Київський національний університет імені Тараса Шевченка: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м →Передісторія: вікіфікація |
|||
Рядок 33:
[[Файл:Franz_Krüger_-_Portrait_of_Emperor_Nicholas_I_-_WGA12289.jpg|thumb|upright|Імператор Микола І, за чиїм указом був заснований Університет Св. Володимира]]
[[Файл:Ster en grootkruis van de Orde van Sint-Vladimir voor niet-christenen.jpg|thumb|right|upright|Стрічки ордена Св. Володимира. Червоний колір будівлі «Червоного корпусу» пов'язаний зі [[стрічка]]ми [[орден]]а Св. Володимира (червона та чорна), отже, Будівля Київського університету Св. Володимира мала відображати ці кольори (це офіційна версія за часів [[Російська імперія|Російської імперії]] та сучасної України).]]
Ідея заснування університету в Києві виникла в панівних колах [[Російська імперія|Російської імперії]] ще на початку XIX ст., відразу після відкриття таких закладів у [[Казанський державний університет|Казані]] (заснований у 1804 р.) та [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харкові]] (заснований у 1805 р.). Однак втілювати в життя плани створення університету влада розпочала лише 1833 р., після закриття двох найбільших навчальних осередків [[Віленська навчальна округа|Віленського навчального округу]]: [[Кременецький колегіум|Кременецького ліцею]] на [[Волинь|Волині]] та [[Вільнюський університет|Імператорського Віленського університету]], які стали основою новозаснованого університету.
З [[Кременецький колегіум|Крем'янця]] до Києва перевезли бібліотеку (34 378 томів), хімлабораторію (540 апаратів), гербарій (1500 видів флори), мінералогічний (15 538 експонатів), фізичний (251 інструмент і прилад), зоологічний (20 487 експ.), нумізматичний (понад 17 000 монет, майже половина античні), образотворчого мистецтва (450 предметів) кабінети. До Києва також перевезли найкращу частину ботсаду (8000 рослин і 50 дерев у горщиках, 15 000 живих рослин, 10 000 видів насіння, 300 різновидів засушених фруктів). Першим директором став колишній очільник [[Кременецький ботанічний сад|ботанічного саду]] при Кременецькому ліцеї [[Вілібальд Бессер]]<ref>''П. Даниляк''. Тадеуш Чацький та його роль у розвитку освіти на Правобережній Україні… С. 64</ref>. Пізніше з [[Вільнюс|Вільна]] в 1840 році перевели Віленську медико-хірургічну академію (до 1832 року — медичний факультет Імператорського Віленського університету) разом з матеріально-технічною базою, бібліотекою та більшою частиною викладачів. Також новостворений університет отримав (за винятком майна, переданого Імператорській римсько-католицькій духовній академії, створеній на основі колишнього теологічного факультету Віленського університету) решту власності ліквідованого університету<ref>[http://kpbc.umk.pl/dlibra/docmetadata?id=26744 Stan nauk lekarskich za czasów Akademii Medyko-Chirurgicznej]</ref>, зокрема значну частину його [[Бібліотека Вільнюського університету|видатної бібліотеки]] (за винятком дублетів, переданих [[Харківський університет|Імператорському Харківському університету]]).
| |||