Хутір Надія: відмінності між версіями

'''«Ху́тір Наді́я»''' — державний заповідник-музей І.  К.  Карпенка-Карого (Тобілевича). Як і ''музейно-природничий заповідник «Тобілевичі»'' є філією [[Кіровоградський краєзнавчий музей|Кіровоградського обласного краєзнавчого музею]].

Садибу закладено в [[1871]] році батьком драматурга [[Тобілевич Карпо Адамович|Карпом Тобілевичем]] і названо іменем його дружини — [[Тарковська Надія Карлівна|Надії Тарковської]]. Згодом [[Іван Карпенко-Карий|І.  Карпенко-Карий]] обирає садибу постійним місцем проживання.

У садибі в різний час проживали [[Микола Садовський]], [[Панас Саксаганський]], [[Садовська-Барілотті Марія Карпівна|М. &nbsp;Садовська-Барілотті]]. Тут зустрічалися талановиті митці [[Заньковецька Марія Костянтинівна|М .&nbsp;Заньковецька]], [[Кропивницький Марко Лукич|М. &nbsp;Кропивницький]], [[Старицький Михайло Петрович|М. &nbsp;Старицький]] та багато інших відомих театральних діячів, письменників і художників.Із восьмирічного віку на хуторі виховувався молодший брат Надії Карлівни - Олександр, батько відомого російського поета Арсенія Тарковського і дід режисера Андрія Тарковського, який зайняв чільне місце в історії світового кіномистецтва. Народивши сімох дітей, Надія Карлівна померла зовсім молодою — у 30 років.<ref>[http://incognita.day.kyiv.ua/xutir-nadiya-koliska-teatru-korifeyiv.html Хутір Надія - колиска театру корифеїв]</ref>

До комплексу садиби входять: батьківська хата, меморіальний будинок, приміщення літературно-меморіального музею, [[парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва]] «[[Хутір Надія (парк)|Хутір Надія]]» (площею 11&nbsp;[[га]]) і ставок. Встановлено пам'ятник-погруддя І. &nbsp;Карпенка-Карого. Нині тут постійно проводяться традиційні театральні свята «Вересневі самоцвіти». Хутір Надія часто називають «Меккою українського театру». Туди часто приїздили друзі, товариші по сцені й однодумці Тобілевичів. Кожен почесний гість мав посадити там своє дерево. Як наголошує [[Шаров Ігор Федорович|Ігор Шаров]] і нині височать дуби, посаджені корифеями українського театру, а також руками багатьох видатних діячів культури, які відвідували хутір у різний час, зокрема і під час щорічного Всеукраїнського театрального свята «Вересневі самоцвіти». З декоративними та фруктовими насадженнями чергуються мальовничі галявини з природним травостоєм. Окрасою парку є Калинова алея, котра за життя Івана Карповича була улюбленим місцем його прогулянок.

[[1956]] року «Хутір Надія» оголошено державним заповідником-музеєм. Відтоді заклад працює на правах відділу [[Кіровоградський краєзнавчий музей|Кіровоградського обласного краєзнавчого музею]]. Його унікальність відзначена багатьма видатними діячами української культури, серед яких [[Яновський Юрій Іванович|Юрій Яновський]], [[Панч Петро Йосипович|Петро Панч]], [[Гончар Олесь Терентійович|Олесь Гончар]], [[Корнійчук Олександр Євдокимович|Олександр Корнійчук]] тощота ін..

В Національній бібліотеці імені Ярослава Мудрого створено колекцію документальних джерел, що висвітлюють життєвий і творчий шлях І. &nbsp;Карпенка-Карого і вміщують в собі дослідження та монографії, статті та спогади, зокрема і спогади дружини Івана Карповича, актриси, перекладачки і письменниці Софії Тобілевич.https://elib.nlu.org.ua/catalogue.html?catalogue=207