Відмінності між версіями «Відьма»

179 байтів вилучено ,  1 місяць тому
м
Відкинуто редагування 188.163.28.127 (обговорення) до зробленого Досвітній морок
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Скасовано
м (Відкинуто редагування 188.163.28.127 (обговорення) до зробленого Досвітній морок)
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Відкіт Розширене редагування з мобільного
 
.
 
Основними вміннями відьом в [[Україна|Україні]] вважалися: здатність до перевертництва на різних звірів та тварин; вміння відбирати молоко у корів, вовну в овець, яйця в домашньої птиці та сало у свиней; позбавляти людей урожаю та робити їх [[вовкулака]]ми; насилати хвороби; псувати продукти; відьма може також керувати погодою: наслати град, посуху, тощо. Навіть наснившись, відьма може призвести до прикрощів.
 
Головним місцем їх [[Шабаш (відьомський)|шабашу]], згідно [[Повір'я|повір'їв]], була [[Лиса гора (Київ)|Лиса гора,гора Ігровець, у Івано--Франківській області, село Гута]].
Жінок, звинувачених у лихому чаклунстві,тому, що вони збирали там ГРИБИ... в деяких регіонах України спалювали<ref>Гуржій О.&nbsp;І.&nbsp;[https://archive.org/stream/kozatska_derzhava#page/n129/mode/2up Українська козацька держава в другій половині XVII—XVIII&nbsp;ст.: кордони, населення, право.&nbsp;— К., 1996. (ст. 130)]</ref>. Те, що певна людина мала таємні знання, не вважалося гріховним чи противним ученню Церкви<ref name="vidma2" />.
 
Відьом переслідували не за зв'язок з «[[Нечиста сила|нечистою силою]]», а за здійснення шкоди окремим людям чи громаді. В Україні відьом піддавали тілесному покаранню і вимагали відшкодування збитків, здійснених чаклуванням, проте практично не катували. Поширеним на українських теренах було «купання відьом»: випробовування жінок на причетність до відьомства і кара за нього. Жінку опускали в річку, і якщо вона тонула, то визнавалась невинною. «Купання» або «плавання» було характерне тільки для [[Правобережна Україна|Правобережної України]], на [[Лівобережна Україна|Лівобережжі]] дослідниками такі випадки практично не фіксувалися<ref name="vidma2" /><ref>Вовк Х.&nbsp;К.&nbsp;Студії з української етнографії та антропології / Вовк Х. К.&nbsp;— К. : Мистецтво, 1995.&nbsp;— 336 с. (175 с.)</ref>.