Відмінності між версіями «Єврейські біженці»

м
уточнення вікіфікації
(доповнення)
м (уточнення вікіфікації)
{{також|Єврейські біженці від нацизму|[[:ru:Еврейские беженцы от нацизма]]}}
=== 1933—1939 роки ===
У сучасній історії єврейські біженці зазвичай розглядаються з 1930-х років, коли до влади в [[Третій Рейх|Німеччині]] і деяких інших країнах [[Європа|Європи]] прийшли праворадикальні режими, які проводили [[Антисемітизм|антисемітську]] політику. Ці події привели до появи сотень тисяч єврейських біженців. До початку [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Німеччину, [[Австрія|Австрію]] та [[Чехословаччина|Чехословаччину]] залишило від 350 тисяч<ref name="ЭЕЭ|12754|Миграции"/> до 400 тисяч{{sfn|Bauer|1981|p=26}} євреїв. З 235 тисяч єврейських іммігрантів в Підмандатній Палестині з 1932 по 1939 роки<ref>{{Cite web|url=http://www.il4u.org.il/Israel/AboutIsrael/History/History_aliya/fifth_wave.htm|title=Пятая волна репатриации (1932—1939)|website=Израиль для вас|publisher=|archiveurl=https://www.webcitation.org/614ke4IVX?url=http://www.il4u.org.il/Israel/AboutIsrael/History/History_aliya/fifth_wave.htm|archivedate=2011-08-20|accessdate=22 августа 2009|deadurl=yes}}</ref> приблизно 60 тисяч були німецькими євреями<ref>{{cite web|url = http://www.jafi.org.il/education/100/RUSSIAN/History/22.html|title = От движения меньшинства к национальному движению. Пятая алия (1929—1939)|work = Методические материалы по истории сионизма|publisher = [[Сохнут]]|accessdate = 2009-08-22|archiveurl = http://www.webcitation.org/614kfTVTE?url=http://www.jewishagency.org/jewishagency/english/jewish+education|archivedate = 2011-08-20|deadlink = yes}}</ref>.
 
Початок масових переслідувань євреїв в Німеччині було покладено [[1 квітня]] [[1933]] року, коли був проведений перший загальнонаціональний бойкот всіх єврейських підприємств в країні{{sfn|Михман, ч. 2|2001|с=176—178}}. Основним інструментом антиєврейською політики 1933—1935 рр. стало антиєврейське законодавство{{sfn|Михман, ч. 2|2001|с=185}}.
 
З квітня по грудень 1933 був прийнятий цілий ряд нормативних актів і заходів, спрямованих проти єврейської інтелігенції з метою «виключити вплив євреїв на суспільне життя». [[7 квітня]] 1933 був прийнятий {{нп|Закон про відновлення професійного чиновництва|«Закон про відновлення професійного чиновництва»|en|Law for the Restoration of the Professional Civil Service}}, відповідно до якого було наказано звільнити всіх неарійських чиновників, за рідкісним винятком. [[25 квітня]] були введені квоти на прийом євреїв в навчальні заклади, а [[10 травня]] сталося [[Спалення книг|публічне спалення]] {{нп|Спалення книг у нацистській Німеччині|публічнекниг||Nazi спаленняbook книг]]burnings}} єврейських і антинацистських авторів. Расові обмеження торкнулися медиків, адвокатів, нотаріусів, професорів, редакторів та ін{{sfn|Михман, ч. 2|2001|с=185—190}}.
 
Вершиною антиєврейського законодавства стали прийняті 15 вересня 1935 роки так звані [[Нюрнберзькі расові закони]]. Євреї були позбавлені німецького громадянства, змішані шлюби були заборонені. Надалі до законів приймалися поправки, а всі інші расистські правові норми складалися як доповнення до цих законів{{sfn|Михман, ч. 2|2001|с=191—198}}.
 
На економічному рівні проводилася політика «{{нп|Аріїзація|аріїзації|rude|АриизацияArisierung}}»&nbsp;— передача майна в руки осіб німецького походження. На цьому етапі «ариизации» не була пов'язана з прямим насильством і силовим вилученням майна, проте на євреїв виявлялося пряме і непряме тиск з метою продажу ними своєї власності{{sfn|Михман, ч. 2|2001|с=203—204}}.
 
Витіснення євреїв супроводжувалося майже тотальним їх пограбуванням при еміграції. Політика нацистів щодо вилучення майна посилювалася з 25&nbsp;% в 1933&nbsp;році до майже 90&nbsp;% до [[1938]]&nbsp;року<ref name="basin"/>. З 1933 по [[1937]]&nbsp;рік з Німеччини емігрувало 130&nbsp;тисяч євреїв{{sfn|Bauer|1981|p=26}}.