2009|publisher=University of Alabama Press|location=Tuscaloosa|isbn=978-0-8173-5534-0|pages=113|url=http://books.google.com/books?id=KtT0_P-9xiAC&pg=PA113|edition=[Online-Ausg.]}}</ref>. Назва картини „Приготування«Приготування та застосування гваякового дерева у лікуванні сифілісу“сифілісу». Те, що митець обрав саме цей епізод у серії робіт, де прославляв Новий Світ, вказує, наскільки важливим, хоч і не ефективним, було лікування сифілісу для європейської еліти того часу. Яскраво забарвлена та деталізована робота описує, як чотири служки готують відвар, тоді як лікар спостерігає, ховаючи щось за спиною, як п'є нещасний пацієнт<ref name="ALLPOSTERS">[http://www.allposters.com/-sp/Preparation-and-Use-of-Guayaco-for-Treating-Syphilis-Posters_i1587366_.htm«Preparation and Use of Guayaco for Treating Syphilis»"]. Jan van der Straet. Retrieved 6 August 2007.</ref>.
 
=== Таскиджійські та гватемальські дослідження ===
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Сифіліс