Буран (орбітальний корабель): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{unibox}}
[[Файл:Buran.jpg|thumb|«Буран» на стартовому майданчику [[15 листопада]] [[1988]]]]
{{Otheruses|Буран}}
 
'''Буран''' — перший радянський [[космічний корабель|орбітальний корабель]] багаторазового використання.
 
Рядок 6 ⟶ 8:
 
== Загальний огляд ==
Розробка «Бурану» тривала понад 10 років. У 1976 році вийшла постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР № 132-51 про створення багаторазової космічної системи, що отримала назву «Енергія-Буран». Вона включала ракету-носій важкого класу «[[Енергія (ракета-носій)|Енергія]]», орбітальний корабель «Буран», наземні засоби підготовки, проведення пуску і управління польотом.
 
Для створення планера орбітального корабля «Буран» було утворено спеціалізоване підприємство- Науково-виробниче об'єднання «Молнія». Як основна виробнича база був обраний [[Тушинський машинобудівний завод]]. Нове об'єднання очолив [[Гліб Євгенович Лозино-Лозинський]], який вже в 1960-ті роки працював над проектом багаторазової авіаційно-космічної системи «<nowiki/>[[Спіраль (авіаційно-космічна система)|Спіраль]]<nowiki/>».
 
До [[1984]] року був готовий перший повномасштабний корабель «Буран». Корабель був побудований за схемою літака типу «безхвістка» з низько розташованим, трикутним крилом змінної стріловидності, мав аеродинамічні органи управління, що працюють при посадці після повернення в щільні шари атмосфери,&nbsp;— кермо напряму і елерони. Він був здатний здійснювати керований спуск в атмосфері з бічним маневром до 2000 кілометрів.
 
Довжина «Бурану»&nbsp;— 36,4 метра, розмах крила&nbsp;— близько 24 метрів, висоти корабля, коли він стоїть на шасі,&nbsp;— більше 16 метрів. Стартова маса корабля&nbsp;— більше 100 тонн, з яких 14 тонн припадає на паливо. У його вантажному відсіку міг розміщуватися корисний вантаж масою до 30 тонн. У носовий відсік була вставлена герметична суцільнозварна кабіна для екіпажа і більшої частини апаратури для забезпечення польоту у складі ракетно-космічного комплексу, автономного польоту на орбіті, спуску і посадки. Об'єм кабіни становив більше 70 кубічних метрів.