Сегетальна рослинність: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
мНемає опису редагування
Рядок 1:
'''Сегета́льні росли́ни''' ({{lang-en|segetal plants}})&nbsp;— рослини, які пристосовані до умов оранки та спільного зростання з культурними рослинами<ref>{{книга|частина=СЕГЕТАЛЬНІ РОСЛИНИ|заголовок=Словник-довідник з агроекології і природокористування|відповідальний=За науковою редакцією О.І. Фурдичка|місце=Київ|видавництво=ТОВ "ДІА"|рік=2012|сторінок=336|сторінки=196|isbn=978-966-8311-89-5}}</ref>. Найпоширенішими сегетальними видами в агроценозах України є [[мишій зелений]], [[мишій сизий]], [[лобода біла]], [[плоскуха звичайна]], [[щириця загнута]], [[гірчиця польова]] тощо<ref name="Кобрюшко та Перерва, 2020">{{книга|автор=Кобрюшко О. О., Перерва В. В.|заголовок=Методичні рекомендації до проведення навчально-польової практики з систематики рослин для студентів спеціальності 014.05 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини)|посилання=http://elibrary.kdpu.edu.ua/bitstream/123456789/4279/1/Praktyka_systematyka_%20roslyn.pdf|місце=[[Кривий Ріг]]|видавництво=КДПУ|рік=2020|сторінок=52}}
</ref>. Сегетальні види формують травостій в агроценозах, який слугує місцем для розмноження й виведення потомства диким тваринам та птахам, урізноманітнює їхню харчову базу, створює мікроклімат, який необхідний для безхребетних тварин тощо<ref name="Кукурудза-Елбакідзе, 2004">{{Стаття|автор=Кукурудза-Елбакідзе М.|назва=Органічне сільське господарство як шлях примирення природоохоронної та господарської функції природозаповідних територій (з досвіду Німеччини)|посилання=http://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/geography/article/view/3497/3537|видання=Вісник Львівського університету. Серія географічна|рік=2004|номер=30|сторінки=167-174}}</ref>. Водночас сегетальні рослини знижують продуктивність сільськогосподарських культур та є резерватами збудників інфекційних захворювань сільськогосподарськихцих культур<ref name="Коломієць та ін., 2017">{{Стаття|автор=Коломієць Ю. В., Григорюк І. П., Буценко Л. М.|назва=Бактеріальні хвороби сегетальних рослин у насадженнях томатів|посилання=http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kizr_2017_4-6_7|видання=Карантин і захист рослин|рік=2017|номер=4-6|сторінки=15-19}}</ref><ref name="Савенко та ін., 2015">{{Стаття|автор=Савенко О. А., Пасічник Л. А., Патика В. П.|назва=Збудники хвороб сегетальної рослинності в агроценозі пшениці|посилання=http://dspace.tnpu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/5670/1/Savenko.pdf|видання=Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія|рік=2015|том=62|номер=1|сторінки=124-132|issn=2078-2357}}</ref><ref name="Постоєнко, 2012">{{Стаття|автор=Постоєнко О. М.|назва=Критерії відбору територій для фітосанітарного моніторингу вірусів у агроценозах|посилання=https://elibrary.ru/item.asp?id=21149858|видання=Агроекологічний журнал|рік=2012|номер=3|сторінки=98-101}}</ref>
{{екологія-доробити}}
{{без ілюстрацій}}