Єврейські біженці: відмінності між версіями

У [[VII століття|VII столітті]] в місті Медіна проживало 3 єврейських плем'я. У 622 році в Медині з'явився мусульманський пророк [[Магомет|Мухаммед]]. В результаті конфлікту між мусульманами і євреями племена бану кайнука і бану Надир були вигнані з Медіни. У 627 році практично всі чоловіки племені бану Курайза були [[Смертна кара|страчені]], а жінки і діти продані в [[ рабство]]<ref>{{книга|автор = Adil Salahi.|частина =|назва = Muhammad: Man and Prophet. A Complete Study of the Life of the Prophet of Islam|посиланя =|відповідальний =|виданння =|місто =|видавництво = Element Books Ltd|рік = 1998|том =|pages =|allpages = 752|серія =|isbn = 9781862042902|тираж =}}</ref><ref>{{ЭЕЭ|12680|Медина}}</ref>.

У [[628|628 році]]&nbsp;році війська Мухаммеда вторглися в оазис Хайбар в 150 кілометрах від Медіни, в якому проживали євреї і в який переселилося плем'я бану Надир. Мухаммед конфіскував всі землі, які належали сповідуючим [[юдаїзм]] племенам. Його наступник, [[халіф]] [[Умар ібн аль-Хаттаб|Умар ібн Хаттаб]] на початку [[640-ві|640-хих]] років наказав усім євреям покинути центральні та північні області [[Аравійський півострів|Аравійського півострова]], включаючи Хайбар. Заборона євреям проживати в цій області зберігається по теперішній час.

Весною [[1097|1097 року]]&nbsp;року в [[Херсон]]і єврейський купець купив у [[Половці|половців]] групу захоплених ними поблизу [[Київ|Києва]] бранців, серед них виявився чернець [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерської лаври]] [[Євстратій Постник]], який невдовзі помер у полоні (за переказами&nbsp;— убитий господарем за небажання відмовитися від Христа)<ref>{{Cite web|url=http://www.krotov.info/yakov/6_bios/32/1050u_evstraty.htm|title=Евстратий Печерский|last=Кротов|first=Яков.|website=Словарь святых|archiveurl=https://www.webcitation.org/614kNRupZ?url=http://krotov.info/yakov/6_bios/32/1050u_evstraty.htm|archivedate=2011-08-20|accessdate=2009-12-09|deadurl=no}}</ref>. Церква оголосила святих Євстратія, «замученими на Великдень жидами». [[Епарх|Єпарх]] Херсона (хрещений юдей) був страчений за наказом [[Імператор|імператора]] разом з купцем, який купив ченця. Підсумком цього скандалу стало вигнання з міста всіх єврейських торговців і конфіскація їх майна. В історії є відомості про насильницькі хрещення Візантії (зокрема, за указом імператора [[Лев III Ісавр|Лева III]] в [[720-ті|720-е]] &nbsp;роки), однак про проведення даного указу в життя і зв'язку його з переселенням євреїв в інші країни відомостей майже немає. Історики вважають, що в цілому у Візантійській імперії євреї не піддавалися вигнанням<ref>{{стаття| автор = Анатолий Хазанов.| назва = Евреи в раннесредневековой Византии| посилання = http://www.jcrelations.net/ru/?item=2107| видання = Вестник Еврейского Университета в Москве| тип =| рік = 1994| номер = 1 (5)| сторінки = 4—34}}</ref><ref>{{книга|автор = [[Гумільов Лев Миколайович|Гумилёв Лев Николаевич]].|часть = IV. Блуждающий суперэтнос. 25. У греков VIII в.|назва = Древняя Русь и Великая степь|посилання = http://gumilevica.kulichki.net/ARGS/args104.htm|відповідальний =|видання =|місто = {{М.}}|видавництво = Эксмо|рік = 2008|сторинки =|сторінок = 848|серія = [[Бібліотека всесвітньої літератури|Библиотека всемирной литературы]]|isbn = 978-5-699-31743-1|тираж =}}</ref>.

В [[1113|1113 році]]&nbsp;році в [[Київ|Києві]] стався великий єврейський погром, після якого, як писав в «<nowiki/>[[История Российская (Татищев)|Історії РосійськоїРосійській]]<nowiki/>» [[Татищев Василь Микитович|Василь Татищев]], князі ухвалили, що ''«нині„нині з всієї Російську землі вислати всіх жидів і з усім їхнім маєтком, і надалі не опушать, а чи є таємно увійдуть, вільно їх грабувати і вбивати… З цього часу жидів на Русі немає»немає“''. [[{{нп|Тихомиров, Лев АлександровичОлександрович|Лев Тихомиров]]||Lev Tikhomirov}} в [[1892|1892 році]]&nbsp;році пише, що євреї повернулися в південно-західні міста приблизно до [[XIII століття]], а [[Стельмашенко Михайло Оксентійович|Михайло Стельмашенко]] в [[1911|1911 році]]&nbsp;році стверджує, що ''„ні один помісний літописець не згадує про них до початку [[XV століття]]“''<ref>[http://www.personal.in.ua/article.php?ida=596 «Правда о русских евреях»]</ref>.

