Український вісник: відмінності між версіями

нема опису редагування
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Немає опису редагування
Немає опису редагування
За довідкою Управління [[КДБ]] по [[Львівська область|Львівській області]], «журнал друкувався на друкарських машинках, а потім шляхом розмноження [машинописом і фотоспособом] перших примірників розповсюджувався серед різних осіб».
 
У підготовці "УВ" брали участь [[Михайло Косів]], [[Юрій Шухевич]], [[Микола Плахотнюк]], [[Ніна Строката]], [[Надія Світлична]], [[Атена Пашко]]. Умови для конспіративного друку забезпечувала [[Олена Антонів]], друкували журнал [[Людмила Шереметьева]], [[Валентина Чорновіл]] та [[Ярослав Кендзьор]]. Кур'єрами та розповсюджувачами були [[Стефанія Гулик]], [[Ганна Садовська]]. Сприяли розповсюдженню журналу [[ЗіновіяФранко Зеновія|Зеновія Франко]], [[Ярослав Дашкевич]].
 
Студентка [[КДУ]] з [[Чехословаччина|Чехословаччини]] [[Анна Коцур]] вивозила журнал у [[Пряшів]], звідти Павло Мурашко передавав його на Захід. Журнал передруковували [[видавництво «Смолоскип» ім. В. Симоненка]] ([[Балтимор]], [[США]]), видавництво [[Сучасність (журнал)|«Сучасність»]] ([[Мюнхен]]), [[Українська видавнича спілка]] у [[Лондоні]] та ін., зокрема й англійською та французькою мовами. Публікації журналу часто звучали й цитувалися в ефірі [[радіо «Свобода»]].
 
За розпорядженням [[Чорновіл В'ячеслав Максимович|Чорновола]], заарештованого у січні [[1972]] р., видання було припинене. Зважаючи на великий авторитет часопису, кілька розрізнених підпільних груп здійснили спроби продовжити його. У [[1972]] р. - у [[Київ|Києві]] [[Пронюк Євген Васильович|Євген Пронюк]], [[Овсієнко Василь Васильович|Василь Овсієнко]], [[Василь Лісовий]] та [[Іван Гайдук]], але появі журналу завадили арешти. У [[1974]] р. [[Хмара Степан Ількович|Степана Хмари]] (псевдонім – Максим Сагайдак) з [[Червоноград|Червонограда]] [[Львівська область|Львівської обл]]. спільно з київськими журналістами [[Шевченко Олесь Євгенович|Олесем Шевченком]] та [[Віталієм Шевченком]] видали свій «Український вісникУВ» під числом 7-8 (у [[1975]] р. перевиданий за кордоном). Цей журнал жорсткіше критикував «окупаційний режим на Україні», наголошував на потребі визначити «чітко окреслену політичну позицію з провідним антиколоніальним напрямком», «об'єднати всі демократичні антиколоніальні групи на Україні», бо тільки в цьому журналі народ бачить «поступ у розгортанні національно-визвольної боротьби за демократію».
 
Після повернення із заслання [[Чорновіл]] разом з [[Горинь Михайло Миколайович|Михайлом Горинем]], [[Гель Іван АндрійовичемАндрійович|Іваном Гелем]], [[Павлом Скочком]], [[Барладяну Василь Володимирович|Василем Барладяну]] відновив видання літературно-художнього та суспільно-політичного часопису. Серпневий [[1987]] р. випуск був присвячений пам'яті загиблого двома роками раніше у таборі [[Кучино]] нав Уралі[[Пермська область|Пермській області]] поета [[Стус Василь Семенович|Василя Стуса]].
 
Від випуску 11 (січень [[1988]] р.) журнал був органом [[Українська Гельсінська Група|Української Гельсінської Групи]], згодом — органом [[Українська Гельсінська Спілка|Української Гельсінкської Спілки]]. Поліграфічним способом його тиражувало [[Закордонне представництво УГС]] ([[Нью-Йорк]]).
 
З 5 грудня [[1987]] р. почали виходити щомісячні експрес-випуски «УВ». З 11 липня [[1988]] р. — листки прес-служби [[УГС]] (по 2-3 на тиждень) і невдовзі випуск журналу було припинено.
207

редагувань