Фізика: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Відкинуто редагування 91.218.89.33 (обговорення) до зробленого MaryankoBot
Мітка: Відкіт
Рядок 149:
[[Файл:Bohr atom model Ukrainian.svg|thumb|Модель Бора — планетарна модель [[електронна оболонка|електронних оболонок]] [[атом]]а]]
 
Кінець XIX — початок XX століття був часом, коли під тиском нових експериментальних даних фізикам довелося переглянути старі теорії й замінити їх новими, заглядаючи дедалі глибше в будову матерії. [[Експеримент Майкельсона — Морлі|Експеримент Майкельсона-Морлі]] вибив основу з-під ніг [[електромагнетизм]]у, поставивши під сумнів існування [[ефір (фізика)|ефіру]]. Були відкриті нові явища, такі як [[Рентгенівське проміння|рентгенівськірентгенівське променівипромінювання]] та [[радіоактивність]]. Не встигли фізики довести існування атома, як з'явилися докази існування [[електрон]]а, експерименти з [[фотоефект]]у та вимірювання спектру теплового випромінювання давали результати, які неможливо було пояснити, виходячи із засад [[класична фізика|класичної фізики]]. У пресі цей період називався кризою фізики, але водночас він став періодом тріумфу фізики, яка зуміла виробити нові революційні теорії, які не тільки пояснили незрозумілі явища, а й передбачили інші, відкривши шлях до нового розуміння природи.
 
В [[1905]] році [[Альберт Ейнштейн]] побудував [[спеціальна теорія відносності|спеціальну теорію відносності]], яка продемонструвала, що поняття ефіру зайве при поясненні електромагнітних явищ. При цьому довелося змінити класичну механіку Ньютона, давши їй нове формулювання, справедливе при великих швидкостях. Докорінно змінилися також уявлення про природу простору й часу. Ейнштейн розвинув свою теорію у [[загальна теорія відносності|загальну теорію відносності]], опубліковану в 1916 році. Нова теорія описувала гравітаційні явища і відкрила шлях до розвитку [[космологія|космології]] — науки про еволюцію [[Всесвіт]]у.