Корецький цукровий завод: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 15:
== Історія ==
Цукровий завод у місті Корець [[Рівненський повіт|Рівненського повіту]] [[Волинська губернія|Волинської губернії]] побудований у 1898 році знаним фахівцем у галузі цукроваріння, графом [[Юзеф Миколай Потоцький|Юзефом Миколайом Потоцьким]] . Початковий статутний капітал підприємства 2 542 563 рублі. У 1906 році на підприємстві працювало 437 осіб. У часи [[Перша світова війна|Першої світової війни]] та [[Українська революція|Української революції]] не зважаючи на бойові дії практично не зупинявся і працював. Виключення лише сезон 1914-15 рр.
З 1920 року Корець у складі [[Волинське воєводство (1921—1939)|Волинського воєводства]], [[Польська Республіка (1918—1939)|Польської Республіки]]. До 1939 року цукрозавод належав сину Юзефа Потоцького — [[Потоцький Роман Антоній|Роману Антонію Потоцькому]]. Також він один із співакціонерів [[Бабинський цукровий завод|Бабинського цукрового заводу.]] Поміж п'яти існуючих заводів на Волині — корецький один з найпотужніших. На сезон 1924-25 рр., було задекларовано 410 робітників. Для прикладу на Бабинському — 250, Шпанівському — 270, Житинському — 210. У 1936 році повністю модернізований сучасним обладнанням. На цей час у розпорядження цукрозаводу понад 100 га землі. Романом Потоцьким було налагоджено експорт продукції до країн західної Європи.
Рядок 21:
З вересня 1939 року завод було націоналізовано радянською владою. У 1940 році переробна потужність заводу складала 3 тис. центнерів буряків на добу<ref name="autogenerated1">Корець, Корецький район, Ровенська область // Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область. — Київ: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973.</ref>. З початком [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]], у червні 1941 року відступаючими частинами [[Червона армія|Червоної Армії]] було знищено частину обладнання цукрозаводу.
З липня 1941 року завод взято під контроль Рівненської Міської Управи, що підпорядковувалася німецькій владі. Пошкодження на заводі були відновлені і на сезон 1942-43 він запрацював. Після відступу військ [[Вермахт|Вермахту]] частину обладнання знищено.
З січня 1944 року знову у підпорядкуванні радянської влади. У 1950 році переробна потужність заводу складала 6 тис. центнерів буряків на добу<ref name="autogenerated1" />.
| |||