Англійська мова: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Скасування редагування № 33671097 користувача Alina.Holebroda (обговорення) Мітка: Скасування |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 25:
Традиційно вважають, що англійська мова пройшла через чотири стадії протягом останніх півтори тисячі років:
* [[давньоанглійська мова|давньоанглійська]], чи [[давньоанглійська мова|англосаксонська]] ([[500]]—[[1050]]), корені якої відносять до діалектів поселенців ([[юти|ютів]], [[сакси|саксів]], [[англи|англів]] і [[фризи|фризів]]), що захопили територію сучасної [[Англія|Англії]];
* [[середньоанглійська мова|середньоанглійська]] ([[1050]]—[[1550]]), що перебувала під впливом норманської французької мови (після завоювання в [[1066]] році) та церковної латини;
* рання сучасна англійська ([[1550]]—[[1700]]), що стандартизувала широкі зміни середньоанглійської;
* пізня сучасна англійська (починаючи з [[1700]]) містить часткові зміни при поширенні сучасної англійської мови.
Рядок 32:
[[Файл:Knowledge English EU map.png|міні|Володіння англійською мовою в [[Європейський Союз|Європейському Союзі]]]]
У давньоанглійський період формування мови англійської народності (V—XI ст.) на території Британії внаслідок розвитку [[діалект]]ів північно-германських племен (англів, саксів і ютів), що переселилися в [[V століття|V ст.]] до Британії та злилися з кельтським населенням, виникає староанглійська мова. В Англії зароджуються [[феодальні відносини]], виникають окремі [[королівство|королівства]] та формуються місцеві діалекти. Найдавніші писемні пам'ятки ([[руни|рунічні написи]] на [[Рутвельський хрест|Рутвельському хресті]], поема «[[Беовульф]]» та ін.) вчені датують 7—8 ст. Зі проникненням до Англії [[християнство|християнства]] ([[VI століття|VI ст.]]) [[латинський алфавіт]] заміняє руни. Староанглійська мова характеризується розвиненою системою голосних, [[дифтонг]]ів, палаталізацією приголосних, флективною будовою, вільним порядком слів, морфологічною диференціацією [[частини мови|частин мови]], добре розвиненою системою [[словотворення|словотворчих]] [[афікс]]ів, продуктивним [[словоскладання]]м. Лексичний склад — в основному давньо-германський, із незначними кельтськими та латинськими [[запозичення]]ми. Після завоювання Англії [[Данія|Данією]] ([[1017]]) англійська мова поповнюється [[скандинавія|скандинавськими]] географічними назвами, військовими термінами, суспільно-побутовою лексикою.
=== Середньоанглійський період (XI—XIV ст.) ===
| |||