Елементарний електричний заряд: відмінності між версіями

:e = 1.602 176 487(40) ×10×10^-19 [[Кулон|Кл]].

== Квантування заряду ==

Проведені наприкінці XIX століття експерименти з відхилення анодних і катодних променів у [[електронно-променева трубка|електронно-променевій трубці]] ([[Джозеф Джон Томсон]]) та вимірювання заряду олійних краплинок ([[Міллікен Роберт Ендрус|Роберт Мілікен]]) довели, що електричний заряд може приймати значення кратні певному елементарному заряду. На основі цих експериментів була запропонована гіпотеза існування негативно зарядженої частки, яка була б носієм заряду. Цю частку назвали електроном.

Фізичне поняття елементарного електричного заряду випливає з математичної теорії будови реального фізичного простору. Теорія множин, топологія і фрактальна геометрія дозволяють збудувати простір, як математичну решітку топологічних куль - тессе-решітку, яка наділена фрактальними властивостями (див. детальніше в розділі [[маса]]). Якщо з поняттям маси пов'язана об'ємна фрактальна деформація топологічної кулі, то з поняттям електричного заряду потрібно зіставити стан поверхні топологічної кулі, яка в тессе-решітці є елементарною одиницею, або коміркою тессе-решітки. В виродженій тессе-решітці можна виділити середній радіус комірки так, що амплітуди коливань поверхні перетинають цей радіус як на зовні, так і в середину комірки. Тоді квант поверхневої деформації, коли всі амплітуди поверневого коливання орієнтовані назовні можна зіставити з позитивним електричним елементарним зарядом, а у разі, коли всі амплітуди орієнтовані в середину комірки - з негативним елементарним зарядом. Рух такого заряду в тессе-решітці можна описати за допомогою відповідного Лагранжіану, а рівняння руху, тобто, рівняння Ейлера-Лагранжа, призводять безпосередньо до рівнянь Максвелла виписаних у д'Аламбертовому вигляді. З рухом заряду пов'язане випромінення і поглинання фотонів, які є електромагнітно-поляризовані інертони. Проходячи кожні непарні відрізки <math>\lambda</math>/2 свого шляху, де <math>\lambda</math> є так звана де-Бройлівська дожина хвилі частинки, заряджена частинка поступово змінює стан поверхнєвої поляризації до магнітного стану, тобто, магнітного монополю. Затим віпромінені фотони повертаються до частинки на наступному парному відрізку <math>\lambda</math>/2 шляху зарядженої частинки і частинка відновлює свій початковий чисто електричний поверхневий стан.

== Джерела ==

*

pp. 425-456 (2003); also: http://arXiv.org/abs/physics/0501132.

* [[Питомий електричний заряд]]

* [[Електричний заряд]]

* [[Квантова потенціальна антиточка]]

[[ar:شحنة أساسيةأولية]]