Євстигнєєв Євген Олександрович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 18:
| нагороди =
}}
'''Євстигнє́єв Євге́н Олекса́ндрович''' ([[9 жовтня]] [[1926]], [[Нижній Новгород|Горький]], [[РРФСР]] — [[4 березня]] [[1992]], [[Москва]], [[Росія]]) — [[СРСР|радянський]] [[актор]] театру і кіно, [[народний артист СРСР]] (1983).
 
== Походження. Становлення таланту ==
Євген Євстигнєєв народився 9 жовтня 1926 року в [[Нижній Новгород|Нижньому Новгороді]] в сім'ї робітників.
До [[Німецько-радянська війна|війни]] закінчив семирічку, деякий час працював електромонтером, згодом &nbsp;— слюсарем на заводі <ref>[https://www.litmir.me/br/?b=5612 Яков Гройсман и Ирина Цывина. Евгений Евстигнеев&nbsp;— народный артист]</ref>. Брав участь у заводській самодіяльності. У 1946 році вступає до Горьківського театрального училища, яке закінчив у 1951-му. Нині цей навчальний заклад носить його ім'я.
Працював у [[Володимирському обласному театрі драми ім.&nbsp;А.&nbsp;В.&nbsp;Лунарарського]].
У 1954 році поступає до [[Школа-студія МХАТ|Школи-студії МХАТ]], яку закінчує в 1956-му (курс [[Массальський Павло Володимирович|П.&nbsp;Массальського]]).
Рядок 28:
 
== «Современник» і перші кіноролі (1957—1970) ==
У 1957 році переходить до нещодавно створеного театру [[Современник (театр)|«Современник»]]. Перший значний успіх Євгена Євстигнєєва на його сцені &nbsp;— роль
короля у спектаклі {{нп|«Голий король»||ru|Голый король (пьеса)}} за п'єсою [[Шварц Євген Львович|Є.&nbsp;Шварца]] (постановка {{нп|Маргарита Ісаківна Мікаелян|Маргарити Мікаелян|ru|Микаэлян, Маргарита Исааковна}}).
Ще однією визначною роботою актора в цьому театрі стала роль Сатіна в п'єсі [[Максим Горький|Максима Горького]] «[[На дні]]».
Рядок 34:
В кіно актор дебютував у 1957 році, зігравши роль Петерсона у фільмі [[Петров Володимир Михайлович|Володимира Петрова]] «[[Поєдинок (фільм, 1957)|Поєдинок]]» за [[Поєдинок (повість)|одноіменною повістю]] [[Купрін Олександр Іванович|О.&nbsp;Купріна]].
 
Першою головною роллю Є.&nbsp;Євстигнєєва стала роль директора суднобудівного заводу в фільмі [[Володимир Дяченко|Володимира Дяченка]] та [[Тодоровський Петро Юхимович|Петра Тодоровського]] [[Ніколи (фільм)|«Ніколи]]» ({{lang-ru|«Никогда»}}) (1962), що знімався на [[Одеська кіностудія|Одеській кіностудії]]. Петро Тодоровський пізніше назвав саме цю роботу найкращою роллю актора<ref>''Пётр Тодоровский''. [http://www.kinozapiski.ru/ru/article/sendvalues/106/ «Этот фильм был мощным трамплином…»] (Беседу ведёт Наталья Мазур). Киноведческие записки № &nbsp;65, 2003.</ref>.
 
Пізніше, в 1964-му, Євстигнєєв зіграв головну роль у дебютному повнометражному фільмі [[Климов Елем Германович|Елема Климова]] «[[Ласкаво просимо, або Стороннім вхід заборонено]]» ({{lang-ru|«Добро пожаловать, или Посторонним вход воспрещён»}}).
На обидві ролі актора довго не хотіли затверджувати, проте допомогла наполегливість режисерів.
 
