Трубопровідний транспорт: відмінності між версіями

'''Трубопровідний транспорт'''&nbsp;— найекономічніший вид транспортування [[нафта|нафти]], нафтопродуктів і [[газ]]у з місць видобутку та виробництва до районів їх використання і переробки. Магістральні нафтопроводи і газопроводи транспортують ці продукти на великі відстані найкоротшою лінією з найменшими втратами. Довжина магістральних трубопроводів побудованих і введених у дію на 2014 рік складала майже 2175000 миль (3500000 км) в 120 країнах світу.<ref name=cia>{{cite web |url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2117.html |title=The World Factbook — Central Intelligence Agency |website=www.cia.gov |accessdate=September 6, 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160821003050/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2117.html |archivedate=серпень 21, 2016 |deadurl=yes }}</ref>

 

Трубопровідний транспорт здійснює передачу на відстань рідких, газоподібних, а іноді і твердих продуктів по трубопроводах. Трубопровідний транспорт становить 11&nbsp;% від обсягу світового вантажообігу. Сучасний його розвиток було підготовлено досягненнями в металургії і машинобудуванні, а також потребами господарства в транспортуванні рідких і газоподібних продуктів. Створення широкої мережі трубопроводів дозволило більш ефективно переміщати природний газ, нафту і нафтопродукти на великі відстані без проміжних процесів їх перевантаження, що має місце на інших видах транспорту (крім контейнерного). Важлива особливість трубопровідного транспорту&nbsp;— безперервність його функціонування. Це забезпечується трубопроводами великого діаметра зазвичай до 1420&nbsp;мм, а в майбутньому до 1620&nbsp;мм і навіть до 2200&nbsp;мм і тиском до 75 і більше атмосфер.