Провокаційне питання: відмінності між версіями

Провокаційне питання — це форма риторичного питання, відповідь на яке вже вкладеназакладена в питання.

ЦяВідповідь відповідьна таке питання вимагає подолання значних зовнішніх чи внутрішніх логічних протиріч. Ці труднощі можуть викликатися суперечливимисуперечливістю умовамисамого даноїпитання, задачіподолання якої вимагає від співрозмовника. Подолання цих протиріч вимагає від співрозмовника емоційного напруження,. аА внутрішнім джерелом для вирішення таких ситуацій може бути, наприклад, [[гумор]].

Зазвичай провокаційне питання задаєтьсяформулюється таким чином, що неуважний співрозмовник дає на нього неправильну відповідь або суперечить сам собі. Цей ефект досягається за рахунок того, що питання озвучується з варіантами, всі з яких є хибними. До таких питань вдаються, щоб спонукати людину зробити неправдиве твердження («Ви все ще б'єте свою дружину? - правильна відповідь (якщо це насправді так): «Я ніколи не бив свою дружину» або: «Ваше питання засноване на помилкових припущеннях»).

Проблема з відповіддю полягає у подвійності, яка присутня в мові. [[Українська мова]], як і багато інших мов, не має загальної відповіді, тому людина намагається вибрати між різними варіантами або вгадати. Однак, один обраний варіант може виключативиключає інший. Такі хитрі питання часто зустрічаються в [[Коан|коанах]] - типових для [[Дзен|дзен-буддизму]] коротких оповіданнях, питаннях, діалогах, що зазвичай містять алогізми і парадокси.

* [[Питання з досадоюГретхен]]