В 60-х Євстигнєєв також бере участь в екранізаціях творів російської класичної літератури (роль Гаріна у фільмі [[Гіперболоїд інженера Гаріна (фільм)|«Гіперболоїд інженера Гаріна»]] за повістю [[Толстой Олексій Миколайович|О.&nbsp;М.&nbsp;Толстого]], підпільного міліонера Корейка у картині [[Золоте теля (фільм)|«Золоте теля»]] за мотивами книги [[Ільф Ілля Арнольдович|І.&nbsp;ІльфІльфа]]а та [[Петров Євген Петрович| Є.&nbsp;ПетровПетрова]]а, Івана Пралінського у стрічці «[[Поганий анекдот]]» ({{lang-ru|«Скверный анекдот»}}) за оповіданням [[Достоєвський Федір Михайлович|Ф.&nbsp;Достоєвського]].
 
Євгена Євстигнєєва помічає [[Рязанов Ельдар Олександрович|Ельдар Рязанов]] і запрошує його на характерні ролі в фільми «[[Бережись автомобіля]]» (1966) і «[[Зигзаг удачі]]» (1968).
 
== МХАТ. Кінороботи 70-х&nbsp;—&nbsp;90-х ==
 
=== 1970-ті ===
У 1971-му Євген Євстигнєєв слідом за [[Єфремов Олег Миколайович|О.&nbsp;М.&nbsp;Єфремовим]] переходить до Московського художнього театру.
У 70-х актор задіяний у постановках за п'єсами радянських драматургів &nbsp;— [[Гельман Олександр Ісаакович|Олександра Гельмана]] («Зворотній зв'язок», «Ми, що нижче підписалися…»), [[Рощин Михайло Михайлович|Михайла Рощина]] («Валентин і Валентина», «Ешелон», «Старий новий рік») та ін.
 
Активно знімається в кіно (головна роль у фільмі
[[Зархі Олександр Григорович|О.&nbsp;Зархі]] «[[Повість про невідомого актора]]» ({{lang-ru|«Повесть о неизвестном актёре»}}), ролі в фільмах «[[Підранки]]» ({{lang-ru|«Подранки»}}) [[Губенко Микола Миколайович|М.&nbsp;Губенка]], «[[Про Червону Шапочку]]» [[Нечаєв Леонід Олексійович|Л.&nbsp;НечаєвНечаєва]]а, «[[Старики-розбійники]]» та «[[Неймовірні пригоди італійців в Росії]]» Е.&nbsp;Рязанова, «[[Місце зустрічі змінити не можна]]» [[Говорухін Станіслав Сергійович|С.&nbsp;ГоворухінГоворухіна]]а тощо).
Однією зі знакових ролей, які зіграв Є.&nbsp;Євстигнєєв у 70-ті, є роль професора Плейшнера у культовому радянському серіалі «[[Сімнадцять миттєвостей весни]]»
({{lang-ru|«Семнадцать мгновений весны»}}) [[Тетяна Михайлівна Ліознова|Тетяни Ліознової]].
 
=== 1980-ті &nbsp;— початок 1990-х ===
У 80-ті на сцені МХАТу О.&nbsp;М.&nbsp;Єфремов ставить спектаклі за п'єсами [[Чехов Антон Павлович|А.&nbsp;П.&nbsp;ЧеховЧехова]]а [[Чайка (п'єса Чехова)|«Чайка»]] і «[[Дядя Ваня]]». Євстигнєєв виконує в них відповідно ролі Дорна (раніше він грав цього персонажа в «Современнику») і професора Серебрякова.
 
Продовжує активно зніматися в кіно (головні ролі у фільмах «[[Демідови (фільм)|Демідови]]», «[[Ще люблю, ще сподіваюся]]» ({{lang-ru|«Ещё люблю, ещё надеюсь»}}), «[[Зимовий вечір у Гаграх]]»). Роль в останньому фільмі актор особливо цінував і прагнув її зіграти, боровся за неї<ref>https://www.vokrug.tv/product/show/zimnii_vecher_v_gagrah/</ref>.
Рядок 63 ⟶ 64:
 
== Смерть ==
В актора були серйозні проблеми із серцем. Він переніс кілька інфарктів. У березні 1992-го в [[Лондон]]і йому мали зробити операцію, напередодні якої Євстигнєєв помер <ref>[http://art.theatre.ru/history/persons/evstigneev/ Сторінка, присвячена Є.&nbsp;Євстигнєєву, на Офіційному сайті МХАТу]</ref>.
 
