Самбірський район: відмінності між версіями

Річки: [[Турянка (річка)|Турянка]], [[Ростоки]], [[Кам'яний (струмок)|Кам'яний]], [[Яглина]].

Перші вибори   депутатів Самбірської районної ради відбулися 25 жовтня 2020 року відповідно до Постанови ЦВК від 14.08.2020 року №  176.

Його сусідами є: з півночі Яворівський район, з південно-східної сторони Львівський, з східної – — Дрогобицький і Стрийський райони, з південного і південно-західної сторони Мукачівський і Ужгородський райони Закарпатської області.

Північна частина району розташована в передгір’їпередгір'ї Карпат, а північна частина – — це географічна зона Українських або Лісистих Карпат. Гірську систему Карпат на Самбірщині утворюють: Верхньодністровські Бескиди (у верхній течії Дністра), Сколівські Бескиди і Верховинський Вододільний Хребет, на якому біля с. Верхнє Гусне красується найвища гора Львівщини – — Пікуй (1408  м н. р. м.). У селі Вовче на південно-західному схилі Розлуцького хребта на висоті 760  м, в урочищі «Старе поле», бере свій початок одна з найбільших річок України – — Дністер.

У цьому мальовничому краї знаходяться два національні природні парки –  «Бойківщина» та «Королівські Бескиди», який є наймолодшим природнім парком в Україні (створений в листопаді 2020 року) та два регіональні ландшафтні парки – — «Верхньодністровські Бескиди» і «Надсянський» і частина національного природного парку «Сколівські Бескиди».

Адміністративним центром району є місто Самбір, яке лежить на віддалі 73  км від Львова.

Історія міста сягає в далеке минуле. Воно виникло на місці давньоруського поселення Погонич, яке, як гадають, займало територію вздовж сучасної вулиці Т. Шевченка (колишня В. Терешкової, раніше Перемишльська) і північного берега річки Млинівки. Припускають, що неподалік від цього селища, на пагорбі, де зараз стоїть церква Різдва Богородиці і колишній костел бернардинів, знаходилося давньоруське укріплене городище, одне з багатьох на Прикарпатті. Невідомо, коли виник Погонич. У 1929 році на території цегельні по вулиці Перемишльській були знайдені бронзові предмети (сокири, серп, браслет та ін.), які походили з ІХ – — VІІІ століття до нашої ери. На віддалі 18  км на південний захід від Погонича знаходилось давнє княже місто Самбір (сучасний Старий Самбір) – — адміністративний центр Самбірської волості, яке у 1241 році знищили татаро-монголи. Уцілілі жителі цього міста переселилися в Погонич, який з часом розрісся і його назвали “Новим«Новим Самбором”Самбором», а знищене татаро-монголами місто стало “Старим«Старим Самбором”Самбором». З 1390 року за давнім Погоничем утвердилася назва “Самбір”«Самбір». Але в документах до 1450 року місто іменується і Самбором, і Новим Самбором, і – — по старому Погоничем. Обидва міста мали іще одну назву: Старе Місто і Нове Місто.

У 1387 році власником Самбірщини (території між Добромилем і Стриєм) став магнат Спитко Мальштинський. Цей маєток йому дістався від короля як подарунок за військові заслуги під час загарбання давньоруських земель. У 1390 році Самбір – — колишній Погонич отримав магдебурзьке право і в тому ж році поруч з старим містом (з східного боку), на низькому відкритому пагорбі почали будувати нове місто на зразок західноєвропейських готичних міст.

Сьогодні Самбір – — сучасне європейське місто, в якому проживає 34,8 тисяч жителів, у всій Самбірській ОТГ – — 37,8 тисяч.

Місто розташоване у Великих Бескидах, на лівому березі річки Стрий, на відстані 135  км від Львова.

Перша письмова згадка про Турку датується 27 червня 1431 року. В кінці ХVІ століття власники поселення Турецькі спорудили дерев’янийдерев'яний замок над річкою Яблунькою, оточений зі всіх сторін водою. У 1730 році польський власник Турки Антоній Калиновський посприяв отриманню містом Магдебурського права і  перемістив сюди свою резиденцію. У 1772 році внаслідок першого поділу Польщі Турка ввійшла до складу Австро-Угорської імперії. У 1904 році через місто була прокладена залізнична колія, яка з’єдналаз'єднала його з Ужгородом і Львовом.

З початком Незалежності України у 1992 році Турка стала центром проведення Перших Всесвітніх Бойківських фестон, які відбуваються кожних п’ятьп'ять років.

Місто розташоване на лівому березі Дністра за 95  км від обласного центру і є своєрідними воротами в Карпати.

З 1390 року у зв’язкузв'язку з утворенням нового поселення (Самбора) отримано назву Старий Самбір.

Самбірщина – — це туристичний регіон з багатою природою, великим історичним і культурним спадком.

У 2006 році недалеко від залізничної станції Сянки в с. Яворів було створено одну з найбільших спортивних баз України та Європи – — «Західний реабілітаційний спортивний центр» Національного комітету спорту інвалідів України. Спортивна база є унікальним сучасним об’єктомоб'єктом з реабілітації та підготовки спортсменів, в тому числі з інвалідністю із зимових видів спорту.

В районі багато пам’ятокпам'яток сакрального мистецтва. Тут є сотні дерев’янихдерев'яних церков і мурованих храмів. До найбільш відомих належать костел Івана Хрестителя (1530  р.), костел Святого Станіслава бернардинського монастиря (органний зал) будинок колишньої Езуїтської колегії коледж культури і мистецтва в м. Самборі два василіанські монастирі Святого Онуфрія у м. Добромилі та с. Лаврів.

Туристичною цікавинкою є руїни замку Гербуртів на Сліпій горі біля Добромиля та будівлі ратуші в Самборі і Добромилі, які є пам’яткамипам'ятками архітектури і будівля ратуші в Рудках.

Із Самбірщиною пов`'язано багато відомих історії особистостей: родом з села Кульчиці гетьман України Петро Конашевич-Сагайдачний, Юрій Кульчицький – — герой турецьких воєн, який врятував Відень від турецької облоги і став першим у Європі засновником кав`'ярень, в т.тому ч.числі у Львові. У 2010 році в Кульчицях було споруджено пам’ятникпам'ятник Юрію Кульчицькому.

Марія Мнішек і Лжедмитрій брали шлюб у Самборі, після чого останній в 1604 році вирушив на Москву, щоб заволодіти царським престолом;; Григорій Самбірчик – — талановитий вчений і поет, визначний культурний діяч свого часу; відомий український маляр Федуско; відомий вчений, вихованець Києво-Могилянської академії, викладач Московської Слов`'яно-греко-латинської академії Павло Конюшкевич; з Самбірщиною тісно пов`'язане ім`'я українського генія – — Івана Франка. Сузір`'ям яскравих імен, серед яких актори Лесь Курбас, Омелян і Теофіла Бачинські, оперний співак Олександр Носалевич, видатний вчений – — Філарет Колесса, засновники Товариства і музею “Бойківщина”«Бойківщина»: Володимир Гуркевич, Володимир Кобільник, Іван Филипчак, Михайло Скорик, Антон Княжинський, політичні і державні діячі в уряді ЗУНР: секретар (міністр) внутрішніх справ Іван Макух, секретар (міністр) земельних справ Всеволод Ріпецький, ознаменувався Самбір кінця ХІХ – — початку ХХ століття.

Тут проживали знамениті бойківські громадсько-культурні діячі та священики – — о. Іван Яворський, о. Михайло Зубрицький, о. Юліан Татомир-Сас та о. Юрій Кміт.