В [[Норвіч]]і в [[1144|1144 році]]&nbsp;році відбувся перший зафіксований в історії випадок [[Кривавий наклеп|кривавого наклепу]]. З вересня [[1189]] по березень [[1190|1190 року]]&nbsp;року по країні прокотилася хвиля антиєврейських погромів, пов'язана з коронацією [[Річард I Левове Серце|Річарда I]]. Надалі єврейські громади Англії постраждали під час [[Друга Баронська війна|Баронської війни]] (''[[:en:Second Barons' War|англ.]]'') ([[1263]]—[[1267]])<ref name="gb">{{ЭЕЭ|10872|Великобритания}}</ref>.

[[18 липня]] [[1290|1290 року]]&nbsp;року король [[Англія|Англії]] [[Едуард I Довгоногий|Едуард I]] видав [[Едикт про вигнання 1290|указ]] про вигнання з країни всіх євреїв (число яких у країні на той момент не перевищувала 4000). Більшість біженців переїхали удо [[Франція|ФранціюФранції]], [[Фландрія|ФландріюФландрії]] і [[Німеччина|НімеччинуНімеччини]]. Указ був скасований тільки в [[1652]]&nbsp;році [[Олівер Кромвель|Олівером Кромвелем]]<ref name="gb">{{ЕЄЕ|10872|Велика Британія}}</ref>.

Початком переслідування євреїв стало прийняття у [[589|589 році]]&nbsp;році н.&nbsp;е. королем [[Реккаред I|Реккаредом I]] [[Католицтво|католицтва]]. Після цього під тиском духовенства почалося прийняття антиєврейських законів. В [[613|613 році]] всі [[Іспанія|іспанські]] євреї, відмовилися прийняти [[хрещення]], були змушені залишити країну за наказом короля [[Сісебут]]а. Решта через кілька років були звернені в рабство<ref name="hist">{{cite web| publication-date = 2003| url = http://gazeta.mirt.ru/?2-36-413--1| title = История гонений| publisher = Евангельская газета «Мирт»| accessdate = 2009-08-12| description =}}</ref><ref>{{книга|автор = Моше Ойербах.|частина = Часть 3. От крестовых походов до изгнания из Испании|назва = История еврейского народа|оригинал = History of the Jews|посилання = http://jhist.org/teacher/uch1_3_10.htm|відповідальний = Отв. редактор Цви Вассерман, перевод Швут Ами|видання =|місто =|видавництво =|рік = 1992|сторінки =|сторінок =|isbn =|тираж =}}</ref>. Надалі в [[620-ті|620-е]] роки при королі [[Свінтіла|СвінтілСвінтілі]]<nowiki/>і вигнанцям дозволили повернутися. При королі [[Хінтіла|ХінтілеХінтілі]] відновилися гоніння і шостий собор в [[Толедо]] в [[638|638]] році]] постановив, що лише [[Католицтво|католики]] можуть жити в Іспанії. Частина євреїв прийняла християнство, інші знову змушені були покинути країну.

У [[XIV століття|XIV столітті]] в християнській [[Севілья|Севільї]] почалися антиєврейські виступи. З [[1378]]&nbsp;року архієпископ Феліпе Мартінес виступав з антиєврейскими проповідями і закликами до насильства. [[4 червня]] [[1391|1391 року]] в Севільї почався антиєврейських погром. Було вбито близько 4000 чоловік, безліч євреїв прийняли насильницьке [[хрещення]]. Погроми перекинулися на інші міста [[Кастилія|Кастилії]] і [[Арагон]]а. Частина іспанських євреїв переселилася в [[Португалія|Португалію]], [[Алжир]] і [[Марокко]]<ref name="hist"/><ref name="algeria">{{ЭЕЭ|10139|Алжир}}</ref><ref>{{книга|автор = Моше Ойербах.|частина = Политическое положение евреев в Испании конца XIV — начала XV веков|назва = История еврейского народа|оригінал = History of the Jews|посилання = http://chassidus.ru/library/history/auerbach/3/22.htm|відповідальний = Отв. редактор Цви Вассерман, перевод Швут Ами|видання =|місто =|видавництво =|рік = 1992|сторінки =|сторінок =|isbn =|тираж =}}</ref><ref name="dubn">{{книга