Похований на [[Новодівочий цвинтар (Москва)|Новодівочому кладовищі]].
 
== Сім'я ==
* Перша дружина &nbsp;— актриса та театральний режисер [[Волчек Галина Борисівна|Галина Волчек]] (1933—2019).
 
* Перша дружина — актриса та театральний режисер [[Волчек Галина Борисівна|Галина Волчек]] (1933—2019).
** Син&nbsp;— [[Євстигнєєв Денис Євгенович|Денис Євстигнєєв]] (нар. 1961), кінооператор та режисер.
* Друга дружина &nbsp;— актриса [[Євстигнєєва Лілія Дмитрівна|Лілія Євстигнєєва (Журкіна)]] (1937 — 19861937—1986).
** Дочка&nbsp;— [[Селянська Марія Євгенівна|Марія Селянська]] (нар. 1968), актриса.
*** Онука&nbsp;— Софія Євстигнєєва (Разуваєва) (нар. 1995), актриса.
* Третя дружина &nbsp;— актриса [[Цивіна Ірина Костянтинівна|Ірина Цивіна]] (1963 — 20191963—2019).
 
== Фільмографія ==
Багато знімався в кіно, зіграв у понад сотні фільмів (зокрема: «Ласкаво просимо, або Стороннім вхід заборонено», «[[Дев'ять днів одного року]]», «Зигзаг удачі», «Золоте теля», [[Старий Новий рік (фільм, 1980)|«Старий Новий рік»]], «[[Улюблена жінка механіка Гаврилова]]», «Собаче серце».
 
Багато знімався в кіно, зіграв у понад сотні фільмів (зокрема: «Ласкаво просимо, або Стороннім вхід заборонено», «[[Дев'ять днів одного року]]», «Зигзаг удачі», «Золоте теля», [[Старий Новий рік (фільм, 1980)|«Старий Новий рік»]], «[[Улюблена жінка механіка Гаврилова]]», «Собаче серце».
 
Грав у фільмах, знятих на українських кіностудіях:
Рядок 84 ⟶ 83:
* [[Вірність (фільм, 1965)|«Вірність»]] ([[1965]], капітан Іван Терентійович),
* «Гіперболоїд інженера Гаріна» (1965, Гарін),
* [[Стара фортеця (телесеріал)|«Стара фортеця»]] (телевізійний) (1974, [[Петлюра Симон Васильович|Петлюра]]),
* «Місце зустрічі змінити не можна» (телевізійний) (1979, Петро Ручников («Ручечник»)),
* «[[Чорна курка, або Підземні жителі]]» ([[1981]], батюшка),
Рядок 95 ⟶ 94:
* Всемирный биографический энциклопедический словарь. М., 1998.&nbsp;— С. 264;
* УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999.&nbsp;— С. 491;
* Раззаков Ф. Популярная энциклопедия звезд. М., 2000.&nbsp;— С. 199-209199—209;
* Раззаков Ф. Актеры всех поколений. М., 2000&nbsp;— С. 252—257;
* Иллюстрированный энциклопедический словарь. М., 2000.&nbsp;— С. 447;
* Кинословарь. Т.1. СПб., 2001.&nbsp;— С. 411-412411—412.
 
== Примітки ==
Рядок 110 ⟶ 109:
[[Категорія:Уродженці Нижнього Новгорода]]
[[Категорія:Випускники Школи-студії МХАТ]]
[[Категорія:Поховані на Новодівичому цвинтарі в Москві]]