Сегетальна рослинність: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Сегета́льні росли́ни''' ({{lang-en|segetal plants}}) — рослини, які пристосовані до умов оранки та спільного зростання з культурними рослинами<ref>{{книга|частина=СЕГЕТАЛЬНІ РОСЛИНИ|заголовок=Словник-довідник з агроекології і природокористування|відповідальний=За науковою редакцією О.І. Фурдичка|місце=Київ|видавництво=ТОВ "ДІА"|рік=2012|сторінок=336|сторінки=196|isbn=978-966-8311-89-5}}</ref>. Найпоширенішими сегетальними видами в агроценозах України є [[мишій зелений]], [[мишій сизий]], [[лобода біла]], [[плоскуха звичайна]], [[щириця загнута]], [[гірчиця польова]] тощо<ref name="Кобрюшко та Перерва, 2020">{{книга|автор=Кобрюшко О. О., Перерва В. В.|заголовок=Методичні рекомендації до проведення навчально-польової практики з систематики рослин для студентів спеціальності 014.05 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини)|посилання=http://elibrary.kdpu.edu.ua/bitstream/123456789/4279/1/Praktyka_systematyka_%20roslyn.pdf|місце=[[Кривий Ріг]]|видавництво=КДПУ|рік=2020|сторінок=52}}
</ref>. Сегетальні види формують травостій в агроценозах, який слугує місцем для розмноження й виведення потомства диким тваринам та птахам, урізноманітнює їхню харчову базу, створює мікроклімат, який необхідний для безхребетних тварин тощо<ref name="Кукурудза-Елбакідзе, 2004">{{Стаття|автор=Кукурудза-Елбакідзе М.|назва=Органічне сільське господарство як шлях примирення природоохоронної та господарської функції природозаповідних територій (з досвіду Німеччини)|посилання=http://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/geography/article/view/3497/3537|видання=Вісник Львівського університету. Серія географічна|рік=2004|номер=30|сторінки=167-174}}</ref>. Водночас сегетальні рослини знижують продуктивність сільськогосподарських культур та є резерватами збудників інфекційних захворювань
{{екологія-доробити}}
{{без ілюстрацій}}
|