Відмінності між версіями «Чуковський Корній Іванович»

(оформлення)
[[Файл:USSR stamp K.Chukovsky 1982 4k.jpg|thumb|200px|[[Поштова марка]] [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] присвячена К. Чуковському, [[1982]] (Каталог ЦФА 5282, Скотт 5033)]]У 1918 Корнія Івановича запросило на роботу видавництво «Дитяча література» завідувати англо-американською секцією. Також він став спеціалістом з творчості [[Некрасов Микола Олексійович|Миколи Некрасова]]. Після революції поєднання «Корній Іванович Чуковський» стало його справжнім ім'ям, по батькові та прізвищем. У 1920 народилася його донька Марія (Мурочка). За короткий час він створив свої найкращі казки&nbsp;— «Айболить», «[[Мийдодір]]», «[[Муха-Цокотуха]]», «Телефон». Однак на нього також посипалась критика. «Муху-Цокотуху» оголосили гімном [[куркуль]]ського і [[Міщанство|міщанського]] побуту, що завдає радянським дітям непоправної шкоди. Письменник Казакевич вважав, що казка «Тарганище»&nbsp;— це сатира на [[Сталін Йосип Віссаріонович|Йосипа Віссаріоновича Сталіна]] (сучасні критики вважають сатирою на [[Троцький Лев Давидович|Троцького]])<ref name=":3" />.
 
На початку 1920-х належав до об'єднання літераторів «[[Серапіонові брати]]» (до групи входили [[Гумільов Микола Степанович|Микола Гумільов]], [[Ейхенбаум Борис Михайлович|Борис Ейхенбаум]] та інші). Далі почалася смуга особистих трагедій письменника. В 1926 було заарештовано його доньку Лідію, котра вступила до підпільного товариства. Її відпустили на поруки і потім заслали до Саратова, завдяки клопотанню батька, лише на 11 місяців. Глава радянських педагогів [[Крупська Надія Костянтинівна|Надія Крупська]] стала особистим ворогом Чуковського, критикуючи його казки і вимагаючи їх заборони за «міщанську непристойність» і «буржуазну ідейність». Зокрема їй вдалося домогтися заборони «Бармалея» і «Лікаря Айболитя». У справу втрутився [[Максим Горький]], написавши статтю вна захист Чуковського, схвалену Сталіним. Він підвів обґрунтування цитатами [[Ленін Володимир Ілліч|Леніна]], його підтримали більшість видатних літераторів СРСР, [[Толстой Олексій Миколайович|Олекій Толстой]], [[Шишков В'ячеслав Якович|В'ячеслав Шишков]], [[Тинянов Юрій Миколайович|Юрій ТитняновТинянов]] та інші. Сам Корній Іванович в 1929 відрікся від своїх казок та пообіцяв видати збірку нових, «ідеологічно правильних», але цієї обіцянки не дотримав. У 1931 році померла одинадцятирічна донька Марія, котра захворіла напередодні відречення. Чуковський присвятив себе дослідженню історії літератури<ref name=":4">{{Cite book|title=Жизнеописания славных писателей-сказочников|last=Ерёмин|first=Виктор|year=298|publisher=Aegitas|location=|pages=298|language=рос.|isbn=}}</ref>.
 
Переслідування Корнія Івановича припинилося в 1933, коли він видав книгу, присвячену дитячій психології та дитячій літературі «Від двох до п'яти». В ній було також висунуто аргументи на свій захист і поміщено критику у відповідь<ref name=":4" />. У 1938 заарештували і розстріляли Матвія Бронштейна, другого чоловіка дочки Лідії, хоча це не позначилося на кар'єрі письменника<ref name=":0" />.
1464

редагування